У США відбулася Конференція з нагоди 60-річчя заснування УКУ в Римі
24–25 листопада у Філадельфії відбулася Конференція студентів Колегії святої Софії, яка була частиною Українського католицького університету в Римі. Конференція присвячена 60-річчю заснування УКУ в Римі.
Про це повідомляє пресцентр УКУ.
На конференцію зʼїхалися колишні студенти патріарха Йосифа Сліпого. Приймав гостей у своїй резиденції митрополит Філадельфійський Борис Ґудзяк.
У вітальному слові владика Борис зазначив, що ця зустріч — вдячність Богові за патріарха Йосифа, його візію і благодаті, які отримували юні хлопці, будучи студентами УКУ і Колегії святої Софії: «Сьогодні ми згадуємо передовсім патріарха Йосифа, наших ректорів ー владику Івана Хому, отця Івана Музичку і всіх викладачів. Зараз мало хто може зрозуміти, наскільки ідея УКУ в Римі була неправдоподібною. Не завжди було світло, не все було ідеально. Зараз ми маємо нагоду осмислити, якою була воля Божа, промисл, який це мало плід, які були успіхи та невдачі».
Вступну доповідь виголосив о. Андрій Чировський. Він представив концепційно-богословські засади створення та діяльності УКУ в Римі і її плоди для УГКЦ. «Патріарх Йосип — найбільша людина, яку всі ми мали змогу колись запізнати, це була людина, яка наче „вискочила“ зі Святого Письма, ми на нього дивилися, як на Мойсея. Патріарх нам дав місце, де ми могли бути тими, про кого мріяли отці Берестейської унії XVI століття, хотіли оживити літургійне життя, як святий Йосафат. Це було віднайдення і відновлення всього, що наші предки нам залишили», — промовив о. Андрій.
Другий день зустрічі, 25 листопада, розпочався з Літургії та Панахиди за жертв Голодоморів в Україні.
Першу сесію про основи УКУ в Римі відкрив о. Іван Дацько з доповіддю про ідею створення УКУ в Римі, передумови та перші кроки. Він долучався онлайн із Мюнхена. Отець Іван, який був особистим секретарем блаженнішого Йосифа, детально розповів про те, як патріарх боровся з усіма перепонами: брак коштів, холодне ставлення Синоду єпископів і деяких чиновників Ватикану.
Владика Гліб Лончина, апостольський адміністратор Єпархії святого Володимира в Парижі, свою доповідь присвятив феномену літніх курсів УКУ: «Літні курси збирали в Римі наукові сили української діаспори, які вважали своїм завданням зберегти і розвивати у вільному світі українську науку та культуру у єдності з плеканням релігійної духовності. Курси були зосереджені на вірі, професори і студенти могли щодня користати з Літургії, релігійна атмосфера була присутня, однак ненав’язливо. Сучасна доля України часто була предметом розмови, а виклади давали тло, на якому можна було будувати майбутнє. Вони давали молодим людям підґрунтя, на якому можна було зустріти нову дійсність — вільну Україну».
Другу сесію конференції — про динаміку УКУ та Колегії святої Софії в Римі — розпочав о. Андрій Онуферко з доповіддю про священичу формацію в колегії. Він детально описав духовні, інтелектуальні, душпастирські, пасторальні, культурні та соціальні аспекти життя студентів.
Доповідь д-ра Михайла Петровича з Чикаго стосувалася вивчення богословʼя у римському контексті: «Ми, студенти УКУ, як богослови-новаки, ледве могли тоді усвідомлювати всі нюанси та процеси творення нового постсоборового богословʼя, очевидно католицького. Але були зацікавлені й обнадієні цим процесом, бо вдома, в УКУ, часто чули від блаженнішого, що Українська Церква має бути собою і що місія УКУ та нашого покликання — віднайти автентичну українську католицьку богословську традицію, нею жити і покласти її в основу нашого церковного служіння».
Третя сесія про студентське життя розпочалася доповіддю о. Тараса Лончини. Він розповів про заангажування студентів у діяльність УКУ. Отець Тарас перший, серед присутніх на конференції, став студентом УКУ в Римі, тому його досвід і перспектива має особливе значення.
Емоційною була доповідь о. Михайла Димида, який приїхав на конференцію зі Львова. Його промова була наповнена історіями-спогадами про життя студентів в кінці 70-х і на початку 80-х років ХХ століття. У вступі до доповіді доктор наголосив: «Осмислення „римського періоду“ розвитку Українського католицького університету є актуальним. Воно потрібне не тільки, щоб зафіксувати історію розвитку цієї установи, а й щоб показати, як в умовах великих криз потрібно інвестувати в людей, щоб вони при перших змінах могли не тільки продовжити, а й розвинути задуманий проєкт».
Із прикінцевою промовою третьої сесії виступив п. Андрій Гундер, президент Американської торгової палати в Україні. Він приєднався до конференції онлайн із Києва, який саме в цю ніч зазнав найбільшої атаки дронів за всю історію російсько-української війни. Пан Гундер ділився спогадами з життя студентів після смерті патріарха Йосифа у 80-х та на початку 90-х років. Він, який приїхав до Рима два дні після похорону патріарха, розповідав, що часто зі студентами читали заповіт блаженнішого та жили його візією: «Дивлячись на УКУ у Львові, гадаю, що Патріарх Йосип задоволений», — поділився п. Андрій.
Отець Юрій Щурко, декан філософсько-богословського факультету УКУ у Львові, підбив підсумки дискусії: «Український католицький університет — це про людей. Про сильних духом, які мають почуття гумору, про живих, які мають сильні та слабкі сторони, але також вміють працювати, не жаліються. Тому УКУ живий і має успіх. Через наше минуле ми маємо себе запитати, як хочемо рухатися, чи не забуваємо візію, задля якої було створено УКУ».
Учасники конференції також обговорювали питання спадкоємності ідей та візій патріарха та дійшли висновку, що команді, яка перейняла управління структурами відразу після його смерті часом бракувало рішучості та зрілості, щоби продовжувати втілювати його візію.
Департамент інформації УГКЦ