«У серцях ми принесли сюди велику любов до рідного народу», — владика Богдан Дзюрах на прощі українців в Альтеттінгу (Німеччина)

26 вересня 2022, 11:52 57

Вітаю вас усіх у цьому найбільш відомому Марійському центрі Німеччини, де ми сьогодні зібралися як діти Божі і приносимо до своєї неньки наші зболені серця, наші зранені душі, наші повні надії й очікування сподівання, які ми скеровуємо не до людей, а до Господа Бога за посередництвом Пресвятої Богородиці. Такими словами 24 вересня звернувся до паломників в Альтеттінгу (Німеччина) апостольський екзарх для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії владика Богдан Дзюрах.

«У серцях ми принесли сюди велику любов до рідного народу», — владика Богдан Дзюрах на прощі українців в Альтеттінгу (Німеччина)

У своїй проповіді єпископ, беручи до уваги євангельські тексти суботи перед Воздвиженням чесного і животворного Хреста Господнього, акцентував на тому, що, споглядаючи на Господній Хрест, ми вчимося від нього найбільшої мудрості, найбільшої науки — вірної аж до кінця любові.

Проповідник зауважив, що коли людина керується у своєму житті Божим словом, то вона не чинить діл, які походять від диявола. А відтак владика Богдан звернув увагу на події війни в Україні. «Якби агресор зрозумів і прийняв науку євангельську, він би ніколи не наважився робити кривду сусідньому народові, розпинати невинних, вбивати дітей, насилувати жінок, нищити нашу землю. Але гординя і гріх засліпили серце і душу ворога. Росіяни поводяться як діти диявола. Ми, зібрані тут як діти Божі, хочемо пригадати собі і утвердити себе в науці перемоги, у науці Христа, у науці любові», — сказав єпископ.

«Нашою провідницею в цій школі Христа, у школі Божої любові є сьогодні Пресвята Богородиця, яка стояла під хрестом, яка збагнула суть Божої науки і тому стала найкращою учителькою, що хоче нас вчити мудрості Христа — мудрості Божої любові», — мовив владика, звертаючи погляд прочан до постаті Богородиці, ставлячи її за приклад до наслідування.

Розважаючи над виміром Божої любові, апостольський екзарх окреслив перспективу її вибору людиною. «Вічне життя може дати тільки вічний і живий Бог. І тому нам треба виконувати в нашому житті найважливішу заповідь любові — любити нашого Господа Бога всім своїм серцем, усією своєю душею, усією думкою своєю і всіма силами. Коли так будемо жити, коли будемо на перше місце ставити життя любові до Бога, тоді наша любов до себе самих, до наших ближніх, до нашої Батьківщини і навіть до ворогів, буде здоровою і всеперемагаючою», — сказав проповідник і додав, що Бог огортає своєю любов'ю всіх без вийнятку людей, а особливо тих, які живуть в темряві гріха, бажаючи їм навернення і спасіння.

«Ми бачимо, що ворог нашого народу мобілізує всі свої ресурси: земні, людські, військові, щоб стерти наш народ з лиця землі. Але ми уповаємо не на людські сили, а на Божу поміч, на Божу благодать. І віримо, що той, хто тримається міцно Бога, хто намагається жити і живе в Божій любові, є непереможний. Навіть коли його вб’ють, заберуть йому земне життя, він із вічності буде продовжувати своє діло, долаючи темні сили гріха, агресії і ненависті на цій землі. І остаточно ці темні пекельні сили відступлять, будуть переможені», — підкреслив єпископ, відзначаючи жертвенну любов наших захисників, котрі ціною власного життя боронять Україну. А відтак владика Богдан закликав молитися за наших воїнів, дякувати Богові за них та просити за молитвами Богородиці для них сили витривати в любові, не дати огорнути себе темряві ненависті, помсти, сліпої агресії і навпаки, перемагати зло добром, любов’ю, Божою силою.

Продовжуючи тему науки Божої любові, яку осягаємо через споглядання Господнього хреста, архиєрей запросив вірних розважити над жінками, які супроводжували Ісуса на хресній дорозі, та над Киринеєм, який ніс хрест на Голгофу. «Господь Ісус, виявляючи любов Божу до людини, сам, як стражденна, зневажена, принижена людина досвідчив на своїй хресній дорозі людської любові, людської підтримки, людської розради. Спершу це були жінки, що йшли спільно з Ним хресною дорогою. Вони не могли зупинити цього беззаконня, насилля, що чинилося над їхнім вчителем. Але вони були і просто плакали, співчували. Ті сльози промовляли і кликали до неба, щоб Ісус витримав свій шлях, щоб виконав до кінця Божу волю, щоб витримав в любові. Скільки сліз сьогодні ллється на нашій українській землі. По наших обличчях і по наших серцях течуть сльози співчуття і милосердя. Це знак нашої щирої любові. Але далі Симон з Киринеї помагав Ісусові нести хрест. Він мав свої плани, повертався з поля, робив свої справи, але раптом все змінилося. Обставини змусили його прийняти на свої рамена хрест. І він не відступив, не втік. Він прийняв той хрест і багато не говорив, він просто підставив своє плече та терпеливо ніс хрест разом з Ісусом на Голгофу, — сказав проповідник і, повертаючись до подій в Україні, продовжив, — так багато людей, народів, держав сьогодні не відвернулися від України. Не залишили наш народ самотнім сам на сам з агресором, підставили своє плече, прийняли на себе удар, несуть на собі наш хрест нашої національної Голгофи».

Також владика Богдан наголосив усім присутнім на тому, що ми молимося, щоб Господь дав мудрість всім провідникам тих країн, які стоять по стороні світла і добра, щоб вони не дали себе розбити, налякати, шантажувати, а щоб справді залишилися вірними аж до кінця.

Говорячи про Марію як про приклад дарування любові своєму стражденному Синові, апостольський екзарх, провів паралель між любов’ю українців до своєї стражденної Батьківщини. «У наших серцях ми принесли сюди велику любов до рідного народу. І хоч ми тілесно перебуваємо тут, я переконаний, що духом ми є в Україні. Там, на Сході, хочемо потішити кожну людину, яка втратила своїх рідних і близьких. Хочемо пригорнути до серця кожну людину, яка зараз ховається в підвалах чи бункерах від бомбардувань. Хочемо огорнути молитвою наших полонених і людей, які перебувають на тимчасово окупованих територіях. Своєю любов’ю огортаємо рідний край, наших священників-капеланів, захисників і весь народ», — сказав єпископ.

Також владика Богдан звернув увагу на важливість вдячності за отриману любов, говорячи про біженців з України. «Багато з тут присутніх, особливо ті, що новоприбулі біженці з України, мають нагоду до вдячності. Бо ми відчули на собі ту підтримку місцевого населення німецького народу, який, співчуваючи нам, відкрив не тільки кордони, а відкрив свої домівки і свої серця. Усім цим людям за їхні великі і найменші прояви любові, милосердя та солідарності з нами ми хочемо сьогодні дякувати Богові і молитися за них, щоб Господь своєю десницею їм винагородив за їх доброту тут, на землі, а ще більше колись у вічності», — мовив архиєрей.

На завершення своєї проповіді владика Богдан запевнив усіх присутніх у перемозі над ворогом, коли будемо уповати на Господа. «Господній хрест — знамено перемоги, коли вперше був поставлений на горі Голгофі, світ огорнула темрява і здавалося, що зло тріумфуватиме над всім, що чисте, добре і святе. Проте ця темрява була короткою, бо хрест Господній став передвісником Воскресіння, знаком спасіння. Сьогодні субота, вчора п’ятниця, завтра день Пасхи — Воскресіння. Сьогодні субота — день очікування, день віри і витривалої молитви. Ми молимося сьогодні всі разом за мир в Україні, за наших захисників, за себе особисто, щоб Божа любов усіх нас кріпила, щоб наша надія не маліла. А наша віра в перемогу принесла свої плоди. Святий Іван казав: „І ось та перемога, яка перемогла світ — віра наша“. Нехай Господь за молитвами Пресвятої Богородиці дарує нам цю перемогу. Нам і нашому народові. Амінь!».

Після Літургії відбувся процесійний хід до каплиці Благодаті, де паломники молилися Молебень до Пресвятої Богородиці, а відтак кожен міг особисто помолитися біля чудотворної фігури «Чорної Мадонни».

Департамент інформації УГКЦ
за матеріалами Апостольського екзархату в Німеччині та країнах Скандинавії

Локації

Персони

Дивіться також