У Патріаршому соборі Воскресіння Христового встановлюють перші фрагменти іконостаса

23 вересня 2022, 18:15 4599

«Храм — це особливе місце зустрічі людини з Богом. Тому сьогодні, коли людина переступає поріг Патріаршого собору, то перше, на що звертає увагу, — це домінація білих відтінків, якими багатий наш храм. Це місце не темне та не похмуре, але й не багате на яскраві барви, скромне та просторе. У такий спосіб Патріарший собор запрошує кожну людину увійти в іншу реальність, наповнену світлом та простотою, щоб забути тут про щоденні сірі клопоти та спробувати поринути в глибину Божих обіймів», — про це сказав владика Йосиф Мілян, єпископ-помічник Київської архиєпархії, розповідаючи про задум встановлення майбутнього іконостаса в Патріаршому соборі Воскресіння Христового.

У Патріаршому соборі Воскресіння Христового встановлюють перші фрагменти іконостаса

Владика Йосиф також пригадав, що внутрішній простір собору символічно відтворює неземне світло найважливішої євангельської події, якій він присвячений, — світло Воскресіння Христового. Тому майбутні ікони, вітражі та мозаїчні панно втілюватимуть сучасні течії українського сакрального мистецтва, адже Патріарший собор — це сучасна споруда, що промовляє до людини третього тисячоліття.

Архиєрей зазначив, що роботи над проєктом іконостаса розпочалися ще задовго до початку воєнних дій в Україні: «Як тільки Патріарший собор було освячено у 2013 році, ми одразу приступили до подальших робіт, зокрема й до його внутрішнього оздоблення. Згодом для нашої країни розпочалися непрості часи: Майдан, Революція гідності, Covid-19, 24 лютого 2022 року… Ці події ставили перед нами нові виклики, але ми не переставали мріяти та будувати наш Собор єдності. За цей час ми працювали над композицією внутрішнього оздоблення храму, внесенням коректив, вибором команди митців. Ми дослухалися до багатьох порад щодо матеріалів, з яких має бути виготовлено цей іконостас. Зрештою, у 2019 році, з благословення Блаженнішого Патріарха Святослава, до Греції вирушила спеціальна делегація, щоб провести конкретні домовленості щодо постачання білого мармуру на іконостас до Патріаршого собору. Тоді в місті Кавала, що недалеко від Салонік, ми зупинилися на виборі усіх потрібних матеріалів для каркаса іконостаса», — пригадав протосинкел Київської архиєпархії.

Владика Йосиф додав, що після цього був пройдений довгий шлях із доставкою мармуру з Греції, праця над концепцією ікон, які будуть встановлені згодом, а відтак різьба на камені та дереві та початок цих робіт, які тривають сьогодні.

Пригадуємо, що з давніх часів людство використовує білий мармур, щоб створювати величні творіння. Тому сьогодні знаємо дуже багато пам’ятників та історичних будівель, які побудовані з використанням саме білого мармуру. Міцність і краса роблять його найпопулярнішим природним каменем у всьому світі. Його успішно використовували протягом тривалого часу греки, римляни та інші цивілізації. У якості будівельного матеріалу люди використовують його понад 2000 років. Його міцність і щільність є основними причинами того, що дотепер збереглися відомі світові споруди. Тому і головну святиню УГКЦ планують облаштувати цим каменем, щоб на віки зберегти історію нашого народу та нашої Церкви.

Авторами проєкту іконостаса Патріаршого собору є випускники Львівської академії мистецтв: Орест Дзиндра та Олег Ляхович (кам’яна пластика), Зеновій Менших та Андрій Ярема (дерев’яна пластика), Данило та світлої пам’яті Богдан Турецькі (автори ікон).

Самі митці зазначають: «Проєкт цього іконостаса в нашій душі втілюється від 2017 року. Це насправді був довгий процес. За цей час було розглянуто декілька варіантів ескізів і лише нещодавно ми дійшли висновку, що має бути саме цей твір, який сьогодні проглядається вже у встановлених оздобленнях. Вся ця праця відповідає сакральним, художнім та естетичним цінностям. Основна ідея — зробити об’єкт, якому немає аналогів у всьому світі, щоб цим твором прославляли Бога багато поколінь», — розповів скульптор Орест Дзиндра.

Він також зазначив, що технічне втілення цього задуму є дуже складним. Перша фаза цих робіт — це монтування корони іконостаса, загальна маса якої близько 9 тонн. «Ця корона символізує апсиду, котрої сьогодні в храмі не бачимо. Її металевий каркас розробляли сертифіковані інженери, які, враховуючи запас по вазі, зробили точні розрахунки щодо встановлення корони. Цікавим є і те, що на цьому етапі процес робіт розпочато від зворотного напрямку. Як правило, іконостаси споруджують знизу догори. А тут зовсім навпаки — згори донизу. Тому зараз ми здебільшого працюємо в повітрі. Відповідно до цього, живописці повинні написати та прилаштувати перші ікони», — додав митець.

Зазначимо, що на сьогодні в Патріаршому соборі встановлено сам каркас корони, над нею знаходяться дерев’яні позолочені арки, на яких височіє кам’яний хрест як символ перемоги життя над смертю.

Департамент інформації УГКЦ
за матеріалами пресслужби Київської архиєпархії

Локації

Персони

Дивіться також