У Канберрі відбулася Всеавстралійська проща вірних УГКЦ
Упродовж 10–11 червня в Канберрі, Австралія, відбулася Всеавстралійська проща до храму Святого Володимира. Ця подія зібрала вірян усіх вікових груп із різних куточків країни для спільної молитви, богослужінь і спілкування.
Проща розпочалася в суботу, 10 червня, з місцевої української парафії Святого Володимира, де відбулася святкова Архиєрейська Божественна Літургія, яку очолив владика Микола Бичок у співслужінні з отцями та дияконами. Перед святковим престолом було встановлено ікону св. Володимира, яка привернула особливу увагу вірян. Богослужіння супроводжував спів хору, а пахощі ладану наповнювали храм, створюючи святкову атмосферу. Це було особливе Богослужіння, під час якого вірні змогли відчути особливу духовність і зосередженість.
У проповіді владика Микола Бичок, єпарх Мельбурнський, звернувся до присутніх прочан із такими словами: «Проща — це рух в одному напрямку, мета якого — духовне відновлення. І хоч наше паломництво відбуватиметься на одному місці, у храмі Святого Володимира, проте ми вирушаємо в духовну дорогу разом як подорожуюча Церква Христова. Все наше життя є паломництвом, безперервною подорожжю до Бога. Ми всі є паломниками на цій землі, шукаючи сенсу, мети і, зрештою, єдності з нашим Творцем. Так церква стає не лише пунктом призначення, а й надійним помічником у дорозі до вічного паломництва. Ми покликані брати участь у молитві та служінні, дозволяючи цим діям змінити нас зі середини. Як паломники, ми постійно зростаємо, вчимося та розвиваємося у своїй вірі, як і під час фізичної подорожі».
Після Богослужіння віряни мали змогу зустрітися на спільному обіді, який організували СУМівці для учасників прощі. Це був час спілкування, обміну новинами і зустрічей із друзями та рідними. Величний храм і його навколишній ландшафт надавали особливої атмосфери спокою та мирної радості.
Проща стала також платформою для висловлення підтримки українському народові, який протягом останніх років бореться за свою незалежність і суверенітет. Українці в Австралії відчувають глибоку солідарність зі своїми співвітчизниками та надіються, що ті зможуть знайти мир і стабільність.
«Ця Всеавстралійська проща має велике значення для нашої громади. Ми показуємо нашу єдність, підтримуємо нашу культуру та традиції, а також підтримуємо нашу Батьківщину-Україну», — заявив один з учасників прощі.
Також програма прощі охоплювала різні заходи, які задовольняли потреби різних вікових групи, зокрема були гутірки й активності, організовані для дітей (2–18 років), молоді (18–40 років) і дорослих (40–101 років). Це створило можливість для взаємодії та спілкування між учасниками різного віку.
Опісля дозвілля прочани зібралися на Велику вечірню, під час якої вірні звернулися до Бога в молитвах і спільному співі. Відтак були Молитви TESE, які є особливим методом молитви, спрямованої на підвищення духовності та єдності у християнській спільноті. А на закінчення вірні зібралися навколо вогнища для спільної молитви і співу.
Наступного дня, у неділю, 11 червня, проща розпочалася Архиєрейською Божественною Літургією, яку очолив владика Микола Бичок у співслужінні з духовенством і численними вірними. Єпарх Мельбурнський у духовному слові до вірних роздумував над постаттю блаженного мученика Володимира Прийми, покровителя прощі: «26 червня 2013 року блаженний був проголошений покровителем мирян для Української Католицької Церкви по всьому світі. І це невипадково, оскільки він був вірним Христові до кінця. У вересні 2014 року, коли Блаженніший Патріарх Святослав відвідав Канберру в межах пастирського візиту, він проголосив церкву Святого Володимира в Канберрі місцем паломництва в Мельбурнській єпархії та доручив нам мощі блаженного Володимира для поклоніння.
Чим особливим було життя блаженного Володимира Прийми? Що він може навчити нас, християн ХХІ століття, в Австралії? Він був звичайною людиною, батьком чотирьох дітей, служив кантором в церкві. Ми не бачимо нічого надзвичайного в його житті — все було простим і звичним, як і в нас. Однак у ньому була одна особливість — він виконував ці прості речі чудово, демонструючи свою любов до Бога та ближнього. Як підсумок, саме ця любов стала вирішальною у його земному житті, коли він поставив Бога в його центрі».
Під час цієї Літургії було проголошено місце відпусту в Канберрі з Повним відпустом, що має велике духовне значення. Відбулося також благословення ікон блаженного мученика Володимира Прийми, який є покровителем мирян. Ці ікони потім будуть передані в усі парафії та місії в Австралії і Новій Зеландії, де подорожуватимуть із дому в дім.
Департамент інформації УГКЦза матеріалами Мельбурнської єпархії святих апостолів Петра і Павла
Локації
Персони
Владика Миколай БичокЄпископ Єпархії Святих верховних апостолів Петра і Павла із осідком у м. Мельбурн (Австралія)
