Синод про синодальність 2021–2025: шлях, довжиною у чотири роки
У жовтні 2024 року у Ватикані розпочнеться Друга асамблея Синоду Єпископів Католицької Церкви на тему синодальності, на якій зберуться єпископи, духовенство та миряни для майже місячних дискусій. Ось що вам потрібно знати про цю історичну подію.
Що таке Синод про синодальність?
Синод про синодальність, ініційований Папою Франциском 9–10 жовтня 2021 року, — це багаторічна всесвітня ініціатива, під час якої католиків попросили відповісти на запитання: «Які кроки Дух запрошує нас зробити, щоб зростати у нашій „спільній подорожі“?»
Масштабний синодальний процес Католицької Церкви вже пройшов парафіяльні, єпархіальні, національні та континентальні етапи. Він складається із двох глобальних асамблей у Ватикані. Перша відбулася 4–28 жовтня 2023 року, а друга — відбудеться у жовтні 2024 року, щоб дати Папі поради на тему «Задля синодальної Церкви: сопричастя, участь, місія».
Чим цей Синод НЕ є?
На відкритті Синодального процесу 9 жовтня 2021 року Папа Франциск ще раз наголосив: «Синод — це не парламент, Синод — це не розслідування думок; Синод — це церковний момент, і головною дійовою особою Синоду є Святий Дух. Якщо не буде Духа, не буде і Синоду».
Це не демократичний процес голосування, не механізм внесення доктринальних змін. Йдеться про внесення пропозицій та консультації. Насправді Церква повинна бути обережною і докладати особливих зусиль, щоб врахувати позиції меншості і внесок з периферії, а також тих, хто часто перебуває ззовні або на відстані.
Що означає синодальність?
Міжнародна богословська комісія Конгрегації доктрини віри у 2018 році визначила синодальність як «дію Духа в сопричасті Тіла Христового та в місійній подорожі Божого люду».
У підготовчому документі до Синоду 2021 року синодальність описана як «форма, стиль і структура Церкви».
У підготовчому документі до Генеральної асамблеї 2023 року додано, що синодальність можна також розуміти як те, що «не випливає з проголошення принципу, теорії чи формули, але розвивається з готовності увійти в динаміку конструктивного, шанобливого та молитовного спілкування, слухання та діалогу».
«В основі цього процесу лежить прийняття, як особисте, так і спільнотне, того, що є одночасно і даром, і викликом: бути Церквою сестер і братів у Христі, які слухають одне одного і, таким чином, поступово преображаються Духом», — йдеться у документі.
Папа Франциск сказав, що бачить Синод про синодальність як «мандрівку згідно з Духом, не як парламент, де вимагають прав і заявляють про потреби відповідно до порядку денного світу, не як привід слідувати туди, куди дме вітер, але як можливість бути слухняними до подиху Святого Духа».
На які основні питання намагатиметься відповісти Синод про синодальність?
Керівний документ Синодальної асамблеї 2023 року під назвою «Instrumentum Laboris» («Інструмент праці») подавав три головні питання:
- Як ми можемо повніше бути знаком та інструментом єдності з Богом та єдності всього людства?
- Як ми можемо краще ділитися дарами та завданнями у служінні Євангелію?
- Які процеси, структури та інституції потрібні в місійній синодальній Церкві?
Головною метою першої сесії в жовтні була розробка плану дослідження в «синодальному стилі» і визначення того, хто буде залучений до цих дискусій, згідно з «Instrumentum Laboris». Розпізнавання буде «завершено» на сесії Синоду 2024 року.
Як проходив Синодальний шлях Католицької Церкви досі?
Синод був відкритий Папою Франциском 9–10 жовтня 2021 року, а згодом, 17 жовтня, в окремих єпархіях — відповідними єпископами. Як підкреслювалося вище, синодальна подорож була позначена трьома етапами:
- Єпархіальний етап (місцевий) упродовж жовтня 2021 — квітня 2022
Під час цього етапу кожен окремий вірний був запрошений до участі в єпархіальній консультації. Цей етап завершився на місцевому рівні передсинодальною асамблеєю — кульмінаційним моментом єпархіального розпізнавання.
- Національний етап
Це період розпізнавання для єпископів, зібраних Єпископську конференцію. Вони слухали, що Дух надихав у ввірених їм церквах. Був підготовлений «синтез», який був відправлений до Генерального Секретаріату для Синоду Єпископів разом з матеріалами кожної з помісних Церков.
- Континентальна фаза упродовж вересня 2022 — березня 2023
Цей етап передбачав обговорення тексту першого Робочого документу з континентальної точки зору. Після локальних консультацій, які завершилися влітку 2022 року, розпочалися континентальні Синодальні Асамблеї: в Океанії вона відбулася 5 лютого в Суві (острови Фіджі); на Близькому Сході — від 12 до 18 лютого в Бейруті (Ліван); у Північній Америці — від 13 до 17 лютого в Орландо (Флорида); в Азії — від 23 до 27 лютого в Бангкоку (Таїланд); в Африці — від 1 до 6 березня в Аддис-Абебі (Ефіопія); в Латинській Америці — від 17 до 23 березня в Боготі (Колумбія).
Європейська континентальна синодальна асамблея відбулася в Празі з 5 по 12 лютого 2023 року. Участь у ній взяли також делегати Української Греко-Католицької Церкви.
- Синод Єпископів Католицької Церкви (Рим) у жовтні 2023
Перший етап синодальної подорожі завершився XVI Звичайною Генеральною Асамблеєю Синоду Єпископів на тему: «Задля синодальної Церкви: сопричастя, участь і місія» у Римі.
- Теперішній етап
Зараз Католицька Церква та помісні Церкви перебувають на етапі приготування до наступної асамблеї. Церкви покликані замислитися над узагальнюючим документом, опублікованим у жовтні минулого року, сприяти подальшим консультаціям та підготувати внесок у роботу наступного року. Єпископи всього світу отримали чотиристорінковий документ від Секретаріату Синоду разом із листом від кардиналів Маріо Греха, генерального секретаря, та Жан-Клода Оллеріха, генерального доповідача.
Після збору матеріалів від єпархій Єпископські конференції мають завдання підготувати резюме обсягом не більше 8 сторінок, яке необхідно надіслати до Генерального Секретаріату Синоду до 15 травня 2024 року. На основі зібраного таким чином матеріалу вони приступлять до розробки» нового Instrumentum laboris.
- Синод Єпископів Католицької Церкви у Римі в жовтні 2024 року
Чим Синод про синодальність відрізняється від минулих Синодів Єпископів?
У Католицькій Церкві синод — це зустріч єпископів, зібраних для обговорення теми богословського чи душпастирського значення, щоб підготувати документ з порадами чи рекомендаціями для Папи.
Вперше в Синоді Єпископів 2023 року візьмуть участь делегати з правом голосу, які не є єпископами.
До прикладу, на першій Генеральній асамблеї майже третина з 364 делегатів з правом голосу були обрані безпосередньо Папою, серед них миряни, священники, богопосвячені особи та диякони. П’ятдесят чотири члени з правом голосу — жінки.
Жовтнева асамблея відбулася в залі Павла VI, а не в залі Нового Синоду Ватикану, делегати сиділи за круглими столами, приблизно по 10 осіб за кожним. Друга частина жовтневої асамблеї була присвячена визначенню наступних кроків Церкви та «необхідним поглибленим богословським і канонічним дослідженням для підготовки» до другої асамблеї в жовтні 2024 року.
Чи існує молитва за Синод про синодальність?
У Vademecum до Синоду було опубліковано наступну «Молитву за Синод про синодальність»:
«Ми стоїмо перед тобою, Святий Духу, коли збираємося разом в ім’я твоє. Ти єдиний, хто провадить нас, оселися в наших серцях, навчи нас, якою дорогою ми повинні йти і як ми повинні нею йти. Ми слабкі і грішні; не дай нам сприяти безладу. Не дозволь невігластву звести нас на хибний шлях, а упередженості впливати на наші вчинки. Дозволь нам віднайти у Тобі нашу єдність, щоб ми могли разом прямувати до вічного життя і не збитися з дороги правди і добра. Усього цього просимо у вас, що дієте на всякому місці і в усякий час, у сопричасті Отця і Сина, на віки віків. Амінь».
Яким чином до Синоду про синодальність долучилася УГКЦ?
У Синодальному шляху Католицької Церкви беруть участь усі католицькі єпархії світу, і в тому числі єпархії та екзархати Української Греко-Католицької Церкви. Від УГКЦ відповідальним за приготування синтезу Синодального шляху УГКЦ був обраний владика Теодор Мартинюк, єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ.
Саме на засіданні Синоду Єпископів УГКЦ 2022 року, який відбувався у м. Перемишлі (Польща), владика Теодор Мартинюк представив єпископам синтез попередніх напрацювань, яке було надіслано у вересні Секретаріату Папського Синоду.
«За Божим Провидінням так склалося, що наша Церква готувалася до Патріаршого Собору, який мав відбутися у 2020 році. Однак, з огляду на пандемію наші делегати не змогли з’їхатися до Львова на фізичну зустріч. Тому цей Патріарший Собор був відкладений. Його гаслом є слова: „Твоя Церква є всюди і завжди з тобою“. Це гасло насправді відображає ідею синодального шляху, запропонованого Папою Франциском. Тобто, так склалося, що ми увійшли у цей синодальний шлях вже готовими. Ми перебували у процесі проведення наших парафіяльних та єпархіальних соборів, зустрічей, дискусії. На усіх континентах, де існують структури нашої Церкви і де проживають наші вірні, якими опікується Пасторально-міграційний відділ УГКЦ, вже були зібрані резолюції єпархіальних соборів», — зазначив під час своєї доповіді на Синоді владика Теодор.
Відтак Генеральному секретаріату Синоду Католицької Церкви був надісланий 10-сторінковий документ, який став «голосом усієї нашої Української Греко-Католицької Церкви».
У континентальному етапі Українська Греко-Католицька Церква брала участь в унікальний спосіб. Через глобальність УГКЦ її представники брали участь у зустрічах на різних континентах, досвідом яких поділилися під час Синоду Єпископів УГКЦ 2023 року, який відбувався у Римі. Процес Синодального шляху в Австралії та Океанії представив владика Микола Бичок, який є нашим єпархіальним єпископом в Австралії. Владика Мирон Мазур з Бразилії представив процес Синодального шляху у Бразилії та Південній Америці. Владика Богдан Данило представив цей процес у Північній Америці. Натомість про Казахстан і Середню Азію представляв митр. прот. Василь Говера. «Наші владики і отець розповіли про те, яким чином наша Церква брала участь у дискусіях, у роздумах на тих континентах, де є Католицька Церква. Вони зазначили, що кожен континент має свої особливості. Тож участь нашої Церкви була особливою, адже наші вірні, наші священники, наші єпископи могли представити наш погляд, погляд збоку Української Греко-Католицької Церкви», — продовжує розповідь владика Теодор.
З 5 по 9 лютого 2023 року у Празі (Чехія) проходила Континентальна асамблея Папського Синоду про синодальність, участь у якій також взяли делегати Української Греко-Католицької Церкви: владика Теодор Мартинюк, с. Даниїла Шумна, СНДМ, Яна Волощук і Христина Потерейко. «Ми представили низку викликів, пов’язаних із російською агресією проти України. Ми детально розповіли про ту трагедію, яку принесла Росія для українського народу. Окрім того, що були різноманітні доповіді, також окремо на цій континентальній Асамблеї ми молилися за справедливий і тривалий мир в Україні», — ділиться спогадами єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівський.
Натомість 30 вересня у Ватикані розпочалася XVI Звичайна асамблея Папського Синоду Єпископів, яка тривала до 29 жовтня. УГКЦ на ній представляли Блаженніший Святослав, Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви, та владики Богдан Дзюрах, апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії, і Теодор Мартинюк, єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівської архиєпархії.
Як і вся Католицька Церква УГКЦ зараз перебуває в активному приготування до наступної другої сесії XVI Звичайної Загальної Асамблеї, яка відбудеться від середи, 2 жовтня, до неділі, 27 жовтня 2024 року. Як і в жовтні 2023 року, другу сесію також випереджатимуть дводенні духовні реколекції з 30 вересня по 1 жовтня. Тож учасники зберуться вже 29 вересня.
Далі буде…
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦФото: Департамент інформації УГКЦ
