Священник УГКЦ взяв участь у науковій робітні у Відні
Експерти з 11 країн, серед яких і священник УГКЦ о. Василь Рудейко, на науковій робітні у Відні обговорили візантійську літургійну традицію. Про це повідомила пресслужба УКУ.
«Візантійська Літургія між локальним контекстом і стандартизованою традицією» — такою була головна тема Міжнародної наукової робітні на богословському факультеті Віденського університету, яка відбувалася 24–26 січня 2024 року. У ній взяв участь священник УГКЦ, доцент кафедри літургійних наук УКУ о. Василь Рудейко.
Учасниками робітні стали кілька десятків науковців із понад 11 країн. Упродовж двох днів на чотирьох секціях експерти обговорювали питання літургійної традиції, пов’язані з богослужбовою практикою як у країнах, у яких візантійська молитовна традиція рідна, так і в багатоманітті діаспорного досвіду.
Саме новим контекстам молитовного життя вірних візантійської літургійної традиції в діаспорі було присвячено першу секцію доповідей і дискусій. Як можна було довідатися із презентації румунського богослова Даніеля Бенги, контекст діаспори не лише створює певні виклики для організації літургійного життя спільноти, а й відкриває нові можливості, як, наприклад, відновлення поцілунку миру між вірними, що могло би становити певні труднощі у звичайному, часто надто «стандартизованому» літургійному житті.
Цікавим досвідом оновлення літургійного життя в діаспорному контексті поділилася с. Васа Ларін на прикладі власного творчого підходу до моління «малих часів» в особистій практиці вірних як альтернативи паралітургійним молитвам.
У наступній секції учасники ділилися літургійними оновленнями, представленими в літургійних книгах. Українські наукові інституції представляли науковці Українського католицького університету та Київської духовної академії. Зокрема, цікавими особливостями літургійних змін у новому служебнику Православної Церкви України поділився о. Андрій Дудченко.
Про нові можливості для оновлення літургійного життя Церкви через цифровізацію на прикладі онлайн-ресурсу «Молитва Церкви», доступного також і через мобільні аплікації, розповів священник Української Греко-Католицької Церкви, доцент кафедри літургійних наук УКУ Василь Рудейко.
«У сучасному світі технологій, де оновлення є щоденною потребою, дуже складно виправдовувати очевидні помилки стандартизованої літургійної традиції, які століттями передаються з покоління в покоління. Цифровізовані онлайн-ресурси та мобільні додатки є хорошим інструментом, у якому найочевидніші помилки традиції можна виправити з кожним оновленням додатку, а не чекати десятиліттями на адаптації офіційних літургійних видань. Останні стануть суттєво кращими, якщо їм передуватиме хай і експериментальна, але реальна богослужбова практика», — наголошує о. Василь.
Літургійні видання передовсім у перекладах сучасними мовами були предметом дискусій і доповідей третьої секції.
Священник Томас Немет і диякон Даниїл Ґаладза розповіли про проблематику передавання текстуальних та структурних сенсів богослужінь візантійської традиції. Доповідь священника Хризостома Нассиса була присвячена прониканню сучасних афонських літургійних видань у молитовну практику грецьких парафій.
Завершальна секція робітні стосувалася чи не найскладнішого контексту сучасного літургійного життя — літургійних перекладів і музики. Як відомо, левова частка візантійської літургійної молитви є поезією, пристосованою для співу. Саме на цих аспектах наголошували священники Дамаскин Окінура й Александр Йоніта.
Серед дискусійних питань літургійних текстів було представлено також проблематику антиюдейських текстів та іншої «проблемної» літургійної спадщини, яка з тих чи тих причин стала офіційним lex orandi церков візантійської традиції.
Одним із вартих уваги чинників дискусій робітні стало те, що при представленнях та обговореннях цікавого літургійного різноманіття, спричиненого локальними контекстами, серед учасників усе ж відчувалося прагнення до певної стандартизації традиції. Учасники робітні також неодноразово наголошували на тому, що літургійним оновленням мають передувати ґрунтовні наукові дослідження.
Департамент інформації УГКЦ
