«Соборність є силою українського народу, силою Української Держави», — о. Олег Каськів у доповіді про соборність як основну рису патріархальності
Патріархат — це традиційна форма церковного устрою в Східних Церквах. Це форма існування, яка дозволяє Церкві вирішувати свої проблеми і приймати важливі рішення. Про це зазначив о. Олег Каськів у співдоповіді на головну тему Синоду Єпископів 2022 року, що проходить у Перемишлі 7–15 липня.
Розповідаючи про соборне діяння нашої Церкви доповідач пояснив, що Собор у Київській Церкві — це колегіальний, законодавчий орган, який скликається Митрополитом для вирішення важливих питань церковного життя. На Собор зобов’язані з’явитися всі єпископи, представники монастирів, від світського духовенства — протопресвітери, від мирян — представники церковних братств, органів державної влади.
Доповідач пригадав історію соборів Київської Церкви, починаючи від 1051 року.
«Вартує особливо відзначити оживлення соборового життя в період митрополита Андрея Шептицького. З початком Другої Світової війни, ситуація в Галичині значно погіршилася. Радянська влада почала рішучу боротьбу з релігією. Розуміючи це, митрополит Шептицький, плекаючи візію відновлення соборності, використав це і скликав архиєпархіальні Собори», — зауважив священник.
З початком проголошення незалежності України, каже він, оживилося соборне життя в Українській Греко-Католицькій Церкві, як на рівні єпархій, так і на патріаршому рівні. Церква соборно діє та соборно вирішує свої питання.
Отець Олег Каськів перерахував позитиви та негативи соборів. Серед позитивів — відчуття соборності Церкви, резолюції собору як відчитування духу мирян, священства, монашества; вирішення важливих питань у даній місцевості, вплив на розвиток катехитичного служіння, вплив на розвиток соціального служіння, розвиток різних форм апостоляту (пенітенціарного, лікарняного, військового) популяризація Біблійного читання, парафія в мас-медійному просторі. Серед негативів — не конкретні рішення, багато рішень не втілено в життя тому, що не визначено відповідальних осіб та інші.
«У проведених шести сесіях Патріарших Соборів УГКЦ де-факто діє як патріарша Церква у соборовому мисленні», — констатував доповідач.
Департамент інформації УГКЦ
