«Сім’я покликана стати колискою екологічної культури»: 14 важливих думок зі Звернення щодо екологічної ситуації
Саме в сім’ї маємо засвоїти, як правильно використовувати речі, дбати про чистоту і порядок, з повагою ставитися до місцевої екосистеми, навчитися азів енергоефективності, сталого споживання та дружнього ставлення до природи. Цією та іншими цінними думками діляться владики Архиєрейського Синоду УГКЦ у своєму Зверненні щодо екологічної ситуації в Україні.
1. Екологічна ситуація в Україні є предметом особливого занепокоєння. І йдеться не лишень про трагічну спадщину Чорнобильської катастрофи, яка призвела до широкомасштабного радіоактивного забруднення, багатомільярдних економічних втрат, чисельних соціально-екологічних і медичних проблем, які фокусуються в долях постраждалих.
2. Вагомої шкоди природному довкіллю завдає війна на Сході України. Незліченна кількість снарядів, мін і гранат понівечили землю та отруїли її токсичними хімічними речовинами. Крім забруднення повітря, землі та води, до катастрофічних екологічних наслідків призводять лісові та степові пожежі, спричинені артобстрілами та умисними підпалами в тактичних цілях.
3. Близько чверті всіх захворювань мають екологічне походження. Дихаючи забрудненим повітрям, п’ючи забруднену воду та споживаючи продукти харчування, вирощені на забрудненій землі, ми наражаємо на небезпеку власне здоров’я та життя і добро наших ближніх.
4. У корені екологічної кризи лежить криза самої людини. Святіший Отець Франциск закликає нас в енцикліці «Laudato Si’» («Славен будь») піклуватися про природне довкілля як спільний дім, дарований людству Богом, і в особливий спосіб звертає увагу на етичні та духовні причини екологічних проблем, що вимагає від нас пошуку можливих рішень не лише в царині технології, а передусім через зміни в людині, інакше нам вдасться позбутися хіба що симптомів проблеми.
Повний текст Звернення Архиєрейського Синоду УГКЦ щодо екологічної ситуації в Україні
5. Церква Христова не може стояти осторонь екологічних викликів. Підносячи голос на захист природи, вона піклується також про благо людини, її гідність, здоров’я та життя, які суттєво залежать від якісного стану навколишнього середовища (спільного природного дому).
6. Екологічний гріх є важким злочином проти життя сучасної цивілізації та життя майбутніх поколінь. У Катехизмі «Христос — наша Пасха» читаємо: «Людина, яка своєю діяльністю шкодить довкіллю — руйнує Боже творіння, невід’ємною частиною якого є вона сама. Вона грішить не лише стосовно творіння, а й стосовно самої себе та Бога. У цьому сенсі йдеться про екологічний гріх, який полягає в безвідповідальній поведінці людини стосовно Божого творіння. Цей гріх є важким злочином проти життя сучасної цивілізації та життя майбутніх поколінь» (п. 995).
7. Заклик до всіх вірних та всіх людей доброї волі до глибокого екологічного навернення. Зважаючи на те, що соціально-екологічні проблеми України є чисельними, вагомими та багатогранними, то й зусилля, спрямовані на їх розв’язання, повинні мати комплексний і сталий характер всеохопного сталого розвитку.
8. Важливо налагодити ефективну систему державного моніторингу навколишнього природного середовища. А також вдосконалити екологічне законодавство та забезпечити його дієвість на загальнонаціональному, регіональному та локальному рівнях.
9. Кожен свідомий громадянин покликаний долучитися до вирішення екологічних проблем. Єпископи просять органи місцевого самоврядування сумлінно виконувати свої важливі обов’язки. Рівно ж кожен свідомий громадянин не має права залишитися байдужим до місцевих екологічних викликів та проблем, але покликаний долучитися до їх вирішення.
10. Екологічні знання, цінності й чесноти належить прищеплювати вже з найменших років у дитячих садках, загальноосвітніх школах, а згодом у вищих навчальних закладах. Усіх відповідальних за освітній процес владики закликають усвідомити важливість забезпечення якісної освіти та виховання задля плекання високої екологічної свідомості та культури поведінки.
11. ЗМІ повинні слугувати оперативному, дієвому і максимальному поширенню екологічної інформації. Адже вони впливають практично на все населення країни, формуючи громадську думку і особисте ставлення до довкілля.
12. Сім’я покликана стати колискою екологічної культури. Саме в сім’ї слід засвоїти, як правильно використовувати речі, дбати про чистоту і порядок, з повагою ставитися до місцевої екосистеми, навчитися азів енергоефективності, сталого споживання та дружнього ставлення до природи.
13. Душпастирі повинні плекати культуру християнської відповідальності за Боже створіння в рамках душпастирської діяльності. Зростаючи в молитві та чеснотах, ми стаємо здатними до відновлення та преображення світу силою Божої життєдайної любові.
14. Дієво свідчити Бога в сучасному світі. Врахування екологічних складових у межах загальної діяльності Церкви, включно з екологічним будівництвом, підвищенням рівня енергоефективності сакральних та інших церковних будівель, залученням відновних джерел енергії, впровадженням системи роздільного збору відходів та більш сталої мобільності, можуть стати дієвим свідченням Бога в сучасному світі.
Підготувала Христина Потерейко
