Питання єдності потребує компромісів — історик Анатолій Бабинський про спільну дату святкування Пасхи
Нещодавно Вселенський Патріархат Православної Церкви Варфоломій наголосив, що відкритий до діалогу з Ватиканом щодо узгодження спільної дати для відзначення Великодня. Що означають подібні заяви та чи рухається християнський світ до єдності у питанні спільної дати святкування одного з найбільших церковних свят — пояснює Анатолій Бабинський, викладач УКУ, науковий співробітник Інституту історії Церкви Українського католицького університету.
«Нещодавні обміни між Церквами Риму та Константинополя призвели до тісніших церковних відносин. Вселенський Патріархат однаково відданий просуванню християнської єдності не лише через богословський діалог, а й через жваві дискусії про спільну дату Пасхи. Ми віримо, що спільне відзначення історичного ювілею Нікеї (Папа Римський Франциск має здійснити паломництво до Нікеї у травні 2025 року — Ред.) має надихнути на свіжу богословську розмову, а також на відновлення християнської співпраці», — це Патріарх Варфоломій сказав у своїй промові в Палаці Європи в день відкриття зимової сесії ПАРЄ в Страсбурзі.
Історик, викладач УКУ Анатолій Бабинський розповів, що розмови про спільний календар для всіх свят ведуться вже не одне століття — від початку реформи календаря на Заході, коли був введений григоріанський календар. Сучасний етап цієї дискусії триває впродовж декількох останніх десятиліть, починаючи з 60-х років, відколи розпочався активний богословський та екуменічний діалог між Православною і Католицькою церквами.
«У 1997 році був виданий Алеппський документ, у якому було запропоновано практичні кроки для досягнення консенсусу і визначення спільної дати Пасхи, але далі розмов справа не пішла, — каже Анатолій Бабинський. — Була велика надія на цей рік, адже у 2025 році ми відзначатимемо 1700-річчя першого Вселенського собору — Нікейського собору (325 р.), на якому обговорювали спільну дату Пасхи. Справа в тому, що це питання було проблемним з перших сторіч християнства — в різних місцевих церквах дещо по-різному вираховували дату Пасхи, і вже в ранній період історії Церкви, єпископи говорили про спільну дату Великодня і знайшли розв’язок. І сьогодні, коли ми відзначаємо ювілей Нікейського собору, — гарна нагода повернутися до цієї теми, але досі існує ряд нюансів. Попри те, що Папа Римський Франциск неодноразово наголошував, що вся Католицька Церква відкрита до різних пропозицій та обговорень, з боку східного християнства не має єдиного голосу».
Історик Анатолій Бабинський пояснює, що Патріарх Варфоломій справді з ентузіазмом сприймає ці ідеї і відгукнувся на ініціативу Папи Франциска, але східне християнство є дуже фрагментованим і не має спільного погляду на вирішення цього питання.
«До прикладу, прес-служба Румунської Церкви видала заяву, що розмова про спільне святкування Пасхи в православному середовищі можлива лише на Всеправославному соборі, ймовірність проведення якого в найближчі роки чи навіть десятиліття дорівнює нулю, — каже Бабинський. — Щодо контексту України, то ми неодноразово чули від Блаженнішого Святослава, що він підтримує цю ініціативу і УГКЦ відкрита до діалогу. Натомість Православна Церква України наразі не коментувала цього питання».
Пригадаємо, що з 2023 року християни в Україні перейшли на нову дату святкування Різдва — 25 грудня і відповідно всіх нерухомих свят. Цей перехід, як пояснює Бабинський, зробити було простіше: «На той момент, коли реформу провели в Україні, більшість Православних Церков світу уже перейшли на новоюліанський календар, згідно з яким Різдво святкують 25 грудня. Тобто Православній Церкві України було нескладно зробити цей перехід, оскільки Константинопольський Патріархат — церква мати для ПЦУ, уже давно зробив реформу календаря. В УГКЦ дискусії про перехід на новий календар тривали понад сто років, і частина Церкви в діаспорі вже давно святкувала з більшість християнського світу. Тому в УГКЦ цей перехід цілком визрів, єпископи лише подтвердили те, чого вірні вже тривалий час очікували. Зі спільною датою святкування Пасхи — складніше, адже вона обраховується по-іншому і належить до так званих рухомих свят».
У всякому разі, зі слів історика, дискусії щодо спільної дати святкування Пасхи всередині України є важливими. Оскільки вони свідчитимуть про субʼєктність українського християнства, а також Церков в Україні, їхню зрілість. Українські християни не повинні лише очікувати рішень згори, а й бути готовими вести діалог і пропонувати розвʼязки. Якщо ми вважатимемо розмови про ці теми лише нашою локальною справою, це свідчитиме про певну незрілість.
«У 2025 році Пасха у всіх християн співпадає, але чи вдасться домовитися про спільну дату, скажімо, вже у 2026 році — велике питання. Поки не має ознак, що Константинополь готовий діяти наскільки рішуче, щоб проігнорувати інші Православні Церкви, які виступають проти будь-яких змін. У свою чергу Папа Франциск натякнув, що Католицька Церква готова прийняти ту дату Великодня, яку запропонують інші християни, тобто йдеться про те, що він готовий до гнучких рішень. Це справді може бути виходом. Очевидно питання календаря, спільної дати святкування Пасхи насправді є далеко не найважливішою проблемою християнського світу, але воно точно стало б важливим символічним сигналом для світу, що христини бажають єдності і рухаються до неї», — підсумовує Анатолій Бабинський.
УКУ
