EN

Проповідь Блаженнішого Святослава в неділю Митаря і фарисея та в день інтронізації владики Михайла Смолінського на єпископа Саскатунської єпархії

21 січня 2024, 21:00 1277

Проповідь Блаженнішого Святослава в неділю Митаря і фарисея та в день інтронізації владики Михайла Смолінського на єпископа Саскатунської єпархії

Серце чисте створи мені, о Боже,
і духа правого обнови в нутрі моїм
(Пс. 51, 12).

Преосвященні владики —
дорогі співбрати в Христовому священстві!
Шановне духовенство, монашество та мирянство Саскатунської єпархії!
Достойні гості!
Дорогі в Христі брати і сестри!

Христос народився!

Сьогодні для мене є великою радістю і особливим привілеєм бути тут з вами, щоб здійснити цей історичний акт введення в уряд та інтронізації нового правлячого архиєрея Саскатунської єпархії Михайла Смолінського. Довго чекала ця єпархія на свого пастиря, — чекала і молилася. А разом із вами працював і молився весь Синод Єпископів нашої Церкви. І ось цього дня — з Божої волі та благословення Святішого Отця Франциска — настав цей довгожданий момент.

Ця неділя, яка за змістом євангельського читання називається неділею Митаря і фарисея, відповідно до літургійного ритму григоріанської пасхалії розпочинає готувати нас до Великого посту, особливого часу, коли Господь прагне відкрити кожному з нас всю безодню свого милосердя. Це час духовної весни, пробудження і оновлення людського серця, покаяння та перетворення людини і світу.

Запрошуючи нас не змарнувати на власну шкоду цього особливого духовного періоду, євангелист Лука у звичний йому спосіб пропонує нашій увазі дві протилежні постаті, які разом стали в храмі перед Божим обличчям. Мабуть, вони мали різний вигляд в очах своїх сучасників, які їх споглядали, та в очах Господа Бога, який бачить не зовнішні обставини, а внутрішній, духовний світ людини, котра приходить і звертається до Нього.

Одразу впадає у вічі те, що фарисей, який чесно і сумлінно виконував усі приписи закону та який начебто дякував Богові, говорив суто про себе та власні дії. Господь Бог, Його святий храм і старозавітні правила спілкування з Ним слугують лише декораціями для виступу, автопрезентації цього законника. Фарисей дякує Богові за себе, представляючи власну бездоганність. Його молитва, по суті, має атеїстичний характер. Адже вона вказує на непотрібність дієвої Божої присутності в житті цього чоловіка для осягнення ним досконалості.

Натомість митар, який вважає себе засудженим власними вчинками, просить у Бога саме цього — Його втручання у свій безнадійний, як він думає, стан. Цей чоловік не може сам собі зарадити, тому просить Господа, щоб Він порятував його своїм милосердям. «Він тільки бив себе в груди, кажучи: Боже, змилуйся надо мною, грішним!» (Лк. 18, 13). Насправді він просить у Всевишнього нового серця, нового духу, звертаючись до Нього разом із Псалмоспівцем: «Серце чисте створи мені, о Боже, і духа правого обнови в нутрі моїм» (Пс. 51, 12). Те, про що молиться митар, не під силу здійснити людині — це може лише Бог. І хто просив Його діяти, не засоромився. Нове серце отримав не фарисей, а митар. Каже євангелист: «Цей повернувся виправданий до свого дому, а не той; бо кожний, хто виноситься, буде принижений, а хто принижується, — вивищений» (Лк. 18, 14).

Дорогі в Христі! Здійснюючи сьогодні чин інтронізації нового єпископа в Саскатунській єпархії, здійснюємо ніщо інше, як молитву про те, щоб новий владика був іконою самого Христа, який возсідає на престолі своєї слави на небесах, але є живо і діяльно присутній у житті своєї Церкви, що паломничає до Небесного Царства тут, на землі. Ми неначе разом із тим оправданим митарем стоїмо разом у храмі перед Божим обличчям і кличемо до Нього: Господи, яви сьогодні до нас своє милосердя! Будь милостивим нам, грішним, і прийди, щоб оновити цей Твій люд!

Новий єпископ має стати новим серцем цієї єпархіальної спільноти! Хай він буде носієм Твого владичного Духа Святого, який у своїх діях не підмінюватиме по-фарисейськи Божої дії, а виявлятиме, уприсутнюватиме та здійснюватиме її. Господи, онови дію Твого Духа в цій єпархіальні спільноті, запевни їй новий імпульс для життя та розвитку!

Дорогий владико Михайле, ми поклали на вас хрест Господній та доручили вам велике діло дбати про душі повіреного вам Божого люду. Хоча це й дивно звучить, але ви зможете гідно виконати це завдання лише тоді, коли зрозумієте, що воно не під силу людині. Спасає і виправдовує грішника лише Господь, але Він чинить це через служіння свого єпископа — пастиря, якому доручає навчати, освячувати цей люд і керувати ним, проте здійснювати це силою і діянням Святого Духа. Будьте у своїй єпархії першим у покаянні, у наверненні та першим, хто щодня невтомно разом із митарем взиває до Бога словами Ісусової молитви: «Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене, грішного!». І тоді ви побачите, як через вас здійсниться це Боже слово: «Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небі» (Мт. 5, 16).

Звертаюся до духовенства, монашества та мирян нашої Саскатунської єпархії. Час дії та оновлення розпочинає сьогодні серед вас Господь! Посилаючи вам нового владику, наш Спаситель Ісус Христос звертає до вас голос тієї самої проповіді, з якою вийшов до людей після свого хрещення в Йордані: «Сповнився час, і Царство Боже близько; покайтеся і вірте в Євангелію» (Мр. 1, 15). Повноту цього часу як ніколи відчуває наша Церква та весь український народ через велику війну, яку російський злочинець приніс на нашу багатостраждальну Батьківщину. Вже ніколи не буде так, як було дотепер. Ми всі — ваші брати й сестри в Україні та наша громада тут, у Канаді — стали іншими і мусимо стати кращими, — кращими християнами, синами і доньками свого народу та дітьми своєї Церкви. Ми відчуваємо, що в цей час великого страждання, крові та сліз Господь прагне змінити всіх нас, дати нашому народові нове серце і обновити в нас свого владичного Духа.

Тому прошу вас: прийміть у Боже ім’я свого нового владику, слухайте і підтримайте його! Особливо звертаюся до новоприбулих українців, яких лихоліття цієї найбільшої війни сучасного людства закинуло до Канади: вливайтеся до спільнот нашої Церкви і громади в цій країні! Ми станемо сильними й непереможними, коли будемо разом! Разом нас багато і нас не подолати!

Ми всі разом, зокрема тут, у Канаді, маємо моральний обов’язок спільно молитися і працювати для перемоги України. А здійснити це завдання буде можливим лише тоді, коли ми не цуратимемося власного коріння, сумління та голосу свого серця, коли гуртуватимемося в ім’я Христа, коли об’єднуватимемо наші зусилля, слухаючи голосу нашої Церкви, наших владик та підійматимемо спільний голос до широкого загалу суспільства та світу. Тоді ваш могутній голос силою і діянням Святого Духа будитиме сумління сучасної Канади, щоб підтримувати Україну. Тоді ваш голос стане голосом Бога та мільйонів українців, яких російський окупант позбавив не тільки власного голосу, а й права на життя. Хай всемилостивий Господь благословить усіх вас! Амінь.

† СВЯТОСЛАВ

Локації

Персони

Дивіться також