Проповідь Блаженнішого Святослава у свято Зіслання Святого Духа
Сила благодаті Духа Святого є мудрістю премудрих, святістю святих, знанням невчених і дітей, потіхою плачучих, оздоровленням зранених. Вона дарує покаяння грішникам, запал для знеохочених, єднання для роз’єднаних. Цей же Дух Святий є надією на життя вічне всіх тих, які сьогодні ще піддані закону смерті.
«Скарбнице благ і життя подателю, прийди, і вселися в нас»
Преосвященний владико Миколаю!
Всесвітліший отче ректоре!
Преподобні, всечесні отці!
Достойні брати-семінаристи!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Слава Ісусу Христу!
Сьогодні Христова Церква святкує свій день народження. Сьогодні маємо особливе радісне свято, — свято утіхи людського серця, свято П’ятдесятниці, свято близькості Бога до людини — день зшестя на апостолів у вогняних язиках Третьої Особи Пресвятої Тройці — Духа Святого.
Святий євангелист Лука, описуючи в Діяннях апостолів цю подію (пор. Ді 2, 1–11), подає нам дуже цікаві деталі цього незвичного явища. Перед своїм вознесінням на небо Господь наш Ісус Христос наказав своїм учням не йти з Єрусалиму, а чекати сили з висоти. Бо саме та сила, яка колися кріпила царів, яка давала їм перемогу Божого народу над усіма його ворогами, яка відкривала людині Божі сокровенні Таїнства, мала огорнути учнів Христових. І ось, каже Лука, у день П’ятдесятниці, який, згідно з єврейським звичаєм, був днем, коли Божий народ дякував Богові за синайське Богоявління та дар закону боговидцеві Мойсеєві, у цей момент усі учні в Єрусалимі знову перебували разом на тому самому місці. Почувся шум, наче подих бурхливого вітру, якогось дивного буревію. І ось вони побачили, як вогняні язики зійшли з небес й осіли на кожному з них.
Цікаво, що у Старому Завіті вогонь був знаком, який супроводжував майже всі найважливіші богоявління. Тим вогняним Божим перстом був написаний старозавітний закон на таблицях Мойсеєві. Цей вогонь завжди викликав у людини благовійний трепет, відчуття якоїсь величезної сили, яка не співвимірна з будь-якою людською потугою чи здатністю. Але завжди той вогонь був вогнем Божої сили і гніву.
Пригадаймо, як пророк Ілля призивав вогонь Божий із небес, що мав спопелити цю жертву, яку він приготував, щоб показати істинність Бога Ізраїлю (пор. 1 Цар 18, 38). Пригадаймо вогонь неопалимої купини, яка в пустелі об’явила Мойсеєві Бога. Саме з вогню промовив Господь до боговидця, кажучи: «Не наближайся сюди! Скинь взуття з твоїх ніг: місце бо, що на ньому стоїш — земля свята. А далі: Я — Бог батька твого, Бог Авраама, Бог Ісаака, Бог Якова. І закрив Мойсей лице своє, боявся бо дивитися на Бога. І промовив Господь: Бачу я, бачу бідування народу мого, що в Єгипті, і чую голосіння, що його спричинюють доглядачі. О, я знаю біль його!» (Вих 3, 5–7).
Але сьогодні цей небесний вогонь більше вже не є вогнем гніву, вогнем страху, але є вогнем Божої любові — тієї любові, якою є сам Бог, якою сьогодні Він хоче огорнути, наповнити, оновити кожну людину.
Цікаво, що, описуючи велич Духа Святого, Третьої Особи Божої, Святе Письмо вживає дуже специфічні вислови. Пророки називають Бога «Володарем володарів», «Царем царів». А сьогодні ми величаємо Духа Святого як Скарбницю благ. Тобто Скарб скарбів! У Ньому, у Дусі Святому, відкриті людині всі Божі скарби. Сьогодні ми починаємо розуміти, що віримо в Бога, який сам для людини стає даром. Сьогодні Бог Отець через Сина, даючи людині Духа Святого, дарує їй скарбницю, у якій заховані всі скарби — все те, чого тільки може прагнути людське серце.
Але цікаво, що є різниця між людськими скарбницями і тими скарбами, які може назбирати людина, та скарбницею всіх благ у Дусі Святому. Усі скарбниці завжди закриті, стережені за сімома печатями. Навіть коли хтось має до них доступ, то це дуже вузьке коло втаємничених людей. Сьогодні, у день П’ятдесятниці, Скарбниця благ стає відкритою і доступною кожній людині! Господь Бог кличе нині всіх людей: Прийдіть, сповніться тою силою, яка на вас сходить силою і діянням Святого Духа. Ба більше, Дух Святий сьогодні сам із того скарбу, з тої скарбниці роздає всі блага. Цей момент роздавання благ із скарбниці ми називаємо благодаттю Божою, а в народі — ласкою Божою. Роздаючи нам усі благодаті, Господь Бог нас голубить, ласкає, зігріває своєю вічною божественною любов’ю. Сьогодні Божа благодать стає доступна кожній людині, яка хоче її прийняти. Сьогодні те, що чуємо, читаючи Святе Писання, оживає під час цієї Божественної Літургії. Зараз ця Божа сила сходить і спочиває на кожному, хто вірує, хто відкриває своє серце.
Цікаво, що хто одержує Божого Духа, той стає новою людиною. Саме про цей момент молився Давид, кажучи: «Серце чисте створи мені, Боже, і Духа праведного обнови в нутрі моєму» (Пс 50, 12). Цей Скарб скарбів, Скарбниця благ, є найбільшим багатством Христової Церкви, яку Церква покликана роздати всім людям, уділяючи Святі Таїнства, благословляючи й освячуючи усіх, хто до неї приходить. Саме силою цієї Скарбниці Церкви апостол Петро міг промовити до немічної людини: «Срібла й золота нема у мене; що ж маю, те тобі даю: В ім’я Ісуса Христа Назарянина, встань і ходи!» (Ді 3, 6).
Сила благодаті Духа Святого є мудрістю премудрих, святістю святих, знанням невчених і дітей, потіхою плачучих, оздоровленням зранених. Вона дарує покаяння грішникам, запал для знеохочених, єднання для роз’єднаних. Цей же Дух Святий є надією на життя вічне всіх тих, які сьогодні ще піддані закону смерті. Тому навчає апостол Павло: «І коли Дух того, хто воскресив Ісуса з мертвих, мешкає у вас, то той, хто воскресив Христа з мертвих, оживить і ваші смертні тіла Духом своїм, що живе у вас» (Рим 8, 11). Тому сьогодні радіє кожна людина, будучи зігрітою, приголубленою, сповненою зшестям Святого Духа.
Ми нині маємо два особливі знаки, — знаки того, що ті язики Духа Святого спочивають на нашій Церкві. Дух Святий є Духом церковного сопричастя, єдності. Саме Він чинить те, що Христова Церква хоч і розпорошена по всьому світу, але проголошує те саме Христове Євангеліє, звершує ті самі Таїнства Його силою та діянням. Дух Святий є духом єдності й істини Христової.
Сьогодні ми вітаємо між нами, у нашому соборі, нашого українського єпископа з далекої Австралії — владику Миколая, який є єпархом Мельбурнської єпархії. Хтось може подумати, що Австралія — це на другому кінці світу. У нас тепер літо, а в них — зима. Присутність владики Миколая між нами показує красоту і велич нашої Київської Церкви. Ми чуємо, що в день П’ятдесятниці апостоли заговорили різними мовами. Сьогодні наша Церква, яка народилася у водах Дніпра, втішається даром Святого Духа і проповідує Боже Слово англійською мовою в Австралії, іспанською — в Аргентині, португальською — у Бразилії, англійською — в Північній Америці, навіть німецькою — в Німечинні та італійською — в Італії. Але це та сама Церква Володимирового Хрещення, яка найбільшим своїм скарбом має Скарбницю благ — Духа Святого та промовляє до кожної людини на різних континентах та до сердець кожної культури мовою божественної любові — Його животворчим диханням!
Другий знак — сьогодні особливий день для нашої Київської Трьохсвятительської духовної семінарії. Ви бачили, як перед початком Літургії ми освятили підрясники тим братам, які завершили перший курс свого навчання. Але нині ми разом відзначаємо і свято чергового випуску цієї семінарії. Після Літургії наші випускники отримають диплом, який для них є дорогою для одержання священничих свячень. Випуск нових кандидатів до священства під час війни — це знак великої любові, благодаті Духа Святого. Бо, як кажуть українські інтелектуали, Україна сьогодні потребує священників — тих, які би несли Скарбницю благ кожній людині, що нині перебуває в небезпеці, є на межі смерті, втрачає надію. Якщо сьогодні молоді хлопці готові віддати своє життя тому самому Духові, який потім послав у силі апостолів проповідувати воскреслого Христа аж до краю землі, значить ця П’ятдесятниця є нашою з вами дійсністю і сьогодні.
Ми нині усвідомлюємо, що Дух Святий, той самий Дух, який став силою перемоги Давида над Голіафом (пор. 1 Сам 17), є силою Божою, якою ми здатні перемагати. Ми сьогодні, як ніколи, розуміємо, що наша перемога над російським агресором залежить не тільки від кількості зброї, якої потребуємо, а від того Духа, який у нас і веде нас до перемоги.
Ми розуміємо, що сила та здатність перемагати залежить від того, наскільки українці будуть здатні впоратися із травмою, яку ця війна завдає нашому народові. А саме Дух Святий є Тим, що зціляє, оздоровлює, надихає. Саме Він є нашою надією на перемогу Божої істини, Божої правди і в наші дні.
Тому сьогодні ми просимо: Скарбнице благ, життя Подателю, прийди і вселися в нас, надихни тих, які сьогодні зневірені та змучені, зціли поранених, надай нового сенсу всім тим, які втрачають орієнтири в тому земному житті. Духу Святий, прийди і зціли поранених, звільни полонених, віднайди тих, які пропали безвісті. Духу Святий, прийди на окуповані території і звільни бранців, наших братів і сестер. Зціли рани українського народу, поверни розсіяних додому, допоможи відбудувати все знищене. Прийди, і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, благий, душі наші. Амінь.
† СВЯТОСЛАВ
