EN

Проповідь Блаженнішого Святослава у храмі Пресвятої Тройці Василіанського монастиря у Вільносі з нагоди вшанування чотирьохсотріччя мучеництва святого Йосафата

29 вересня 2023, 13:14 789

Проповідь Блаженнішого Святослава у храмі Пресвятої Тройці Василіанського монастиря у Вільносі з нагоди вшанування чотирьохсотріччя мучеництва святого Йосафата

Господній Дух на Мені, бо Він Мене помазав.
Послав Мене нести Добру Новину бідним,
звіщати полоненим визволення, сліпим прозріння,
випустити пригноблених на волю
(Лк. 4, 18).

Ваша екселенціє!
Ваша еміненціє!
Преосвященний владико Степане!
Високопреподобний протоігумене!
Високопреподобні та всечесні отці!
Достойний пане посол України в Литві!
Достойні представники органів державної влади Литви різного рівня та міста Вільнюса!
Дорога українська громадо, члени якої з’їхалася сюди з різних куточків Литви, Латвії та Естонії!
Шановні студентів Бізнес-школи Українського католицького університету, які приїхали зі Львова!
Дорога молоде! Дорогі діти!
Дорогі сестри і брати в монашестві!

Слава Ісусу Христу!

Боже слово, яке ми щойно почули, говорить нам про особливий момент у місії Ісуса. Христос прибуває додому, до міста Назарета, у якому виростав, де мешкала Його ближча і дальша рідня. У суботу Він приходить до синагоги, щоб прочитати і пояснити людям Боже слово. Євангелист розповідає нам, що Він розгортає книгу пророка Ісаї, яка говорить про ознаки майбутнього Месії, на котрого очікував Богом вибраний народ. Читає слова пророка Ісаї про Божого помазаника: «Дух Господній на Мені, бо Він помазав Мене» (Лк. 4, 18). Це слова Нього самого, бо «Христос» означає «помазаник Божий». Це Він — єдинородний Божий Син, який споконвічно помазаний Духом Святим у лоні Бога Отця ще перед створенням світу. Він прийшов до свого дому, до свого народу, щоб благовістити, тобто нести добру вістку про якусь надзвичайну Божу дію.

Що Бог хоче чинити у своєму Сині для свого народу? Що є змістом Євангелії, доброї вістки Ісуса Христа? Він каже, що прийшов нести добру новину бідним, звіщати полоненим визволення, сліпим прозріння, випустити пригноблених на волю (пор Лк. 4, 18). Ця добра новина полягає в тому, що Бог визволяє свій народ, ба більше, пам’ятає і піклується про нього.

Коли Христос закінчив читати, розповідає Лука, усі в синагозі дуже пильно звернули на Нього свій погляд, і Він промовив: «Сьогодні збулось це писання у вухах ваших» (Лк. 4, 21). Це означає, що те, про що почули люди, стається зараз. Те, про що писав пророк Ісая, сьогодні здійснюється. Ця добра новина скерована саме до вас, які зараз слухаєте. Це Боже слово здійснюється у ваших вухах.

Щоб пояснити це сповнення Божого слова в тих, хто слухає, святий апостол Павло у Посланні до колосян пише так: «У Ньому бо враз з людською природою живе вся повнота Божества, і ви причасні в тій Його повноті» (Кол. 2, 9–10). Це означає: будь-яка повнота, якої прагне людина, є в Ісусі Христі, бо в Ньому «сховані всі скарби мудрости і знання» (Кол. 2, 3). Отож все те, чого сьогодні прагне і шукає людина, що може зробити її щасливою, повною Божого життя, міститься як скарб в особі Ісуса Христа. Якщо ми шукаємо свободи, миру, мудрості і знання — усе це є в Ньому. Тому апостол Павло каже, що всі ви, які слухаєте, «причасні в тій Його повноті» (Кол. 2, 10) через Таїнство Хрещення. Хто вірує в Ісуса Христа, у того Боже слово і сьогодні сповнюється у вухах, серці та в житті.

Сьогодні ми — у Вільнюсі, у цьому древньому храмі Пресвятої Тройці, який свого часу був столицею київських митрополитів, у цьому древньому монастирі, який подарував нам величезну, багату історію життя нашої Церкви. Наш погляд звернений на постать святого священномученника Йосафата, архиєпископа Полоцького. Ми складаємо подяку Господу Богу за дар цього великого мужа нашої Церкви у 400-річчя його мучеництва.

Історія каже, що святий Йосафат прийшов до цього монастиря в дуже дивний спосіб. Коли він постукав у двері, йому відчинив сам ігумен. Монастир був порожнім, занедбаний. Тут, над цією брамою, ще збереглася келія Йосафата, у якій він дійшов до святості, а на подвір’ї є камінь, на якому він стояв і проповідував повноту, що її може знайти людина тільки в особі Ісуса Христа.

Священномученик Йосафат тоді проповідував про повноту єдності Вселенської Церкви і кликав усіх християн єднатися довкола скелі, якою є наступник апостола Петра наших днів. У цьому храмі він з дня на день зростав у знанні, мудрості, але передусім у святості, у повноті Святого Духа. Бо, як колись мешканці Назарету, він тут щодня вдивлявся у постать Ісуса Христа, який присутній серед свого народу у святому кивоті, у Таїнстві Євхаристії.

Вшановуючи священномученика Йосафата, ми маємо почути з його вуст цей великий заклик: шукайте у своєму житті Христа — і знайдете гідність, свободу, силу, незалежність і перемогу України. Сьогодні тут, у Вільнюсі, по-особливому звучить голос святого для української громади, яка через війну опинилася в гостинних прибалтійських країнах. Ми дякуємо, зокрема, литовському народові за те, що він вважає святого Йосафата й історію нашої Церкви у Вільнюсі частиною своєї національної історії і свого духовного спадку.

Вслухаючись сьогодні в Боже слово та вглядаючись у постать святого Йосафата, а через нього в самого Ісуса Христа, що є між нами як повнота життя і спасіння людини, ми думаємо про Україну, яка потребує сповнення євангельських слів про добру новину. Мабуть, прокидаючись щоранку, ви переглядаєте новини про події на Батьківщині. Ми всі очікуємо добрих новин, зокрема про звільнення поневолених наших братів і сестер, які перебувають на окупованих територіях. Ми молимося за український Крим, лівобережну українську Херсонщину, за Бердянськ і Токмак, за Донецьк і Луганськ. І просимо: Ісусе, Ти визволяєш поневолених, даєш свободу в’язням — здійсни Твоє слово не тільки в наших вухах, а і й у серці, силі українського народу.

Історія святого Йосафата і навіть його мощів пов’язана не тільки з українським народом. Це постать, яка об’єднує Литву і Білорусь, Україну і Польщу. Чотириста років тому святий Йосафат був архиєпископом Полоцьким (це сьогодні Білорусь). Він загинув мученицькою смертю за єдність Христової Церкви у Вітебську. Ми з приємністю вітаємо присутніх серед нас греко-католиків з Білорусі разом із їхнім душпастирем о. Євгеном, які по-особливому вболівають і моляться за свою Батьківщину.

Ми сьогодні молимося: святий Йосафате, ти стоїш на небесах перед Божим престолом, як стояв колись тут, у храмі Пресвятої Тройці, перед обличчям євхаристійного Христа, — молися за нас. Дай нам свою силу, щоб ми не знемагали тоді, коли нам боляче. Дай нам зрозуміти, що повнота перемоги прийде до України через силу і повноту нашого Бога, який перемагає будь-яке зло.

Ісусе, Ти — помазаний Духом Святим Божий Син, поблагослови нашу Батьківщину-Україну, дай нам свободу, підтримай наше військо, наших дівчат і хлопців на фронті, збери розсіяних, зціли поранених, визволи тих, що перебувають у російському полоні, віднайди тих, що пропали безвісти. Ісусе, витри сльози української мами і жінки, української дитини, які скучають за домом. Здійсни мрію України про справжній, справедливий, повний у Тобі мир. Амінь.

† СВЯТОСЛАВ

Персони

Дивіться також