Проповідь Блаженнішого Святослава під час інтронізації архиєпископа-митрополита Михайла Квятковського у Вінніпезі

9 листопада 2026, 10:27 13

Проповідь Блаженнішого Святослава під час інтронізації архиєпископа-митрополита Михайла Квятковського у 24-ту неділю після Зіслання Святого Духа у Вінніпезі (Канада).

Ти твориш ангелами своїми духів
і слугами своїми — полум’я вогненне (пор. Пс. 104, 4).

Високопреосвященний Апостольський нунцію в Канаді!
Преосвященніші владики-митрополити!
Преосвященні владики!
Достойні наші православні брати — владико Іларіоне та владико Юрію,
які сьогодні є разом із нами!
Всесвітліші та всечесні отці!
Преподобні монахи і монахині!
Достойні представники державної влади Канади: пані лейтенант-губернаторко Манітоби та представники міста Вінніпега!
Високоповажний пане посол України в Канаді!
Вельмишановні представники українських громадських товариств
та організацій Канади!
Достойна українська громадо на цій благословенній канадській землі!
Дорогі гості та учасники сьогоднішнього святкування!
Дорогі в Христі брати і сестри!

Слава Ісусу Христу!

Слово Христового Євангелія, яке ми щойно почули, проголошує нам Ісуса Христа — воплоченого Бога, який поспішає назустріч людині (Лк. 8, 41–56). Євангельську розповідь умовно можна поділити на три частини: благання Яїра, начальника синагоги, і негайну відповідь Христа; оздоровлення жінки, яка дванадцять років страждала від кровотечі; воскресіння дванадцятирічної доньки Яїра, яка померла саме тоді, коли Спаситель прямував до неї. Однак ці три, на перший погляд, різні епізоди поєднуються і розкривають свій глибинний зміст в одній-єдиній фразі: «Не бійся, тільки віруй» (Лк. 8, 50). Це одна цілісна історія про віру, яка зустрічається з людською безнадією, про Божу силу, яка першою торкається того, хто вірить. Це Боже слово про воскресіння навіть тоді, коли, здавалося б, померла сама надія.

Святий Кирило Олександрійський звертає нашу увагу на те, що в цій події Христа просять зробити те, чого людина сама вже не може зробити власними силами. Яїр, як очільник спільноти вірних, добре розуміє, що ніхто з людей не здатний урятувати його дитину. Жінка, яка страждала від кровотечі, витратила на лікарів усе своє майно, але ніхто не зміг її вилікувати. Та навіть ті, що плакали над померлою дитиною, насміхалися зі Спасителя, коли Він сказав їм: «Не плачте!».

Проте за цими подіями відкривається значно глибша істина: той, хто поспішає назустріч людині, — не просто рятівник, лікар чи звичайний людський учитель. Це сам Господь, Податель життя, який прийшов нам назустріч! Він зцілює хвору жінку і воскрешає померлу дівчинку саме тому, що сам є Життям і Воскресінням. Ось чому святий Кирило говорить: «Тільки найвища (Божа) природа може повертати життя померлим» (Проповідь 44 на Євангеліє від Луки).

Звернімо увагу на ще одну важливу деталь. Коли Христос проходить повз натовп, євангелист наче протиставляє два способи наближення людини до Нього. Ми чуємо, що натовп тиснеться довкола Спасителя. Коли Він зупиняється і запитує, хто до Нього доторкнувся, Петро не розуміє суті Його запитання і відповідає: «Наставниче, то люди коло Тебе юрмляться і тиснуться» (Лк. 8, 45)!

Однак Господь говорить про зовсім інший дотик. Ідеться не про фізичний тиск натовпу, а про духовне торкання вірою, яке відкриває людину для прийняття повноти Божої сили. «Хтось доторкнувся до Мене», — каже Христос (Лк. 8, 46). Серед усього натовпу знайшлася лише одна віруюча людина! Вона торкнулася тільки краю одягу Спасителя, але завдяки її вірі сам Господь торкнувся глибини її страждання — тієї хвороби, яка робила її ритуально нечистою та виключала зі спільноти молільників у синагозі.

«Дочко, віра твоя спасла тебе, йди в мирі!» (Лк. 8, 48). Ці слова про спасіння і мир, про воскресіння і життя звернені до кожного з нас. Адже й сьогодні, зокрема під час цієї Божественної Літургії, Господь перебуває посеред нас. Можливо, і ми тиснемо на Нього своїми проханнями та потребами, навіть товпимося біля Нього під час різних велелюдних церковних подій. Як і колись кровоточива жінка, ми можемо доторкнутися до краю одягу Ісуса Христа через літургійні символи та священнодійства. Але й тепер Він дивиться на нас і запитує: чи є серед нас хтось, хто вірить? Він шукає людину, яка запросить Його у своє життя, яка, подібно до Яїра та кровоточивої жінки, відкриє перед Ним усю глибину свого болю.

Справжня зустріч із Христом стає можливою тоді, коли людина не просто відчиняє Йому двері своєї оселі чи відкриває свої потаємні бажання, а розкриває перед Ним своє серце, сповнене віри. Вона запрошує Господа торкнутися найглибших вимірів свого єства — душі, духу й тіла — силою та благодаттю Святого Духа. Адже віра — це не просто якесь релігійне переконання, а повна відкритість і довіра до дотику того, хто має владу над життям і смертю. Людська безнадія насміхається з нас і каже: «Усе скінчилося!». А Христос промовляє до мене і до тебе: «Встань!» (пор. Лк. 8, 54).

Дорогі в Христі брати і сестри! Сьогодні ми разом святкуємо пам’ять святого архистратига Михаїла та всіх небесних сил безплотних. Саме він, воєвода небесного війська, є покровителем міста Києва. Ангели й архангели — наші покровителі та захисники, яких Святе Письмо називає Божими посланцями, не є лише носіями певної «інформації». Вони не просто своєрідні «месенджери» в розумінні сучасних засобів комунікації, зокрема соціальних мереж. Вони — носії Божественної сили, свідки втручання Господа в історію людства та в життя окремої людини. Саме це свідчення Божої присутності й дії визначає їхнє ім’я.

Коли 24 лютого 2022 року російські війська за лічені години наблизилися до Києва, багато людей розповідали мені, що відчували присутність над нами архистратига Михаїла з усім небесним воїнством, яке прийшло на допомогу захисникам України. Сам факт, що ми перебуваємо серед вас, що я стою живий перед вами, є свідченням Божої сили, яку небесні сили принесли нам тоді, коли людські зусилля, здавалося, приречені на поразку.

У це свято Господь посилає свого Михаїла для Української Католицької Церкви в Канаді, для Вінніпезької архиєпархії! Давня християнська традиція називає єпископа ангелом своєї Церкви. Він стоїть у молитві перед Божим обличчям разом з усіма хорами ангелів і молиться за свій народ. Силою та діянням Святого Духа він є першим проповідником Божого слова і служителем Святих Таїнств Христової Церкви, через які сучасній людині дарується сила Життя і Воскресіння. Він є головним євангелізатором і катехитом, учителем християнського благочестя та молитви, свідком віри, надії й любові.

Водночас служіння митрополита нашої Церкви в Канаді має свої особливі прикмети. Передусім митрополит покликаний бути слугою сопричастя, будівничим єдності Христової: єдності людини з Богом, єдності наших єпархій і парафій у Канаді, а також єдності нашої Церкви на цій благословенній землі з матерньою Церквою в Україні. Це сопричастя здійснюється також у єдності з Петром наших часів — Святішим Отцем Левом XIV.

Дорогий владико-митрополите Михайле, коли наш Синод шукав Божої волі й запитував, кого Господь бажає бачити ангелом своєї Церкви в Канаді, служителем вселенського сопричастя та учителем віри для нашого народу, то Він вказав на вас! Він обрав свого улюбленого Михаїла, серце якого Святий Дух зігрівав і формував упродовж багатьох років: через здобуття найвищої освіти в Римі, служіння в Католицькому університеті у Львові та численні дороги духовного досвіду на просторах Канади. Тому вся наша Церква сьогодні радіє разом із вами і співає: «Аксіос!».

Особливі слова вдячності за довголітнє служіння скеровую до високопреосвященного владики Лаврентія Гуцуляка. Дорогий владико, ваше ім’я золотими літерами вписане в історію нашої Церкви. Прийміть від усіх нас слова глибокої поваги, вдячності та визнання. Нехай Господь благословить вас добрим здоров’ям і примножує ваші сили для подальшого служіння нашій Церкві та нашому народові!

Сьогодні ми разом підносимо до Господа молитву словами псалмоспівця: «Ти твориш ангелами своїми духів і слугами своїми — полум’я вогненне» (пор. Пс. 104, 4)! Боже, благослови нашу Церкву в Канаді, візьми під свою опіку митрополита Михайла й обдаруй його небесною силою благодаті Святого Духа! Господи, зупини війну в Україні! Пошли Твого архистратига Михаїла з усім небесним військом на захист Твого віруючого народу, нашого війська та нашої Церкви! Усі святі мученики, моліть Бога за нас! Пресвятая Богородице, спаси нас! Амінь.

† СВЯТОСЛАВ