Проповідь Блаженнішого Святослава на зустрічі з духовенством Паризької єпархії
2 листопада 2024 року
Преосвященний владико Глібе!
Всечесні отці!
Достойні диякони!
Преподобні сестри!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Слава Ісусу Христу!
Сьогодні ми зібралися тут, у цьому єпархіальному домі Паризької єпархії, маючи особливу нагоду і привілей бути разом. Дякую всім священнослужителям, які приїхали з інших країн: Бельгії, Нідерландів, Швейцарії та Люксембургу, щоб ми зустрілися, послухали Боже слово, разом роздумали та помріяти, а найважливіше — спільно помолилися. Дякую нашим сестрам, які прибули сюди зі святого міста Люрду, до якого я завітаю через кілька днів.
На цій нашій спільній молитві до нас щойно промовив сам Господь Бог. Ми, може, часом не усвідомлюємо, що, коли проголошуємо під час Літургії Євангеліє, то це не людина говорить, а звертається до нас сам наш Бог, Творець і Спаситель. Сьогодні Він промовив до нас дуже глибоким словом (пор. Лк. 9, 1–6)!
Євангелист Лука розповідає про те, як Христос вперше посилає своїх учнів на проповідь, даючи їм нагоду здобути досвід апостольства: «Скликавши дванадцятьох, Ісус дав їм силу й владу над усіма бісами, й оздоровляти недуги, і тоді послав їх проповідувати Царство Боже й недужих лікувати» (Лк. 9, 1–2). Він сам забезпечує їх усім необхідним, бо каже: «Нічого не беріть у дорогу: ні палиці, ні торби, ні хліба, ні грошей, та й дві одежі не майте. В яку б хату ви не вступили, там перебувайте до вашого відходу» (Лк. 9, 3–4).
Що це за сила і влада, яку дав Господь своїм учням? Очевидно, що йдеться не про земну владу, силою якої є зовнішній примус. Ми чуємо нині, що ця сила і влада випливає з одного-єдиного джерела — Божого слова, і виявляється тоді, коли Його учні проголошуватимуть присутність між Божим народом Месії, Христа-Господа. Та сила і влада виходить із Божого слова, яке апостоли повинні понести, проголосити, — виходить із живого проголошення (керигми) проповіді, а подається звершенням Святих Таїнств.
Сьогодні ця Служба Божа, дорогі отці, є за вас. Ми проситимемо, щоб Господь обновив у вас ту силу і владу, яку Він дав вам, пославши вас на проповідь Євангелія Царства Небесного.
Не знаю, чи ви пам’ятаєте, якими словами вас благословив владика, коли вас привели до свячень (дияконських і священничих) і диякон проголосив: «Ось приводиться цей учень, благослови його, владико святий». Єпископ промовив: «Словом Господнім небеса утвердилися і духом уст Його — вся сила їх» (пор. Пс. 33, 6). Тож у момент дару Таїнства Священства Господь Бог у вас вклав ту силу і владу, про яку чуємо в сьогоднішньому Євангелії і з якою потім ваша Церква послала вас у світ проголошувати Царство Боже.
Хтось із вас, можливо, сказав: «Мене послали до Франції (чи Швейцарії, чи Бельгії, чи Нідерландів), нічого не давши, з порожніми руками: не дали ні хліба, ні грошей, ні дві одежини. Сьогодні я тут не маю жодної людської певності». Та насправді ваша Церква послала вас із найважливішим — із тим, про що ми чуємо сьогодні в Божому слові. Вона дала вам ту силу і владу, що, як каже Папа Франциск, «випливає з єдиного джерела». Церква не має іншої сили і влади, окрім тієї, що випливає із Хреста Господнього. Будьте певні: коли ви здійснюватимете апостольську місію, проповідуючи Боже слово, вам нічого не бракуватиме. Бог не обіцяв вам забезпечити ваші приватні поїздки чи справи, але сказав: «Вам нічого не бракуватиме, коли будете проповідувати Царство Небесне»!
Коли священник благословляє диякона на читання Євангелія, то промовляє глибокі слова, над якими я прошу вас щоразу замислюватися: «Нехай дасть тобі Слово благовістити силою великою на сповнення Євангелія Господа нашого Ісуса Христа».
Дорогі отці, я хочу, щоб на цій Літургії, у цю мить ви знову пережили той момент, коли ваша Церква дає вам це Боже слово. Ви маєте ту саму місію, яку отримали апостоли від Христа. Те, що слово Євангелія проголошує, у Святих Таїнствах ви подаєте. Будьте носіями Божої сили для нашого народу!
Цього року Синод наших єпископів обрав як центральну тему нашого синодального діяння євангелізацію в час війни. Бо ми всі зрозуміли, що наш народ не має іншої влади й сили, окрім Божої сили, яка може мати владу навіть над тими злими духами, яких сьогодні до нас заносить з росії вітром війни. Ми можемо мати силу і владу досягнути цієї перемоги над злом окупанта лише тоді, коли Христова Церква сповнить свою місію. Тоді і ви, Христові священики й благовісники Небесного Царства, матимете все, що потрібно для здійснення того посланництва. Тому ми сьогодні молимося: «Боже, дай їм Слово благовістити силою великою для сповнення Євангелія возлюбного Сина Твого, Господа нашого Ісуса Христа».
Сьогодні ми увійшли в ім’я Боже до цього єпархіального дому, щоб тут разом перебувати. Це унікальний момент спільної молитви, щоб Господь Бог обновив у кожному з вас, дорогі отці, ту силу Таїнства Священства, якою вас посилає ваша Мати-Церква нести Боже слово, проповідуючи його і зцілюючи недужих. Ви маєте ту силу і владу! Нині немає іншого бальзаму на рани України, як благодать Духа Святого і та сила, що через Святі Таїнства повинна бути вилита на всі болі й страждання нашого народу.
Хай Господь Бог вас благословить, хай дасть нам усім все те, що нам потрібне для звершення нашої місії, щоб ми справді могли звершити те, що сьогодні очікують від нас люди, що є волею Божою і змістом нашого життя та покликання «на сповнення Євангелія возлюбленого Сина Божого Ісуса Христа». Амінь.
† СВЯТОСЛАВ
