«Посеред болю і страждань Господь пробуджує велику віру в серці людини», — владика Богдан Дзюрах
Великий піст — це час спасіння та Божої благодаті для кожного з нас. Але цю благодать людина може змарнувати. Про це сказав апостольський екзарх для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії владика Богдан Дзюрах під час проповіді в катедральному храмі Покрову Пресвятої Богородиці м. Мюнхен у другу неділю Великого посту.
Єпископ у проповіді розважав над важливістю співпраці людини з Богом, який супроводжує своє творіння ласкою благодатей. «Господь дає нам дуже багато нагод творити добро, поширювати Боже Царство. Але часто ми живемо в середовищі, далекому від Божого Царства, через те що так багато християн занедбують співпрацю з Божою ласкою. А вона починається із праці над собою, переміною власного життя і серця», — сказав проповідник, а відтак зауважив, що після цього можлива і переміна світу довкола нас.
У тій співпраці з Творцем владика Богдан звернув увагу на шанування Богом свободи людини, оскільки Господь звертається до особи своїм словом, яке здатне докорінно перемінити життя людини, коли вона приймає його у вірі.
«Зауважте, коли Господь оздоровляв цього розслабленого, то Він не доторкався до його тіла своєю рукою. Він просто скерував до нього своє слово і той повірив Божому слову. Повірив, що він може встати на власні ноги, бути активним у житті та брати відповідальність за своє життя у власні руки. Зустріч із Богом перемінила його життя. Те, що дотепер його паралізовувало, раптом перестало панувати над ним», — мовив апостольський екзарх.
На переконання владики Богдана саме до цього нас спонукає Великий піст, саме такою має бути життєва постава християнина. «Християни — це люди активні. Пасивність суперечить нашому християнському покликанню. Ми маємо бути активними щодо переміни власного серця. А відтак, перемінивши самого себе, зможемо перемінювати оточення, бути активними в суспільному житті, громадському та політичному. І сьогодні Господь хоче саме цього. А починаємо з праці над власним серцем, а це нераз найважча праця», — сказав проповідник.
«Інколи люди хочуть сенсації, хочуть, щоб їх хтось вразив чимось надзвичайним, але найбільш приголомшлива подія може статися дуже тихо, у тихій зустрічі та розмові між людиною і Богом», — зазначив єпископ.
Повертаючись до зцілення розслабленого, владика Богдан звернув увагу на те, що легше зцілити людське тіло, провести певну реабілітацію фізичної хвороби. «Набагато ж важче, а для людини неможливо відпустити самій собі гріхи. Бо гріх — це провина перед Богом і тільки Він може нас звільнити від тягаря гріха, провини, від кари, яку ми на себе спроваджуємо нашими гріхами. Ніхто з людей не може себе звільнити від гріха — тільки Бог», — наголосив архиєрей.
Єпископ вказав на те, що кожен гріх спричиняє велике страждання для людини. «І Господь, як люблячий Отець, хоче нас звільнити від цього страждання. Він прагне нас звільнити від самої причини негараздів і страждань — від нашого гріха», — акцентував проповідник.
Потім владика Богдан розглянув два можливі випадки, за яких відбулося оздоровлення розслабленого. «Згідно з трактування святого Кирила Єрусалимського, якщо брати до уваги, що той чоловік був невіруючий, але завдяки вірі своїх приятелів був зцілений і йому були прощені гріхи, то Отець Церкви робить висновок і закликає до молитви з вірою за навернення грішників, і Господь доторкнеться до їхнього серця та спонукає їх до переміни життя», — сказав єпископ.
Проводячи аналогію зі сліпцем, який кричав до Ісуса про помилування, і його привели на слово Господнє до Спасителя, і потім він був зцілений, проповідник допустив, що, можливо, Ісус побачив віру всіх п’ятьох і, ймовірно, цей розслаблений був настільки віруючим чоловіком, що своєю вірою заразив своїх приятелів. «Можливо, він зрозумів і усвідомив, що тільки в Бозі його спасіння, що тільки Ісус може його врятувати», — мовив апостольський екзарх.
Ділячись особистим досвідом спілкування з людьми, які переживали певні випробування, владика Богдан зазначив: «У житті стається дуже часто так, що людині, яка переживає великий біль, велике випробування, Бог посилає в серце силу Духа, якою вона здатна не тільки витримати це випробування, а й перемінити своє життя і життя свого оточення. Посеред болю і страждань Господь пробуджує велику віру в серці людини».
«Тому просімо, щоб ми пройшли цей піст укріпляючись у вірі, долаючи різні перешкоди на шляху до зустрічі з Ісусом, щоб ми почули Боже слово і відгукнулися на нього», — закликав на закінчення проповіді архиєрей.
Департамент інформації УГКЦза матеріалами Апостольського екзархату в Німеччині та країнах Скандинавії