EN

«Покров Пресвятої Богородиці та День захисників України — свято духовного та тілесного захисту». Інтерв’ю з військовим капеланом

30 вересня 2023, 07:00 642

1 жовтня 2023 року українці вперше відзначають свято Покрову Пресвятої Богородиці та День захисників і захисниць України за новим стилем календаря. Свою обіцянку бути поруч у часи жорстокої війни виконують військові капелани, які тепер по-новому несуть службу, адже отримали військові звання та проходять відповідне навчання, аби ефективніше служити війську.

«Покров Пресвятої Богородиці та День захисників України — свято духовного та тілесного захисту». Інтерв’ю з військовим капеланом

Про реалії служби військового капеланства ЗСУ, функції військових капеланів на фронті та особливості зцілення ран війни розповів о. Ростислав Височан, військовий капелан, головний спеціаліст відділу взаємодії з релігійними організаціями Служби військового капеланства ЗСУ Апарату Головнокомандувача ЗСУ, у інтерв’ю на «Живому телебаченні».

Що таке служба військового капеланства ЗСУ?

Служба військового капеланства ЗСУ — це окрема структура, окрема служба, яка, згідно з нормами Закону «Про Службу військового капеланства», має завдання організувати процес задоволення духовно-релігійних потреб військовослужбовців та членів їхніх родин. До речі, 6 вересня 2023 року ми святкували першу річницю створення цієї служби.

Місце мого служіння — в Апараті Головнокомандувача, де знаходиться орган управління цієї служби. І відтак ця служба по структурі військового управління опускається на роди, види, сили ЗСУ, відповідно до рівня окремої бригади чи окремого батальйону. Тобто військові капелани заходять у цю службу, стають офіцерами капеланської служби, і в такий спосіб можуть, будучи частиною Збройних сил України, професійно здійснювати це служіння.

Чим служіння сьогодні відрізняється від того, яке було до повномасштабної війни?

Відрізняється такою річчю, яка називається професіоналізм. Однак ми маємо сказати, що все те, що робили церкви і релігійні організації до повномасштабного вторгнення, і в тому числі до створення служби, сьогодні стало нормою закону. З моменту прийняття закону і входження його в дію, фактично, священнослужителі, які на волонтерських засадах виконували це служіння, сьогодні можуть робити це у професійній основі.

Ця служба ставить сьогодні за мету професіоналізацію та інституціоналізацію, тобто створення інституцій, які будуть міцними для того, щоби ефективно організовувати діяльність військових капеланів, робити їхнє служіння максимально ефективним. І, власне, професіоналізація полягає в тому, щоби сьогодні кожен священнослужитель, який зголосився на цей особливий вид служби, виконував своє служіння якісно і професійно.


Хто сьогодні може стати військовим капеланом?

Згідно з Законом «Про Службу військового капеланства», військовим капеланом може стати громадянин України, священнослужитель зареєстрованої в Україні релігійної організації, який отримав від керівного органу своєї Церкви мандат на здійснення військової капеланської діяльності. Важлива також наявність вищої богословської освіти, або в перехідному періоді зараз наявність цивільної вищої освіти з перспективою отримання богословської освіти за п’ятирічний термін. Після отримання мандату священнослужитель-кандидат відправляється в окремі центри комплектування і укладає контракт зі Збройними силами України для проходження військової служби на офіцерських посадах. І з моменту підписання контракту військовий капелан отримує первинне офіцерське звання «молодший лейтенант».

Чи може військовий капелан сьогодні служити на парафії?

Парафія військового капелана — це військовий підрозділ

Найперше треба зрозуміти, що військовий капелан може служити на парафії, але його парафія — це його військовий підрозділ. І треба бути свідомим, що ця особлива парафія дуже часто і завжди буде багатоконфесійна або навіть багаторелігійна. Тому це особливий вид служіння, який передбачає повністю присвятити себе своєму військовому підрозділу, що унеможливлює, звичайно, можливість служити на якійсь іншій цивільній парафії. Військовий капелан, священнослужитель, робить свій вибір перед тим, як заходити на військову службу, оскільки згідно норм чинного законодавства, ти не можеш поєднувати одне з другим.

Про функції військового капелана на фронті

Військовий капелан — це мудрий порадник біля командира у штабі

Функціонал військового капелана описаний в Законі. Цей закон фактично дає нам напрямки військово-капеланської діяльності. Основне наше завдання — це задоволення духовно-релігійних потреб. Воно відбувається через військово-капеланську діяльність, яка складається з чотирьох напрямків. Перший напрямок — душпастирська опіка. Сюди входить вся складова діяльності військового капелана, яка стосується його як священника. Це організація молитов, богослужінь, індивідуальні бесіди, уділення Святих Тайн, поминальні заходи. Це вся душпастирська робота, яку капелан здійснює зі своїм військовим підрозділом.

Другий блок — це релігійно-просвітницька робота. Він передбачає ознайомлення військовослужбовців з основами релігійного вчення, з філософськими певними засадами через організацію різних семінарів, навчань, лекцій, де військовий капелан має працювати в такому релігійно-просвітницькому полі.

Третій блок діяльності — це соціально-доброчинна діяльність. Тут військовий капелан опікується і допомагає забезпечувати певні соціальні питання, зокрема для членів родин військовослужбовців, опікується членами родин військових і взаємодіє з різними релігійними, громадськими, волонтерськими, доброчинними організаціями.

І четвертий блок, один з важливих блоків, це консультування командування. Це той блок, у якому ми зараз стараємося себе максимально розвинути і стати професійними. Чесно кажучи, дуже складно реалізувати цей напрямок капеланської діяльності через те, що військові капелани професійно тільки почали існувати. Для того, щоби ти став радником командира з релігійних та з морально-етичних питань, потрібен певний час, у тому числі і командиру, який має довіритись тобі. Це момент, коли капелан, отримуючи довіру, стає радником командира з релігійних питань, де він безпосередньо доповідає командиру про релігійну обстановку в підрозділі, у зоні проведення операції, про те, як краще можна організувати задоволення релігійних потреб в його частині. Фактично це прямий доступ до командира і для того, щоб стати для нього мудрим порадником.

Чи є капелани на нульових позиціях?

Капелан — це офіцер без зброї в руках

Якщо говорити конкретно про зону бойових дій, то наш досвід повномасштабного вторгнення дав нам можливість трошки ці речі класифікувати. Оскільки до повномасштабної війни у нас була зовсім інша ситуація на фронтах — капелани могли у вільному доступі їздити, в тому числі, і на нульові позиції, і час від часу працювати там. Зараз же з активною фазою, з динамікою боїв, які тривають інтенсивно, трошки змінився алгоритм праці капелана. Зрештою, цього нас навчають міжнародні партнери, які, з одного боку, не мають такого досвіду, який маємо ми, бо таких масштабів війна їх не торкалася вже дуже давно. Ми унікальні в цьому.

Капелан — це офіцер, але він не тримає зброї в руках, не воює зі зброєю, адже це норми міжнародного права і форми нашого законодавства. Відповідно, коли ти знаходишся у зоні бойових дій, біля тебе постійно має бути помічник капелана. Це окрема посада, окрема штатна одиниця, яка введена для того, щоби зі зброєю захищати капелана і допомагати йому в капеланській діяльності. Але відповідно, ти сам в зоні бойових дій без зброї на нулі не зовсім ефективно можеш працювати. Саме тому капелан — це та людина, яка біля командира у штабі для того, щоби бути мудрим порадником. Звичайно, якщо дозволяє оперативна ситуація, капелан виїжджає зі своїм помічником, із групою на нульові позиції, і працює там, проводячи ті чи інші заходи.


Що військові кажуть про Бога?

Коли хлопці приходять для того, щоб прийняти Святе Причастя і з іншими відчуттями вирушити на бойові завдання — це щось неймовірне

Про атеїстів на фронті одразу розвінчуємо різні міфи: вони там є, і це реальність нашого суспільства. Звичайно, коли ти на межі життя і смерті, твоя людська природа просто відкривається на запитання «А що, якщо є щось надприроднє?», «А що, якщо я можу зрозуміти зміст глибший?». Однозначно, мені доводилося чути такі фрази: «Я не зовсім віруюча людина, але був момент на війні, який ви називаєте чудом. Я не знаю як його назвати, але я відчув, що в цей момент логіка людська мала сказати, що все, тут кінець, і я мав загинути, але живий. Тобто відбулося щось надприроднє». Людина, задумуючись над таким глибинним питанням, десь починає вірити і відкриватися на надприроднє. З цього і починається духовне життя і віра в Бога.

Наше завдання — допомогти знайти правильний шлях, вказати ті орієнтири. Хоча починається все дуже базово, і дуже часто починається від реального переживання і страху за своє життя. Цей фактор є. Але є люди, які вірять в Бога, і які не вірять.

Зокрема ті люди, які здійснюють своє військове служіння і вірять в Бога, це точно люди, які мають набагато більший ресурс і мотивацію. Це люди, які знають, навіщо вони тут і що їх мотивує. Це люди, які, включаючи свій духовний потенціал, можуть виконувати свої бойові військові завдання більш ефективно. І знову-таки, з цими людьми ми окремо працюємо, маємо окремі певні релігійні практики з ними — і молитви, і уділення Святих Таїнств. Бо є такі випадки, коли перед виходом на бойові хлопці приходять для того, щоб посповідатися, щоби прийняти Святе Причастя і зовсім по-іншому, зовсім з іншими відчуттями вони вирушають на бойове завдання. Це є щось неймовірне.


Що, на думку військового капелана, означає «зцілення ран війни»?

Зцілення ран війни — це праця з військовослужбовцями, їхніми родинами, і завжди з родинами полеглих воїнів

Зцілення ран війни відноситься також до одних із напрямків нашої діяльності. Але я би тут поділив на три частини для того, щоби дати зрозуміти, що капелан — це людина, яка працює з особовим складом в певні три періоди.

Перший період — до виходу на бойове завдання. Тобто ти працюєш з підрозділом, мотивуєш, молишся, підтримуєш, надихаєш їх для того, щоби максимально підготувати їх і наповнити духовно до цього моменту — виїзду в зону бойових дій. Це переважно проходить десь на пункті постійної дислокації, чи сьогодні це проходить на території певних навчальних центрів. Ця підготовка є дуже важливою.

Другий етап — це вже зона бойових дій, де капелан також присутній. Згідно свого функціоналу, він працює там, де він найбільш ефективний. Він також з ними виїжджає.

І тоді вже третя частина — це повернення назад, в тому числі повернення в цивільне життя чи відновлення підрозділу. І фактично, ця третя частина — це зцілення ран війни. Воно покликане відбуватися з присутністю військового капелана. Зараз на території національного заповідника «Києво-Печерська лавра» здійснюються, завдяки Міністерству культури і Міністерству оборони, заїзди певних військових підрозділів на реабілітацію з присутністю їхнього капелана. Там поєднуються духовна складова реабілітації, і морально-психологічна.

Зцілення ран війни — це праця вже з особовим складом, який повернувся з зони бойових дій. Але не тільки з ними, оскільки також це праця з родинами, праця з дітками. Ми цього року, реалізовуючи це гасло і цей проект, мали також два табори для дітей військовослужбовців в Карпатах. Невід’ємною складовою є також праця з родинами полеглих. Наша Церква упродовж багатьох років опікується родинами полеглих і, на жаль, сьогодні їх стає все більше і більше. Тому, власне, зцілення ран війни — це комплекс заходів, який спрямований на працю з військовослужбовцями, з їхніми родинами і в тому числі завжди з родинами полеглих героїв.

Побажання військовим з нагоди свята Покрови Пресвятої Богородиці та Дня Захисників і Захисниць України

Свято Покрови Пресвятої Богородиці і День захисників України — це свято захисту, яке поєднує небесний, духовний захист, у якому Господь Бог з нами присутній через Пресвяту Богородицю, яка покриває нас своїм Покровом. Але також це свято матеріального, фізичного захисту захисників, які сьогодні в особливих обставинах свого життя захищають нас з вами, захищають свій народ, захищають своє право бути гідними і вільними.

Сьогодні хочеться побажати всім нам завжди відчувати у своєму житті цей захист та бути вдячним за нього Господу Богу і всім тим, хто сьогодні нас захищає. Нехай Господь дає нам сили, стійкість, мужність для того, щоб ми продовжували йти нашим шляхом боротьби, але з твердою вірою в те, що ми рухаємося до остаточної правильної мети. А наша мета — це перемога. Тому вітаю всіх вас з цим святом і бажаю всім нам рухатися вперед до перемоги.

Підготувала Віра Вальчук,
Департамент інформації УГКЦ

Дивіться також