Норвезький єпископ Ерік Варден: «Блаженніший Святослав — один із найавторитетніших християнських голосів нашого часу»
Католицький єпископ Тронгейма Ерік Варден в інтерв’ю для щоденної газети «Morgenbladet» розмірковує про пошук надії в сучасній Європі, переповненій війною, кризами, страхом і непевностями. У цьому контексті він неодноразово звертається до України й особливо до постаті Отця і Глави Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Святослава Шевчука.
В інтерв’ю єпископ зауважує, що надія народжується із прийняття реальності, звільненої від особистих ілюзій та ідеалізації, навіть якщо це не дає можливості для світлого бачення майбутнього.
Говорячи про те, де сьогодні треба шукати християнську надію, єпископ Варден зазначає: «Впродовж останніх кількох років я шукав надію, звертаючи свій погляд на Україну — на Блаженнішого Святослава».
Особливе враження на нього справили щоденні відеозвернення Глави УГКЦ у перші тижні повномасштабної війни — у той час, коли Київ перебував під атакою російських військ, а майбутнє України здавалося вкрай непевним.
«Саме це і дає мені надію, — каже єпископ Варден. — Блаженніший Святослав перебуває у списку цілей ворога, але залишається на своєму місці: він говорить до свого народу й утішає його, а також допомагає людям у найрізноманітніший спосіб».
Єпископ Тронгейма наголошує, що говорити про мир у храмі мирного норвезького містечка легко, де відчутні запахи різдвяної випічки та миготять святкові вогні. Але коли ти перебуваєш у самому вирі війни, стикаєшся з жахливою її реальністю щодня — потрібно неабиякої сміливості, щоб говорити про любов до ворогів і заклик бути творцями миру.
«Для мене Блаженніший Святослав — один із найавторитетніших християнських голосів нашого часу. Він говорить „з авторитетом“ у євангельському сенсі: не просто теоретично, але з глибини свого досвіду та християнської віри», — каже єпископ Ерік Варден.
Окрему увагу єпископ звертає на те, як Блаженніший говорить про війну. Йдеться не лише про засудження агресії, а й про постійне наголошування на незмінній людській гідності.
«Для українців ця війна екзистенційна: питання буття або небуття. Тут мало місця для компромісу. Водночас Блаженніший протягом усього конфлікту наголошує, що потрібно визнавати людську гідність навіть у нападника. Навіть під час війни важливо визнавати особу, а не зводити людей до абстрактних статистичних сутностей», — додає архиєрей.
Для єпископа Варденa це приклад радикально євангельської позиції: не заперечувати реальність зла, але й не дозволяти йому зруйнувати самі основи християнської антропології.
Секретаріат Глави УГКЦ у Римі
