«Неділя Блудного сина в УГКЦ є днем особливої уваги до в’язничного служіння», — владика Богдан Манишин
У неділю Блудного сина керівник Департаменту військового капеланства Патріаршої курії УГКЦ, владика Богдан Манишин звернувся з пастирським словом із нагоди Дня особливої уваги до в’язничного служіння.

Він зазначив, що «неділя Блудного сина в Українській Греко-Католицькій Церкві є днем особливої уваги до в’язничного служіння. І в цей день ми чуємо Добру новину про те, що кожна людина, незалежно від своїх учинків, має гідність, яку Бог їй дарує».
«Часто люди, які перебувають за гратами, ув’язнені, персонал, капелани, є немовби поза суспільством. Вважається, що в’язниця саме те місце, де повинен перебувати злочинцеві. Та маємо визнати, що ніхто з нас не безгрішний. Як і блудний син, ми всі маємо потребу в Божому милосерді», — йдеться у посланні.
Владика додав, що «ув’язнення — це не лише фізична, а й емоційна та духовна ізоляція, де багато людей відчувають себе забутими, відкинутими і безнадійними».
«Однак нам не варто забувати, що в’язниця — це не лише місце покарання, а й місце, де люди можуть знайти відновлення через покаяння, прощення та віру. Бог завжди відкритий для тих, хто щиро прагне змінити своє життя. І наша роль, як християн, полягає в тому, щоби бути тими, хто зможе допомогти кожному знайти шлях до Божого милосердя. „Був я у в’язниці, і ви прийшли до мене“ (Мт. 25, 36). Це слово нагадує нам, що допомога тим, хто страждає у тюрмах, — це не просто вияв нашого милосердя, а виконання волі Божої», — пояснив єпископ.
Відтак, за його словами, «цей день є нагодою для нас згадати, що ми всі, як християни, покликані бути свідками надії для тих, хто перебуває у в’язницях. І наше служіння не обмежується лише матеріальною допомогою чи відвідуванням, але також духовною підтримкою, молитвою та настановою, які можуть допомогти тим, хто шукає шлях до навернення».
«Особливо просимо всіх про молитву за наших воїнів-захисників, які перебувають у полоні злочинного ворога. Будучи невинно засудженими за любов до Батьківщини, вони кладуть себе на жертовник любові до України. Нехай наша молитва до милосердного Бога приведе їх до визволення і свободи, наблизить довгоочікувану зустріч із рідними і зцілить їхні душевні й фізичні рани», — наголосив владика Богдан Манишин.
«Запевняємо в молитвах усіх в’язничних капеланів Української Греко-Католицької Церкви та складаємо їм подяку — тим, хто ревно, з любов’ю і милосердям звершують своє служіння. Воно часто приховане і непоказне для сторонніх очей, але безцінне в очах Божих. Ваша присутність у в’язницях — це свідчення того, що жодна жертва не є даремною. Тож нехай „кожна жертва сіллю посолиться“ (Мк 9, 49)», — запевнив керівник Департаменту військового капеланства Патріаршої курії УГКЦ.
Департамент інформації УГКЦ