«Не бійтеся взяти хрест Господній, але не стояти — рухатися за ним уперед», — Глава УГКЦ на освяченні храму в Камʼянському
21 вересня Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав очолив урочисту Архиєрейську Божественну Літургію з нагоди освячення новозбудованого храму Преображення Господнього в м. Кам’янське на Дніпропетровщині. Будівництво святині тривало понад 20 років і стало знаковою подією для всього Донецького екзархату.
«У час війни та щоденних викликів людям важливо мати куди прийти на розмову з Богом. Цей храм стане маленьким Тавором для преображення вірних, які приходитимуть сюди зцілювати свої душі», — зазначив у привітанні настоятель парафії о. Ігор Пагулич.
Перед освяченням було проголошено фундаційну грамоту про найменування храму та закладено капсулу в бічну стіну. Відтак Блаженніший Святослав звершив Чин освячення престолу.
Із Главою УГКЦ молилися єпископи та священники Донецького й Харківського екзархатів, Київської та Львівської архиєпархій. Співом Літургію супроводжував хор «Стрітення» Українського католицького університету.
Молитовно розділити радість свята зʼїхалися віряни з Донецького екзархату: молодь, спільнота «Матері в молитві», родини загиблих воїнів. Привітати громаду також прибули представники місцевої влади, Римо-Католицької та Православної Церкви України.
Слово про хрест — осердя християнської віри
У проповіді Блаженніший Святослав роздумував над словами з євангельського уривку: «Хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе самого, візьме на себе хрест, і йде слідом за Мною» (Мк. 8, 34).
«Вслухаймося сьогодні в ці слова, які всі, мабуть, знають, але в них не заглиблюються. Якщо слово „хрест“ для нас є інструментом смерті й катування, то ми нічого не розуміємо… Сьогоднішнє Євангеліє запрошує нас змінити своє мислення. Навернутися. Бо хрест — означає любов… Повірити, що життя починається лише тоді, коли ти живеш для іншого. Повірити, що Бог мене так любить, що „Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним“… Повірити в Божу любов», — наголосив Глава УГКЦ.
У християнському розумінні повне об’явлення Бога, у якого віримо, у Новому Завіті сталося на хресті: «Хто хоче йти за мною, тобто хто має відвагу повірити в любов, нехай зречеться себе самого — вмре для власного егоїзму… Лише тоді, коли ми даруємо любов, вона помножується. Ми відчуваємо, що джерело, яке відкрилося із проколеного боку Ісуса Христа, яке пульсує, звідки вийшла кров і вода, — я ношу в собі. Я тоді здатний любити всіх і віддавати те, що отримав, без користі для себе», — продовжив Предстоятель.
Пам’ять і відродження парафії
«Цей храм у Кам’янському відіграв дуже важливу роль у відродженні нашої Церкви в незалежній Україні, у відродженні нашої Київської митрополії, 30-річчя якого святкуємо цього року. Ця парафія була матірною громадою для всіх наших парафій на Дніпропетровщині й Запоріжжі. Звідси відродилося наше церковне життя у всіх інших громадах Півдня України», — наголосив Глава Церкви. Початківцями цього відродження були шестеро репресованих греко-католиків. Після таборів вони не могли повернутися до рідного дому. Радянська влада призначила їм місце в «промзоні» тогочасного Дніпродзержинська, де й постала перша парафіяльна громада.
«Ці люди не посоромилися назвати себе християнами тоді, коли було соромно комусь сказати, що ти віриш у Бога. Ця радянська атеїстична культура не тільки пронизала стіни, дороги, площі наших міст і сіл, — вона занечистила свідомість і серце тогочасної людини. А тут хтось мав відвагу не посоромитися Христа і Його святої Церкви! … Їхня 30-річна боротьба сьогодні вінчається освяченням храму. Ми бачимо, як серед нас Царство Божої любові виявляється у своїй всемогутності. Ця подія каже вам і мені: не бійтеся повірити в Божу любов, відректися себе самих, взяти хрест Господній, але не стояти — рухатися за ним уперед».
Блаженніший Святослав також згадав кардиналів Мирослава-Івана Любачівського і Любомира Гузара, які підтримували громаду Кам’янського на різних етапах її розвитку.
Освячення храму — знак надії для всієї Церкви
«Багато з тих, хто починав цю справу, не дожив до цього дня, але християнська надія дає нам перспективу бачити християнське життя набагато дальше за власну смерть. Сьогодні разом із вами тішиться вся наша Церква — не тільки в Донецькому екзархаті, Києві, а й у всьому світі, — продовжив Патріарх. — Подякуймо тим, хто навчив нас вірити в силу чесного і животворного Хреста Господнього. Сьогодні ми маємо перейняти їхню естафету».
«Я дуже прошу вас, батьки: навчіть ваших дітей любити! У сьогоднішньому світі людина може все, навіть опановує надсучасні технології штучного інтелекту, але чого не вміє ні вона часом, ні штучний інтелект — любити. Тому прошу: мамо, тату, любіть своїх дітей, і тоді вони навчаться у вас, як це робити», — закликав Глава УГКЦ.
«В умовах цієї жорстокої війни, — продовжив Предстоятель, — коли ми вкотре шукаємо, звідки взяти силу, щоб не перетворитися на того, хто замість любові вірить у ненависть, саме сила животворного Хреста не дозволить нам перетворитися на образ і подобу російського злочинця, що нас убиває».
Звертаючись до Блаженнішого Святослава, владика Максим Рябуха наголосив: «Кожен храм, кожна парафія Донецького екзархату — це Ваш дім. І ми тішимося щоразу, коли Ви повертаєтеся додому».
Під час подяк згадали також покійного настоятеля парафії о. Пахомія.
Закінчилося святкове богослужіння врученням патріарших грамот усім, хто доклав зусиль до будівництва храму, і спільним виконанням «Боже, великий, єдиний».
Департамент інформації УГКЦ
