«Нам треба будувати сучасну українську релігійну культуру, яка буде фундаментом єдності», — Глава УГКЦ
У час війни українське суспільство переживає не лише боротьбу за територію, а й складний процес збереження єдності між людьми, регіонами та мільйонами українців за кордоном. Водночас змінюється релігійний ландшафт країни і формується нова релігійна культура. Про об’єднавчу місію Церкви, нові поділи в українському суспільстві, вплив ідеології «русского міра» та необхідність творення власної української релігійної культури Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав розповів журналістці Олені Фроляк в інтерв’ю для телеканалу ICTV.
Об’єднавча місія Церкви
За словами Глави УГКЦ, об’єднання людей — це постійна місія Церкви, однак у різні історичні періоди виникають нові перешкоди для єдності.
«Очевидно, що постійна місія Церкви — єднати людей і їхні серця — найперше з Богом, а потім між собою. Але в різних історичних обставинах ми зустрічаємо різні перешкоди в цій місії. Бо той, хто поділяє, чинить нові лінії розколів і протиставляє — не спить. І той, хто ділить людей, називається диявол. Це — постійна духовна боротьба», — сказав Блаженніший Святослав.
Він пояснив, що сьогодні в українському суспільстві з’являються нові лінії поділів і розламів, джерелом яких є різний досвід війни. Предстоятель також навів приклади непорозуміння в родинах військових, між сусідами, які пережили окупацію по-різному, а також різний досвід війни в різних регіонах України.
«Я дам вам кілька прикладів. Чоловік повертається із фронту додому. Жінка його не розуміє, а він — жінку. Ми розуміємо, що допомогти залікувати рани війни тепер потрібно цілій родині. Тому програми з реабілітації для наших воїнів ми пропонуємо як родинні програми, тобто для цілої сім’ї. Інший приклад — велика частина Київської архиєпархії попала під окупацію, а потім — під звільнення. Уявіть собі двох сусідів: один пішов разом з українським військом і евакуювався, а другий — залишився в окупації. Потім той сусід повертається і один другого вже не розуміє. Запитує: „А де ти був, як нам було важко?“. Так само можна сказати і про досвід війни в різних регіонах України — у кожному місці він буде іншим. Але всі ми є дітьми однієї Церкви», — наголосив Патріарх.
Ще один виклик, за словами Блаженнішого, — це мільйони українців за кордоном: «Я сподіваюся, що одного дня, коли Україна покличе додому всіх своїх розпорошених дітей відбудовувати країну, велика частина з них повернеться. Але сьогодні Церква є містком, який єднає тих людей з Україною. Вони, справді, переживають дуже глибокі рани, будучи за кордоном. Вони живуть в єдиному з нами інформаційному полі. Тому Церква — те лоно матері, яке єдинає, кличе до єдності тих, хто, можливо, сьогодні один одного взаємно не розуміють».
Водночас Глава УГКЦ застеріг, що після завершення війни Україну можуть чекати непрості періоди, оскільки ворог намагатиметься поглиблювати нові поділи в українському суспільстві.
«Сьогодні нам треба зробити все для того, щоб усвідомлювати, де проходять лінії непорозумінь у нашому суспільстві, і бути готовими їх гоїти, замиряти й об’єднювати. Бо, на жаль, будуть ті, які намагатимуться ті нові шрами на тілі нашого народу роз’ятрювати. Цим, мабуть, особливо цікавитиметься наш ворог, бо він ніколи не змириться з тим, що Україна існуватиме як незалежна держава, навіть тоді, коли війна закінчиться. Думаю, нас очікують дуже непрості періоди після її завершення, і ми всі мусимо бути до цього готовими», — сказав Предстоятель.
Формування власної релігійної культури
Блаженніший Святослав наголосив, що Православна Церква Московського патріархату була носієм не лише інституції, а й релігійної та духовної культури росії.
Тому сьогодні перед Україною стоїть непроста місія — формувати власну релігійну культуру на противагу країні-агресору.
«Це — дуже непроста місія, попри те, що російські релігійні, духовні, культурні впливи все ще існують в Україні. Але цьому треба протиставитися і будувати нову релігійну культуру в Україні, яка була би фундаментом єдності», — зазначив Предстоятель.
Він також зауважив, що релігійна культура не є сталою, а змінюється разом із суспільством та історичними обставинами: «Релігійна культура — це наслідок нашої віри. Вона сьогодні є інакшою, ніж була 60–70 років тому».
Перетворення релігії на зброю
Блаженніший Святослав звернув увагу на небезпеку використання релігії як інструмента війни та пропаганди, зокрема в ідеології «русского міра».
«Я думаю, ні для кого не секрет, що російська ідеологія — це не просто інструменталізація релігії, а її перетворення на вид зброї. Синод Англіканської Церкви, аналізуючи ідеологію „русского міра“, вжив новий термін — „weaponization of religion“. Прямого відповідника для дослівного перекладу немає в українській мові. Але це, справді, перетворення на зброю, яка вбиває», — сказав Глава УГКЦ.
Відтак Патріарх закликав вірян критично ставитися до релігійної інформації та контенту.
«Навіть коли ви, скажімо так, споживаєте релігійний контент, будьте критичними, перевіряйте, з яких кабінетів це походить, хто творить цю релігійну „продукцію“, якою сьогодні намагаються вас нагодувати із країни-агресора. Ми віримо в Бога, ми Йому довіряємо. Але будьте обережними, коли йдеться про посередників».
На завершення Предстоятель зазначив, що Церква повинна бути простором правди в умовах постправди й інформаційних маніпуляцій.
«Сьогодні, коли йдеться про здорову релігійність, про правдивого Бога, людина має право знати правду про Бога. У цих обставинах, коли нас щодня „бомбардують“ різні джерела інформації, ми повинні навчитися правильно їх розрізняти. І тут, згідно із вченням Христової Церкви, ми потребуємо сили і діяння Святого Духа. Він є Духом істини. Навіть тоді, коли ворог людського роду хоче нас обманути, Дух істини допомагає розбудувати такі духовні органи чуттів, якими ми здатні викрити неправду й пізнати істину».
Департамент інформації УГКЦ
