На горищі митрополичих палат в Уневі знайшли реліквії та коралі вартістю понад 10 тисяч євро
У Свято-Успенській унівській лаврі на Львівщині знайшли старовинні реліквії, заховані монахами перед приходом радянської влади в 1940-х роках. Декілька кілограмів коралів з Індійського моря та девʼять підсвічників, які прикрашали ікону в Успенському храмі, виявили на горищі митрополичих палат. Про цінні речі, які майже щороку знаходять у стінах монашої обителі Департаменту інформації розповів ієромонах Макарій Дутка.
Дари вдячності, повернуті чудотворній іконі
Новий сховок побачили працівники, які утеплювали покрівлю митрополичих палат, зведених у 1820 році.
«Після завершення великої реконструкції будівлі, яку ми проводили раніше, наші працівники займалися утепленням стелі, оскільки будівля стара і дерев’яна. На початку вони відривали старі дошки, вичищали бруд, солому, порохи… І коли відкрили перекриття посередині, то побачили згорток, загорнутий у різне лахміття. Коли його розгорнули, виявилося, що там коралі з нашої чудотворної ікони. По старих фотографіях усе збігалося: ті ж бантики, червоні стрічки», — розповідає о. Макарій.
Частину коралів уже відреставрували й повернули на Унівську чудотворну ікону під час прощі паломників, що традиційно проходить у третю неділю травня. Цей празник на прохання ченців Унівської лаври у 2004 році встановив патріарх Любомир Гузар.
«Під час прощі ми у присутності нашого колишнього ігумена, а нині митрополита Словацької Греко-Католицької Церкви владики Йони повернули коралі Богородичній іконі. Символічно, що цього дня в Україні також поминали жертв політичних репресій. „Усе повертається на круги своя“ (Екклезіаст, 1, 6), — каже нам Біблія. Господь і Його Матір не можуть бути посоромленими», — наголошує ієромонах.
Окрім коралів, знайдено золоті перстені, срібні підсвічники, монстранцію (літургійний посуд) і декілька медаликів ХІХ століття.
За словами о. Макарія, персні є свідченням давньої традиції Ex-voto — «за обітницею»: «Люди підвішували їх до ікони як дар після зцілень. Такою була тогочасна практика вдячності».
Щодо коралів, то в монастирі припускають, що вони також могли бути придбані за пожертви вірних: «Ми й сьогодні маємо таку практику: збираємо золото і срібло, щоб із часом переплавити їх і зробити корони для Богородиці та Христа, зображених на чудотворній іконі. Можливо, подібно діяли й раніше, і за якісь цінні речі монахи придбали коралі. Одна намистинка, за словами наших мистців, коштує 9–10 євро, тож їхня загальна вартість на сьогодні може сягати 10–12 тисяч євро», — продовжує чернець.
Свідчення про зцілення, які вірні отримують у молитвах перед Унівською чудотворною іконою, о. Макарій зібрав і видав у книжці «Прийди до Унева». Видання містить підтвердження особливих Божих ласк, які люди отримували за посередництвом Богородиці впродовж останніх 15 років.
За історичними джерелами, подібні свідчення ще в довоєнний період, у 1930-1940-х роках, збирав і о. Климентій Шептицький. «Ця тяглість підтверджує, що ікона віддавна була чудотворною», — каже о. Макарій.
Таємниці монастирських стін: які реліквії знаходять монахи
Майже щороку в Уневі віднаходять цінні історичні й богослужбові речі, заховані в довоєнний час.
Так, в Успенському храмі, на балконних поруччях хору, під час демонтажу старих дерев’яних конструкцій знайшли п’ять футлярів, у яких зберігалися єпископські головні убори — мітри. Частину з них датовано 1930-1940-ми роками, інші — XVIII століттям. Усі так добре збереглися, що реставрувати їх не довелося.
Ще одна знахідка з’явилася під час робіт з електрифікації храму: «Коли електрики проводили світло у храмі, знайшли палицю, подібну на трубу. Діставши її, виявили, що це єпископський жезл із позолотою. Цікаво, що під час попередніх ремонтів, зокрема покрівлі, цього не помітили», — розповідає о. Макарій.
Іншим разом, коли у храмі вибивали старі двері і хотіли встановити нові, в одвірку знайшли завʼязаний алюмінієвим дротиком лист патріарха Йосифа Сліпого із заслання (1947). Його він адресував о. Климентієві Шептицькому, закликаючи триматися своєї Церкви та залишатися стійкими у вірі.
Під час цьогорічної реставрації покрівлі митрополичих палат, ще до знахідки коралів, майстри виявили зв’язку приблизно з 20 книжок, перев’язаних дротом. Усі вони мали печатки Климентія Шептицького.
Коли робили покрівлю в інших приміщеннях, також знаходили газети 1920-1930-х років — як польські, так і українські.
Більшовицькі обшуки і втрачена схема
У час радянських переслідувань у Лаврі створювали схованки для збереження спадщини: «Монахи навіть мали схему, яка вказувала на те, що і де було заховано. Її зберігали в нашій монастирській бібліотеці. Коли більшовики робили в монастирі обшуки, то знайшли книжку, у яку була зашита ця схема. Виглядає, що деякі речі вони забрали. Але, як бачимо, чимало цінних сховків були заховані поза тим. Тому наші старші монахи вірять, що ще багато речей можна віднайти, зокрема і в землі», — розповідає о. Макарій.
Відомо, що бібліотека унівської лаври колись налічувала десятки тисяч книжок. Про це дбали Климентій та Андрей Шептицькі. Значна частина видань була вивезена і нині зберігається в різних архівах, зокрема в Санкт-Петербурзі.
Деякі стародруки, за словами о. Макарія, все ж повертаються: «Книжки з нашої унівської друкарні, яка діяла у XVI—XVII століттях понад 130 років і видала до 160 найменувань, поступово знову з’являються в нашому обігу. Ми вже сформували каталог стародруків — це приблизно 4 300 книжок XV—XIX століть».
Окремі унікальні знахідки були виявлені в підземеллях храму, де нині спочивають тлінні останки митрополита Михайла Левицького — одного з перших кардиналів УГКЦ і будівничого митрополичих палат. Попередньо там були знайдені його кардинальські речі: рукавиця, пояс і підвіска із хрестом.
Усі артефакти нині зберігаються в монастирському музеї унівської лаври, відкритому для відвідувачів.
Департамент інформації УГКЦФото — о. Макарія Дутки
