«Ми святкуємо сторіччя моменту, коли Бог простягнув до людини свою руку і взяв її», — Блаженніший Святослав у Завадові
«Ми не святкуємо сьогодні сторіччя людського успіху. Ми святкуємо сторіччя моменту, коли Бог з висоти простягнув до людини свою руку і взяв її. Тут на нашу громаду, на нашу Церкву вилилася воскресаюча сила Божа, яка дала надію». Про це сказав Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав під час Архиєрейської Божественної Літургії, яку він очолив 15 листопада в селі Завадів на Стрийщині з нагоди 100-річчя храму Архистратига Михаїла.
Із Предстоятелем співслужили владика Тарас Сеньків, Стрийський єпарх, владика Богдан Манишин, єпископ-помічник Стрийської єпархії, а також численне духовенство.
У проповіді Глава УГКЦ роздумував над євангельським уривком про воскресіння дочки Яіра та оздоровлення жінки, яка страждала на кровотечу (Лк. 8, 41–56). Він наголосив, що Христос не віддаляється від людського болю, а наближається до людини, щоб дарувати їй життя і спасіння.
«Христос є нашим життям і Воскресінням. Його рука протягнута до кожного, хто вірує», — наголосив Глава Церкви. Він підкреслив, що навіть тоді, коли людські надії згасають, віра дозволяє відкритися Божій силі: «Треба вірувати. Треба датися Богові в руки, дати через нашу до Нього відкритість, щоб Його сила влилася навіть там, де по-людськи все скінчилося».
Пригадуючи історію храму, Патріарх згадав трагічні події 1915 року, коли на Завадів упала австрійська бомба, знищивши дерев’яну церкву святого Юрія та спаливши все село.
«Здавалося би, люди, все скінчилося. Але так не сталося. Господь Бог простягнув до вас свою руку. Він послав свого посланця, якого знає сьогодні і вся Україна, і цілий світ, отця Остапа Нижанківського, який каже і сказав, і каже нам: не бійтеся, тільки віруйте», — промовив Предстоятель.
За одинадцять років після руйнування село і храм були відбудовані. Хоча о. Остап Нижанківський не побачив завершення будівництва, святиня постала за його задумом і проєктом. Блаженніший Святослав наголосив на особливій ролі цього священника в історії громади, згадавши його як душпастиря, музиканта, культурного діяча та державного будівничого.
«Сьогодні нам так важливо згадати цього душпастиря, музиканта, культурного діяча, державного будівничого, для того, щоби зрозуміти, через кого прийшла Божа сила на цей святий храм», — зазначив він.
Глава Церкви нагадав, що о. Остап Нижанківський є автором музики до відомих українських колядок «Бог ся рождає» та «Бог предвічний», які сьогодні співає вся Україна і весь світ. Він також був одним із трьох членів Стрийської повітової директорії у часи Західноукраїнської Народної Республіки та віддав життя за мрію про незалежну Україну.
У проповіді Предстоятель згадав і о. Богдана Охрімовича, який добудував храм, а також його синів, зокрема Степана Охрімовича, який зазнав польських переслідувань і помер у рідному селі у Великодню п’ятницю 1931 року. Окрему увагу Блаженніший Святослав звернув на запрестольний образ святого Юрія Змієборця на білому коні, створений Степаном Охрімовичем разом з Олексою Харківим.
«Це послання тих хлопців до нас — не бійтеся, тільки вірте. Зло уже переможене. Не майте страху стати перед обличчям носіїв новітніх агресій і поневолень України, тому що ви у собі маєте Божу силу, яка може змінити напрямок дії зла і смерті. Перемога Божа сьогодні спочиває у вас», — наголосив Глава УГКЦ.
Блаженніший Святослав також поділився особистими спогадами про Завадів, який назвав одним із місць свого духовного становлення: «Сьогодні я приїхав до вас подякувати. Подякувати тим людям, тій громаді, які мені передали дар віри. Які мене навчили нашої літургійної, духовної культури, між якими я дозрівав, як піддиякон, як диякон, як священник. А сьогодні до вас приїхав як ваш Отець і Глава»
Предстоятель особливо відзначив присутність у храмі дітей і молоді, вбачаючи в цьому свідчення живої віри громади: «Я бачу, що Завадів вірить».
Згадуючи про постійні російські атаки на Київ, звідки прибув до громади, Блаженніший Святослав зауважив, що сьогодні українці щодня дивляться в очі смерті. Однак віра дає силу вистояти навіть у найважчих обставинах.
«Колись Київ атакували ракетами, дронами тільки вночі, а сьогодні круглий день, сім днів на тиждень. Але ми не боїмося. Ви питаєте, чому? Бо віримо в Бога», — наголосив Предстоятель.
На завершення проповіді Блаженніший Святослав закликав молитися за всіх, хто сьогодні страждає через війну: українських захисників і захисниць на фронті, полонених та тих, хто вважається зниклим безвісти.
Після Літургії окремі слова вдячності Блаженніший Святослав скерував священникам, які прибули на спільну молитву, а особливо парохові парафії Святого Архистратига Михаїла о. Степанові Горіну. Предстоятель назвав його «знаком духовної стабільності Завадова і Голобутова», згадавши також про їхнє багаторічне знайомство та спільний шлях у священничому служінні.
«Ваша лагідна вдача, ваша покора, здатність вникати в історію кожної людини помогли єднати громаду. І сьогодні саме вам Господь Бог доручив святкувати сторіччя цього святого храму», — звернувся до пароха Глава УГКЦ.
Подякував Предстоятель і всій громаді Завадова та Голобутова, назвавши ці місця своїми родинними сторонами. Особливо згадав давню дяківську традицію Завадова, збереження старовинної духовної літератури, церковний спів та людей, які передавали ці скарби наступним поколінням.
На завершення Глава Церкви закликав громаду берегти святиню та передати її духовну спадщину наступним поколінням, щоб і через сто років храм збирав не менше вірних для спільної молитви й прослави Бога.
Департамент інформації УГКЦ
