Молитва за мир і спільна коляда: понад дві тисячі українців взяли участь у Різдвяній прощі до Ватикану
26 грудня, у другий день Різдвяних свят за григоріанським календарем, відбулася традиційна щорічна національна проща українців в Італії до папської базиліки Святого Петра у Ватикані. У паломництві за мир, яке організував Апостольський екзархат для українців-католиків візантійського обряду в Італії, взяло участь понад дві тисячі українських вірних в Італії.
Архиєрейську Божественну Літургію на катедральному вівтарі (Altare della Сàtedra) очолив преосвященний владика Гліб Лончина, апостольський адміністратор єпархії Святого Володимира Великого в Парижі для українців візантійського обряду у Франції, країнах Бенілюксу та Швейцарії, у співслужінні із владикою Іринеєм Біликом, єпископом-емеритом, каноніком папської базиліки Санта Марія Маджоре. Єпископам співслужили: владика-номінант Микола Семенишин, майбутній єпископ-помічник Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ, отець-доктор Теодосій Р. Грень, ЧСВВ, протосинкел Апостольського екзархату, о. Роберт Лисейко, протоархимандрит ЧСВВ, о. Луїс Касіян, ЧСВВ, ректор Папської української колегії святого Йосафата, та екзархальні священники.
Участь у Богослужіні також взяли студенти-семінаристи Папської української колегії святого Йосафата, сестри служебниці Непорочної Діви Марії, сестри Чину святого Василія Великого, сестри катехитки святої Анни. Літургію прикрашав спів хору парафії катедрального храму Жировицької Матері Божої та святих мучеників Сергія і Вакха під керівництвом п. Галини Громик.
На початку Богослужіння о. Теодосій Р. Грень, ЧСВВ, пригадав прочанам значення свята Різдва Господнього: «У час Різдва, в один із найбільших празників християнського року, ми по-особливому розуміємо значення сім’ї, родини. Родина Апостольського екзархату в Італії об’єдналася, щоб у сімейній атмосфері відсвяткувати цей празник воплоченння Бога».
Протосинкел екзархату, від імені владики Діонісія Ляховича, апостольського екзарха, привітав вірних на цій прощі й подякував за те, що прибули до Вічного міста, аби разом пожертвувати свою молитву за мир в Україні. «Бо Різдво — це народження Князя миру, Господь Бог приходить, щоб розділити з людиною радість і сумні моменти життя; Він є справжнім миром, який сьогодні приходить, аби народитися в наших серцях, незважаючи на жодні труднощі. Піднесімо нині нашу щиру молитву, щоби Господь обдарував нас усіх тим великим даром, про який ми Його так гаряче просимо, — даром миру!», — закликав він молільників.
Владика Гліб, звертаючись до паломників під час проповіді після Євангельського читання, привітав їх із Різдвом Христовим та подякував за те, що прибули з усіх куточків Італії і не лише, адже на прощі було багато прочан з України. «Нас єднає спільна журба за нашу країну, за наш народ. Бачимо, яке страшне спустошення відбувається. Ми знаємо, що будинки відбудуються, але людських життів ніхто не поверне. Знаємо також, що Бог є з нами і тому молимося завжди з надією», — сказав проповідник.
Після цього єпископ звернувся до італійців і пояснив значення візантійської ікони Різдва Ісуса Христа. «Я би хотів вас привітати та подякувати з вашу присутність тут, а також за гостинність для багатьох українців, які змушені були приїхати сюди через війну. Ми вдячні також за вашу гуманітарну допомогу, а також духовну», — сказав він. Владика Гліб додав, що візантійська ікона Різдва розповідає історію воплочення Бога, який став чоловіком, у центрі якої — Дитятко Ісус, що спить в яслах, як і всі діти.
«Але це не був сон звичайний, але смертний, бо ця Дитина згодом померла задля збереження світу. Це пояснюють два символи: плащаниця і ясла. Дитина накрита плащаницею, у якій буде похована. Ясла символізують те, що Ісус став їжею для людства в Таїнстві Пресвятої Євхаристії», — мовив він далі.
Марія на цій іконі має заплющені очі, що показує її поведінку споглядання. Вона не дивиться на Сина, бо людина не може бачити Бога і залишитися живою, як каже Господь до Мойсея. Ангели співають «Слава во вишніх Богу, а на землі мир», натомість пастухи звіщають про народження Спасителя.
Інший ангел каже царям зі Сходу йти за зіркою, яка приведе до місця народження Христа. Царі приходять до ясел із дарами (ладаном, золотом і миром). За його словами, разом пастухи й царі уособлюють людство, до якого Ісус прийшов як Спаситель і Відкупитель. А в лівому кутку бачимо святого Йосифа, який був теслею. Він із Непорочною Дівою назвав Сина Еммануїлом, що означає «З нами Бог». На цій іконі є й темна фігура сатани. В іншому кутку помічаємо Єву, яка першою купає малятко, що символізує те, що Дитятко Боже є людиною.
Чого Господь прагне нас навчити народженням Божого Сина? «Він прагне нас навчити любові й довіри. Бо не насильство, влада чи гроші змінюють людей і наш світ, але любов. Ми повинні вірити, що Бог нас настільки любить, що якби було потрібно, то Ісус би ще раз помер на хресті за одну лише душу, за нас», — пояснив промовець.
Наприкінці молитви отець-протосинкел Теодосій Р. Грень, ЧСВВ, подякував «господарю цього храму» — Папі Франциску за те, що відчинив двері цієї базиліки й дозволив українцям із різних куточків Італії у ній молитися за мир.
Потім учасники прощі на чолі з єпископами й душпастирями помолилися на гробі священномученика Йосафата, 400-річчя мученицької смерті якого цього року урочисто спогадуємо.
Після цього на площі Святого Петра, перед різдвяною ялинкою та вертепом, відбулося вертепне дійство, а духовенство і прочани співали українських колядок.
Департамент інформації УГКЦза матеріалами Відділу комунікації Апостольського екзархату в Італії