«Люди знаходять у Церкві щось більше, ніж дотепер розуміли під цією назвою», — владика Богдан Дзюрах
Після початку повномасштабного вторгнення росії до України Німеччина прийняла понад 1,2 мільйона українських біженців. Цей значний потік українців поставив перед Апостольським екзархатом у Німеччині та країнах Скандинавії нові виклики, про які розповів владика Богдан Дзюрах в новому інтерв’ю для Департаменту інформації УГКЦ.

«Ми прагнемо охопити духовною опікою якомога більше наших вірних. Водночас існують обмеження та труднощі як з боку Німеччини, так і Української держави. Нам, зокрема, дуже бракує священників. Однак при тих обмеженнях, які дотепер діють в Україні, нам дуже важко отримати душпастирів на триваліший період, які б могли заопікуватися нашими людьми. Існує, на жаль, ще недостатнє розуміння того, яку роль відіграє Церква за кордоном у час війни», — зазначив в інтерв’ю владика Богдан. Він наголосив, що Церква відіграє важливу роль у час війни, пропонуючи не лише соціальну та психологічну підтримку, а передовсім духовний супровід.
Багато новоприбулих українців мають важкі та травматичні пережиття. «Божа любов чи не єдина може зцілити рани нашого народу і рани, які носить кожна людина у своїй душі», — наголосив єпископ.
За його словами, не варто мати ілюзії, що всі біженці автоматично стають практикуючими християнами. «Насправді, думати, що люди, які, будучи в Україні, ходили раз на рік до храму, раптом, приїхавши за кордон у час війни, перетворюються на глибоко віруючих, практикуючих християн, це — ілюзія», — зауважив архиєрей.
«Церква не прагне покращити свої статистичні дані, а хоче послужити всім. Ми хочемо простягнути руку помочі, бо це наше покликання, наше завдання, наша місія як християн», — додав владика Богдан.
«У Євангелії від Матея 25, 31–46 ідеться про те, що на Страшному Суді Христос оцінюватиме людське життя не за кількістю вдарених поклонів, а питатиме нас про те, скільки любові ми виявили потребуючим. „Бо я голодував, і ви дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене напоїли; чужинцем був, і ви мене прийняли“ (Мт. 25, 35)», — наголосив єпископ.
У багатьох місцях екзархату вже сформовані активні громади, які відкриті до новоприбулих. «Святі Отці казали, що там, де ти бачиш любов, там ти бачиш Пресвяту Трійцю. Якщо люди досвідчать у наших спільнотах ту гостинність, ту християнську любов, відкритість, зичливість, то відчують присутність невидимого Бога, який є Любовʼю, і Дух Святий довершить свою справу і вкаже їм подальший шлях у вірі. Я вірю, що так буде», — переконаний Апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії.
Священники екзархату діляться досвідом, що багато українців приходять лише на великі свята, проте близько 20 % залишаються у громадах на постійній основі. «Це означає, що вони знайшли для себе щось більше, ніж дотепер розуміли під назвою „Церква“. І мені здається, що в цьому лакмусовий папірець нашої автентичності — здатність приваблювати людей духовною поставою, поставою євангельської любові, якою має дихати і яку має поширювати навколо себе кожна віруюча людина й кожна автентична християнська спільнота», — підсумував владика Богдан.