Католицька освіта дає відповідь на питання, де ті цінності, які ведуть людину впродовж життя
Якісна освіта для дітей — запорука їх майбутнього і одна із головних цілей для батьків. Проте хороша освіта, зокрема, шкільна — це не лише певний рівень знань, а й виховання та цінності певного середовища, яким є школа. Про освіту загалом та католицьку освіту зокрема, про католицькі школи в Україні та християнську етику у програмах «Відкрита Церква» та «Добра розмова» говорить с. Христофора Буштин, екс-очільниця Комісії УГКЦ з питань освіти, а нині — координаторка Католицької школи у Києві.
Католицька школа у Києві
Католицька школа на Подолі у Києві розпочала навчальний рік, зважуючи досвіди навчання он-лайн, пов’язані із карантинними обмеженнями. Нині школа готова працювати у різних режимах, пропонує нові навчальні програми і можливості. Цього року школа започатковує новий напрямок — підготовку до школи для діток 3–4 років. Навчання відбуватиметься і он-лайн, і наживо. Окрім звичних предметів — абетки, математики, англійської мови, танців та музики, які викладають досвідчені педагоги, раз на тиждень діти мають і релігійні заняття — годину з духівником о. Йосафатом. Це читання Біблії, розважання над почутим, прогулянки і розмови з отцем. Сестра Христофора підкреслює: особливість католицької школи — у вихованні дітей на основі християнських цінностей, вмінні і бажанні жити ними.
Католицька школа у Києві працює лише третій рік, і багато батьків цікавляться — що це за школа, що вона дає, як діє — зокрема, у нинішніх умовах перманентних карантинних обмежень? Уже відбулося кілька презентацій школи у храмах УГКЦ в Києві — зокрема, у Патріаршому соборі та соборі Василія Великого.
У неділю, 12 вересня, така зустріч-презентація відбулася у церкві Святого Миколая на Аскольдовій могилі, після ранкової Служби.
Приєднуйтесь до сторінки школи у фейсбуку!
Про католицьку освіту в Україні
Загалом в Україні — 22 римо- і греко-католицькі освітні заклади різного рівня — від початкової та середньої школи до УКУ, у яких навчається близько 4 тисяч дітей і працює близько 500 учителів та вихователів. 10 таких закладів — на Львівщині (зокрема. й одна із найперших таких шкіл — Школа-гімназія Шептицьких, заснована у 1991 році і яка входить до рейтингу найкращих шкіл України), такі школи є в Івано-Франківську, Тернополі, Одесі та Закарпатті.
Сестра Христофора вказує на певний парадокс: з одного боку, щодо релігійної освіти у нашому суспільстві є певні негативні стереотипи, тому таких закладів порівняно мало, з іншого — близько 48 % батьків, як свідчать опитування, цікавляться такою освітою.
Отож, що таке католицька освіта і католицька школа? Якщо коротко — це якісна освіта, християнські цінності і люди, які сповідують ці цінності.
«Католицька школа — відкритий освітній проект: це не школа лише для католиків, але вона базується на католицьких засадах і цінностях. Тобто люди, які там працюють чи навчаються, навіть якщо самі не є католиками, повинні з повагою ставитися до цих цінностей, — пояснює сестра Христофора. — Католицькі школи — це завжди повага, до себе і інших, до цінностей, які є універсальними, незалежно від релігійності чи віросповідання».
Сестра Христофора каже: Україна має велику історію християнської освіти, потужне історичне коріння, яке нам слід вивчати і повертатися до нього. Це стосується дуже багатьох аспектів суспільного життя, але й, зокрема, сфери католицької освіти: католицьких і братських шкіл XIX століття, руху католицького шкільництва, який розвивався за часів Митрополита Андрея Шептицького, католицьких університетів довоєнного часу тощо. Для прикладу, до 1939 року на Львівщині було близько 100 дитячих садочків — так званих «захоронок» для дітей дошкільного віку, якими опікувалися Сестри Служебниці. Зараз таких садочків Сестер лише два — у Стрию і Червонограді на Львівщині, загалом католицьких садочків в Україні — 17.
«Очевидно, що ми живемо в іншій реальності, ніж 100 років тому — сьогодні освітою займаються всі, а Церква, як правило, відповідає на нагальні потреби суспільства, — каже сестра Христофора. — Але сучасна освіта потерпає від дезінтегрального підходу, і ми бачимо, що духовний вимір при цьому дуже часто страждає. Сьогодні є багато модних позитивних тенденцій — наприклад, стем-освіта, де велика увага приділяється технологіям, але хто пояснить дитині — навіщо все це? Адже можна володіти різними компетенціями, знаннями і технологіями, але питання — у сенсі цього всього для людини, у цінностях людини. А цінності завжди мають свої джерела. Католицька освіта дає відповідь на питання, де ці джерела і цінності, які надихають, підтримують і ведуть людину впродовж життя. Вони не змінюються».
Про християнську етику у школах
«Так, це предмети світоглядного змісту, вони — про нашу українську ідентичність, про нашу культуру, історію, християнське коріння. Тобто це не є щось штучне — це культура нашого народу. І розуміти ці культурні коди і традиції, які виходить з наших джерел, — це щось, чого ми маємо прагнути, — вважає сестра Христофора. — Тому ці предмети у загальноосвітніх школах не є дисциплінами релігійного змісту, це дисципліни духовно-морального спрямування, тобто культурного, світоглядного…»
Промовистим прикладом того, чим є такі предмети, є католицькі і недільні школи в українській діаспорі, зокрема, у столітніх уже діаспорах США, Канади та Південної Америки. Це — українське середовище, яке працює на те, щоб діти не забували, ким вони є, не забули свою мову, традиції і віру, залишилися собою.
Певний спротив тих, хто нині виступає проти християнської етики у школах, можна пояснити тим, що вони зіштовхнулися з негативними зразками такого викладання чи особи вчителя. Але, як підкреслює сестра Христофора, навіть такі негативні досвіди не перекреслюють саму ідею: є багато хороших програм, є творчі вчителі і вихователі, врешті, позитивний 25-річний досвід викладання таких предметів в українських школах.
«Думаю, цю дискусію сьогодні — потрібна чи не потрібна християнська етика у школах — треба переносити з міжконфесійної площини (бо саме там ця дискусія завжди й була) у громади. Самі батьки, як члени громади, повинні просити, щоб той чи інший заклад прийняв рішення про те, щоб їхні діти у рамках загальноосвітньої програми вивчали цю дисципліну. У цьому і є суть громадянського суспільства і демократії. У справжніх демократіях релігійна освіта має своє місце: це плюральний підхід до освіти, без примусу, але й без утисків будь-кого за релігійні переконання і погляди. Такі утиски — ознака тоталітарних підходів, які спостерігаємо сьогодні у розумінні деяких людей начебто це світський і демократичний підхід. Але це не так…».
Саме про це говорить у своєму зверненні до батьків та вчителів Глава УГКЦ Блаженніший Святослав:
«Я заохочую всіх обстоювати ці навчальні години, зокрема в католицьких школах. Вкотре наголошую, що батьки мають право вимагати в держави, щоб їхніх дітей навіть у державній системі освіти виховували на певних цінностях», — заявив Глава Церкви.
Департамент інформації УГКЦ
