Глава УГКЦ: У всій нашій великій Церкві тільки одна парафія попросила дозволу поки що залишитися на юліанському календарі
У 2023-му році сталася подія, яку у вирі сучасних перипетій можна й не зауважити чи не зрозуміти її історичної значимості — перехід Церкви на «новий», григоріанський, календар. І ось уже за кілька днів, 25 грудня, вперше в Україні УГКЦ святкуватиме Різдво по-новому, зі всім світом. Як далося Церкві це рішення тоді і як його сприймають сьогодні? Чи всі громади погодилися з цим, чи не виникало конфліктних ситуацій — у підсумковій програмі «Відкритої Церкви» говорить Глава Церкви Блаженніший Святослав. Гостем програми також був дипломат і громадський діяч Данило Лубківський, ексзаступник міністра закордонних справ України.
«Цей рік справді буде унікальним, зокрема тому що в його календарних межах ми святкуватимемо Різдво двічі: 7 січня — за „старим“, юліанським, календарем, і 25 грудня — за „новим“, григоріанським», — каже Блаженніший Святослав.
Читайте також:
ІСТОРИЧНЕ РІШЕННЯ: УГКЦ В УКРАЇНІ ПЕРЕХОДИТЬ НА НОВИЙ КАЛЕНДАР
Чому і як таке рішення було прийняте в лютому, коли «старе» Різдво вже відсвяткували і «старі» церковні календарі були надрукованими?
«Приймаючи рішення про перехід на новий календар, ми, Архиєрейський Синод УГКЦ, намагалися бути дуже второпними, обережними та мудрими, щоб ця реформа не спричинила додаткових поділів, конфліктів і навіть календарних розколів, як це колись уже, на жаль, було в нашій Церкві за кордоном, — нагадав Глава УГКЦ. — Щодо відповідного моменту, то ми намагалися дуже уважно прислухатися, як б’ється серце нашого народу, як це робить добрий лікар, який прагне зрозуміти, чого можна очікувати від спортсмена, слухає, як б’ється його серце, і знає, скільки ще можна дозволити йому навантажень. У той момент ми зрозуміли: настав час — те, що ми в історії називаємо кайрос, Богом даний знак.
Якби ми зробили цю реформу на пів року швидше — були б непорозуміння і розколи. Якби зробили на пів року пізніше — було би вже запізно. Якби зробили це самі, без певного порозуміння з нашими православними братами, — теж були б певні проблеми. І от, беручи до уваги всі ці чинники, ми зважилися і зробили справді історичний та сміливий крок».
З Блаженніший згоджується Данило Лубківський як представник громадянського суспільства:
«Безперечно, це рішення історичне, дуже очікуване, бажане, але, водночас, і дуже непросте. Це, певною мірою, — метафора повернення нашого народу до простору єдиної європейської християнської цивілізації. Цей перехід є, з одного боку, внутрішньою потребою нашого народу — потребою духовною і цивілізаційною, а з іншого боку — це рішення, яке нас заводить у нову історичну „кімнату“, у той простір, де ми означуємо своє місце і свою єдність. Тож ми повертаємося, але й маємо зберегти свою ідентичність, повертаємося не для того, щоб перейняти чуже, а щоб бути разом і, водночас нести своє».
Читайте також:
Про календарну реформу УГКЦ: подробиці від Глави Церкви Блаженнішого Святослава
Блаженніший Святосла наголосив: цьому кроку передувала й ґрунтовна підготовка, вивчення громадської думки в церковному середовищі: «Звичайно, ми для себе робили опитування. І сказали: якщо щонайменше 2/3 наших вірних будуть готові до цієї реформи, — ми її зробимо. За цим опитуванням „за“ новий календар виявилося майже 90 %! Попри очікування, це було великою несподіванкою для нас. Так ми отримали кредит довіри від нашого народу, наших вірних. Першою реакцією на таке рішення була радість. Пам’ятаю, попередньо я про це сказав у Тернополі, на зустрічі з молоддю у медичному університеті, щоправда, не розкриваючи всіх деталей, — і всі аплодували!».
Глава УГКЦ зауважив, що для тих парафій, які не були готові прийняти новий календар одразу, дозволили перехідний період для призвичаєння до нового ритму церковного життя. Результат — теж подивував. Ось що про це розповідає Блаженніший Святослав: «Місяць тому ми мали Синод Єпископів України, і я запитав у владик: чи якась із парафій просила дозволу залишитися на юліанському календарі? У всій нашій великій Церкві тільки одна попросила! Це одна з наших молодих парафій на Харківщині.
Тобто такої одностайності, такої єдності, такого кредиту довіри й послуху церковній владі, такої дисциплінованості серед греко-католиків ми в нашій історії ще ніколи не бачили. Сьогодні, за підсумками цього року, я дуже хочу подякувати нашим священникам, монахам, монахиням, людям за цю довіру до церковної влади, за те, що ви нас послухали, коли ми просили чекати, і за те, що ви нас почули й пішли за нами, коли ми сказали: рухаймося, ходімо вперед!
Ми бачимо, як спокійно проходить ця реформа. Очевидно, трохи незвично, ще маємо багато чому навчитися. Але такого спокою, миру, радості та злагоди всередині нашої Церкви, який маємо сьогодні, ми справді не очікували. Нехай Господь Бог буде за це благословенний!» — завершив Глава УГКЦ.
Дивіться також
«Не бійтеся!» Слово Блаженнішого Святослава про перехід Церкви на новий стиль церковного календаря
Про календарну реформу УГКЦ | Відкрита Церква, 06.02.2023
Департамент інформації УГКЦ
