Глава УГКЦ у 225-й день війни: «У російській катівні на Харківщині в’язні видряпали на стіні ікони Богородиці й Ісуса Христа, які уприсутнювали для них живого Бога і Його Пресвяту Матір»
Ті ікони, які для нас, християн східного обряду, є таїнством присутності вічності в дочасному, місцем, моментом зустрічі людини з Богом. Ці ікони є глибоким закликом, символом, який нам каже: «Хто молиться, той витриває. Хто молиться, той встоїться». А біля них — значки, якими в’язні рахували дні свого ув’язнення… Про це сказав Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у щоденному зверненні у 225-й день війни росії проти України.
Предстоятель зазначив, що українське військо успішно контратакує на Харківщині, півночі Луганської області й Херсонщині, крок за кроком звільняючи міста та села. На Донеччині ворог невпинно кидає в бій великі сили довкола Бахмута, Авдіївки, але завдяки мужній обороні нашого війська просунутися не може. Цієї ночі було завдано ракетного удару по центру Харкова — спалахнули величезні пожежі. Також тривають рятувальні роботи в Запоріжжі, де ворог завдав сім ракетних ударів по багатоповерхових житлових будинках, під завалами яких досі перебувають люди. Архиєрей закликав вірних згадати їх у своїх молитвах.
Блаженніший Святослав поміркував над другим правилом особистої стійкості в умовах війни — над молитвою, без якої неможливо вистояти, зокрема в боротьбі зі злом. «Молитва для нас, християн, — це той момент, коли ми тримаємо за руку нашого Бога, коли Господь бере мене, моє життя у свої долоні і веде за Собою. Саме Він є джерелом оновлення наших сил. Тому молитва під час полону, страждання, особистого горя, війни — це джерело оновлення, відновлення наших сил і секрет нашої стійкості».
«Пророк Ісая так говорить це: „Навіть і молодь утомлюється, знемагає і юнаки-вояки підупадають. Ті ж, що на Господа уповають, відновлюють сили, немов орел, здіймають крила, біжать, не знають утоми, ідуть уперед не знемагаючи“ (Іс. 40, 30-31). Отож, щоби встояти, потрібно не просто знати правду, істину та бути переконаними, що чинимо правильно, а й треба дати можливість тій істині торкнутися нас. Тією істиною, дорогою і життям не є щось, але хтось — наш Господь Ісус Христос, який завжди стоїть поруч. Хто на Нього уповає, хто на Нього опирається, той не захитається».
Патріарх зауважив, що молитися можна по-різному. «Важливо знайти власний спосіб, який наближатиме до Бога, даватиме можливість засмакувати Боже слово. Тому так важливо читати Святе Письмо, мати його зі собою навіть там, де ми все втратили. Апостол Павло закликає нас до постійної молитви. Ми повинні входити у світ щодня з відкритим серцем, здатним слухати й чути Бога, а відтак ділитися з іншими почутим Божим словом».
Блаженніший Святослав подякував усім, хто вже 225 днів невтомно стоїть у молитві в домівках, храмах, монастирях. Усім душпастирям, які тримають відчиненими храми та день і ніч чувають у молитві з Божим народом за перемогу України.
Департамент інформації УГКЦ