«Де звучить ім’я Ісус, там відступає всяка темна сила», — владика Богдан Дзюрах у Мюнхені
«Ми починаємо новий календарний рік і починаємо писати нову сторінку нашої книги життя. Щойно перегорнули минулу сторінку, яку неможливо вирвати. Вона залишиться з нами на цілу вічність. Спробуймо переглянути це минуле життя, і якщо там було щось, що Богові не подобається, що нам не миле і ми цього соромимося, просімо Бога, щоб Він очистив те все, що ми криво написали». Такими словами розпочав проповідь у перший день нового 2024 року владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії, який очолив Божественну Літургію в катедральному храмі Покрову Пресвятої Богородиці м. Мюнхен.
Дякуючи людям за присутність цього дня у храмі, єпископ наголосив на тому, що дуже важливо розпочати цей рік із молитви, з Богом і прожити цей час із Ним.
«Ми розпочинаємо цей день з ім’ям Ісуса на вустах, святкуючи також свято Обрізання ГНІХ. У біблійній мові ім’я означає не просто особу, але її природу, характер, місію і покликання. В імені Ісуса міститься все покликання Сина Божого, бо ім’я Ісус означає Спаситель. Він прийшов, щоби спасти люд свій весь і втішити всіх. Тож призивання імені Ісуса означає також призивання Його особи, а разом із нею того Божого спасенного діла, яке Господь довершив у таїнстві смерті та воскресінні», — сказав архиєрей.
«Від імені Ісуса втікали демони та відступали темні сили. Апостоли після своєї першої місії повернулися сповнені радості, бо іменем Ісуса підкоряли бісів. Там, де звучить ім’я Ісус, там відступає всяка темна сила. Це досвідчили апостоли також тоді, коли після Вознесіння вони ім’ям Ісуса виганяли демонів і зцілювали багатьох недужих. Ім’ям Ісуса ми спасаємося. Це Божа сила діє в особі Ісуса, коли ми призиваємо Його. Тоді Бог входить у наше серце, душу і тіло, щоб нас переобразити, зцілити, порятувати і спасти. Цю силу імені Ісуса за Його життя досвідчувало багато людей», — мовив проповідник, наводячи за приклад ще сліпого жебрака Вартимея, десятьох прокажених і розбійника на хресті, які з вірою призивали Ісуса та були Ним спасенні.
«Наші матері цим іменем нас у колисці благословляли, знаменуючи над нами знак хреста. Молилися над нашою колискою, призиваючи ім’я Божого Сина, і тим охороняли нас від зла та нещастя. А священник у церкві хрестив нас іменем Пресвятої Тройці, у якій є ім’я Ісус, бо там є друга особа Божа — воплочений Син Божий. А відтак ми самі вчимося призивати ім’я Спасителя», — сказав владика Богдан.
Також єпископ розповів про пережитий досвід катувань у полоні о. Тихона Кульбаби, який після визволення був духовно, психічно і тілесно ослаблений. А також священник постійно плакав, але безперервно молився Ісусову молитву. А відтак третього дня пережив пасхальний день, коли весь негатив і страх полишили його. «У серці отця Тихона запанував мир і великий спокій. А тепер цей священник дає свідчення, як подолати силу зла силою Божою, призиваючи ім’я Ісуса», — оповів проповідник.
На завершення духовного слова апостольський екзарх закликав людей до ревної молитви, щоб усяке зло відступило від їхніх душ, родин і нашого народу. «Молімося часто Ісусову молитву, бо її серцем є ім’я Ісус. Цей перший день нового року починаємо молитвою, а вкінці Літургії чуємо слова: „В мирі вийдім!“ — а у відповідь співаємо: „В імені Господнім!“. Ідімо через двері церкви з ім’ям Ісуса на вустах і в серці, а Господь подарує нам і нашим рідним довгоочікуване визволення та свій небесний мир», — сказав владика Богдан.
Апостольський екзархат у Німеччині та країнах СкандинавіїЛокації
Персони
Владика Богдан ДзюрахАпостольський екзарх у Німеччині та країнах Скандинавії, Член Постійного Синоду УГКЦ
