EN

«Був мужем безустанної молитви»: сьогодні 65-ті роковини переходу до вічності блаженного Миколая Чарнецького

2 квітня 2024, 10:00 927

2 квітня 2024 року відзначають 65-ті роковини від дня упокоєння в Бозі блаженного Миколая Чарнецького — мученика і блаженного Української Греко-Католицької Церкви, редемпториста. З цієї нагоди пропонуємо вам 20 маловідомих фактів із життєпису блаженного Миколая, які записав о. Стефан Бахталовський.

«Був мужем безустанної молитви»: сьогодні 65-ті роковини переходу до вічності блаженного Миколая Чарнецького

Носив гарну чорну бороду

Перед сніданком приходив із церкви до бурси, щоб опісля разом з іншими йти до гімназії. Завжди був лагідним у словах і поведінці. Його любили й шанували товариші, професори та настоятелі.

Миколай Чарнецький носив гарну чорну бороду. Один студент, коли Миколай Чарнецький сидів над книжкою, хотів із різних сторін підпалити його бороду, але той тільки оглянувся по сторонах. Але коли він підійшов зі запаленим сірником, то Чарнецький відвернувся і так гримнув у плечі, що той ще потім рік говорив, що ще у плечах чує удар.

Під час богословських студій написав роботу на тему «Християнство і сучасний напрям в історії». Збереглося лише 6 сторінок. Загалом у Римі навчався впродовж 6 років: 2 роки вивчав філософію і 4 роки — богослов’я. Його товаришем був Леонід Фьодоров, у 1917 році призначений митрополитом Андреєм Шептицьким екзархом росії для католиків східного обряду. Восени 1910 року Миколай Чарнецький став професором філософії і фундаментальної догматики.

Був професором і духівником Станиславівської (Івано-Франківської) семінарії. Коли семінаристи дізнавалися, що в комісії на іспитах буде о. Чарнецький, то в них стигла кров у жилах. Під час відповідей студентів о. Чарнецький завжди ставив своє славне запитання: «Чому?». Щоб на нього відповісти, необхідно було добре знати свій предмет. Тому славне «Чому?» о. Чарнецького, хоч було для семінаристів острахом, то все-таки наганяло їх до науки і вони знали свій предмет.

Під час Першої світової війни перехворів тифом. На момент війни був у Станиславові. Пішки відвідував парафії у сусідніх селах і служив їм у духовних потребах. Санітарні умови були жахливими. По селах поширювалася іспанка і тиф. Проте він, незважаючи на небезпеку зараження, відвідував хворих, відправляв Служби Божі по селах. Під час цього сам заразився, але зумів вилікуватися.

Займався письменницькою діяльністю. За прикладом св. Альфонса, засновника монашого Згромадження редемптористів, займався письменницькою діяльністю. Переклав україською мовою «Відвідини Найсвятіших Тайн», «Розважання про Пречисту Марію», «Хресну Дорогу» й інші твори.

Сьогодні я повинен мовчати і зі стогоном благати: Господи помилуй, Киріє елейсон

Хіротонія відбулася перед чудотворною іконою Матері Божої Неустанної Помочі. Єпископська хіротонія відбулася в неділю, 8 лютого 1931 року, у церкві отців редемптористів у Римі, перед чудотворною іконою Матері Божої Неустанної Помочі. Під час хіротонії сталася дивна і досить прикра подія: мітра впала на ступні вівтаря. Присутні взяли це за злий знак. Проте сам єпископ Чарнецький сказав: «Вона знову впаде, але тоді з моєю головою, як це стрінуло святого Йосафата».

Свою промову архиєрей розпочав так: «Мені належало б сьогодні радше мовчати, чим говорити, бо той, на кого звалилася гора й придавила своїм надмірним тягарем, мовчить і стогне. Сьогодні на мої рамена вложено повноту священства, тягар єпископства, що його святий Іван Золотоустий називає „морем трудів і безоднею турбот“. Тим більше належало б мені так назвати цей уряд єпископа, що його маю виконувати в дуже трудних умовах. Тому я повинен мовчати і зі стогоном благати: Господи помилуй, Киріє елейсон».

Нехай ім’я Матері Неустанної Помочі буде моєю розрадою, прибіжещем у всіх труднощах, що мене стрінуть. «В час турецького наїзду ікона Матері Божої Неустанної Помочі прибула до столиці св. Петра і тут через три століття уділяла цілому світові ласки. Тепер, коли шаліє большевицька буря, знову через синів св. Альфонса вертає на схід, щоб рятувати душі з духовної руїни… Нехай ім’я Матері Неустанної Помочі буде моєю розрадою, прибіжещем у всіх труднощах, що мене стрінуть. Нехай через матір Неустанної Помочі буде благословенний найсвятіший наш Спаситель і Цар. Нехай через Христа Чоловіколюбця прославиться Пресвята Тройця Отця і Сина і Святого Духа".

Любив часто купатися у Дністрі. Владика Миколай для зміцнення здоров’я любив часто купатися у Дністрі. Одного дня купався в озері біля Ковеля. Коли він був у воді, то один противник унії намагався його втопити. Чуючи, що він його перемагає, владика потягнув його на глибину. Нападник злякався і втік, однак забрав владиці черевики, так що єпископ босоніж вертався додому вулицями міста.

Відвідав семінарію в Австрії. Австрійські студенти у своїй семінарійній хроніці з великим захопленням розповідають про візит єпископа Миколая Чарнецького до їхньої семінарії і про всі обряди Літургії і свячень у церкві. Вони свідчать: «Ми в короткому часі щиро полюбили єпископа Чарнецького, що лучив у собі євангельську простоту й убогість з правдивою побожністю».

Брав участь у величнім святі «Українська молодь - Христові». У травні 1933 року преосвященний Миколай брав участь у величнім святі - «Українська молодь - Христові», коли близько сотні тисяч молодих людей у присутності митрополита Андрея Шептицького, преосвященних Івана Бучка й Никити Будки і дуже численних священників торжественно заявили свою вірність Христові. Подібна урочистіть відбулася в Тернополі в церкві отців редемптористів із приводу місії від 25 червня до 7 липня. Там владика Миколай Чарнецький сам проказував тисячам присутніх учасників місії слова тієї самої присяги вірності Христові. У період з 1 по 7 липня сповідав сотні людей.

Завжди цілував руку нововисвяченим священникам. По їхньому свяченні владика Миколай казав: «А тепер дайте мені поцілувати вашу руку». Коли вони уникали цього, то владика запитував: «Що, я не вартий поцілувати вашу священичу руку?».

Арештований агентами НКВС. 11 квітня 1945 р. владика Миколай Чарнецький арештували агенти НКВС. «Між двома озброїними агентами єпископ вийшов зі свої кімнати і показав їм бібліотеку. Йому дозволили взяти трохи білизни, подушкуі одне покривало. В краю всі знали, що в тюрмі є тільки дошка, або каміння замість матрацу. Одягнений у бідну рясу, кожух і пару чобіт. На порозі своєї кімнати владика звернувся до о. Де Вохта просячи йому дати останнє розгрішення».

У київських тюрмах владика пробув близько півтора року. Тут відбувалися слідство і знущання. Допити відбувалися за таких умов, що можна було зламати нерви, самосвідомість. Самі агенти НКВС, що стерегли наших співбратів часто повторяли, що він був святцем.

Відбував ув’язнення у більшовицьких таборах, зокрема в Мордовії. Був цілющим бальзамом для наболілих сердець в’язнів більшовицьких таборів.

Помер після операції 2 квітня 1959 року. Того вечора перенесли його тіло до помешкання по вул. Вечірній, 7. Кир Миколай лежав на скромному катафалку, вбраний у монашу рясу, багряну мантію, вишиваний епітрахиль, омофор та мітру. У руках тримав малий хрест і чотки.

Останніми словами владики Миколая було зітхання до Матері Божої Неустанної Помочі

Останніми словами владики Миколая було зітхання до Матері Божої Неустанної Помочі. Єпископ Миколай мав глибоку набожність до Пресвятої Богородиці й сердечну любов до Неї.

Свята Літургія була осередком його духовного життя. Надприродний дух віри єпископа Чарнецького оживляла його сердечна побожність до Євхаристійного Христа Господа. Євхаристійний Христос Чоловіколюбець і Свята Літургія були осередком його духовного життя.

Був мужем безустанної молитви. Владика Миколай був мужем безустанної молитви, як про це свідчать усі його сучасники. Він був свідомий того, що молитва є рідною мовою його душі, бо душа походить від Бога, з яким вона тісно злучена.

Зазначу, у 2024 році виповнюється 140 років від дня народження та 65 років від дня смерті блаженного Миколая Чарнецького — відомого діяча підпільної УГКЦ, тож 2024 рік Згромадження Найсвятішого Ізбавителя, до якого належав священномученик, проголосило роком його імені і присвятило популяризації цієї непересічної постаті. У неділю, 31 березня 2024 року, у львівському храмі Священномученика Йосафата відбулася Архиєрейська Божественна Літургія, яку звершив митрополит Львівський Ігор Возьняк. Із владикою співслужили єпископи, вихідці зі Згромадження редемптористів, до якого належав блаженний священномученик. Цією урочистою молитвою Згромадження редемптористів розпочали Рік блаженного Миколая Чарнецького.

Джерело: Бахталовський о. Стефан ЧНІ. Николай Чарнецький ЧНІ. Єпископ-ісповідник // Видавництво Отців Чина Найсвятішого Ізбавителя. Друкарня Голосу Спасителя Йорктон, Саск. Канада. 1980. 281 с.

Підготувала Христина Потерейко,
Департамент інформації УГКЦ

Дивіться також