Біблійно-богословське значення Ювілйного року
У цій статті розглянемо біблійно-богословське значення Ювілею — особливого року, який у Старому Завіті був часом відновлення, визволення та радості для народу Божого. Ювілейний рік символізує прощення боргів, відновлення справедливості й повернення до Бога, що у християнській традиції реалізується через Таїнство Покаяння та милосердя. Цей рік — прообраз остаточного звільнення, яке приносить Христос у своєму служінні спасіння.
З біблійного погляду, ювілейний рік (євр. «йовель») — святковий рік, який наставав після 7 суботніх років, тобто кожен 50 рік. У книзі Левіт читаємо:
8 Відлічиш собі сім седмиць років, сім разів по сім років, так що час сімох седмиць років буде тобі сорок дев’ять років,
9 і повелиш сьомого місяця десятого дня місяця сурмити голосно в труби. В день покути повелите сурмити голосно в трубу по всій землі вашій;
10 і вважатимете за святий п’ятдесятий рік, і проголосите волю всім мешканцям краю. То буде ювілей для вас, і кожен повернеться в свою посілість і до роду свого.
11 П’ятдесятий рік буде для вас ювілейним роком. Не будете сіяти, ані збирати того, що само вродиться, і не збиратимете з непрочищеного виноградинка,
12 бо це ювілей, святий це час для вас; з поля їстимете врожай його.
13 В цей ювілейний рік кожен з вас нехай повертається до своєї посілости.
14 Якщо ти продаєш щонебудь своєму ближньому чи купуєш у свого ближнього, не кривдіть одне одного.
15 По числу років після ювілею купуватимеш у ближнього твого, а він продаватиме тобі за числом років жнив.
16 Що більше років, то більшу ціну йому поставиш, що менше років, то меншу ціну поставиш, бо число жнив він продає тобі.
17 Нехай ніхто не кривдить ближнього свого, бійся Бога свого, бо я — Господь, Бог ваш.
18 Якщо виконуватимете мої установи і пильнуватимете мої приписи, та здійснюватимете їх, то житимете в краю безпечно,
19 і земля даватиме плоди свої, і їстимете до наситу, і житимете на ній безпечно.
20 Коли ж спитаєте: Що будемо їсти сьомого року, бож ми не будемо сіяти та не збиратимемо врожаю?
21 — то я зсилатиму на вас моє благословення в шостому році, щоб зародило на три роки.
22 А як посієте восьмого року, то їстимете ще з старого врожаю аж до дев’ятого року, — поки наступить новий урожай, ще їстимете зо старого.
23 А землі не продаватимете назавжди, бо земля моя. Ви ж приходні й комірники в мене» (Лев. 25, 8–23).
Цей рік наступав у День покути (Лев. 25, 9) й оповіщався протяжними трубними звуками баранячого рогу, звук якого єврейською мовою означений словом «йовель», який і дав назву року.
Ювілейний рік, — рік визволення
Цей рік розпочинався у День покути — день відкуплення, очищення, прощення гріхів. Цього дня Господь проголошував народ чистим від гріхів, відкупленим (Лев. 16, 30). У Ювілейний рік боржники зізнавалися, що не можуть «викупити» себе, а кредитори відмовлялися від своїх прав на «викуп». Це ті самі вирази, які розповідають про дії Господа під час визволення вибраного народу з Єгипту, землі неволі (Вих. 6, 6). Пророк Єзекиїл називає Ювілейний рік роком визволення (Єз. 46, 17). «Викуплення» і «визволення» вчинив Господь для старозавітного вибраного народу, вивівши його з єгипетського рабста. «Викуплення» і «визволення», вивівши з рабства гріха, вчинив Господь Ісус Христос, у якому «маємо відкуплення його кров’ю, відпущення гріхів, згідно з багатством його благодаті» (Еф.1,7).
Ювілейний рік, — рік радості
Якими б не були біди, нещастя, смуток, страждання, у цей Ювілейний рік для кожного члена Божого народу приходила розрада. Будь-яка власність мала повернутися до власника. Будучи перенесений у духовний план, у Новому Завіті святий Ювілейний рік періодично дає християнам можливість отримати відпущення своїх боргів перед Богом, ближніми і навколишнім світом, тобто гріхів. Так відбувається і з тими, хто вірують в Ісуса Христа. Кожен, хто потрапив у рабство своїх гріхів, отримує надію на визволення. «Знайте, що не тлінним золотом чи сріблом ви були вибавлені від вашого життя суєтного, яке ви прийняли від батьків ваших, а дорогоцінною кров’ю Христа, непорочного й чистого ягняти» (1 Пт.1,18–19).
Ювілейний рік, — рік відновлення
У цей рік усе мало бути відновлено у своєму первісному стані. Цей рік був роком відпочинку для землі та худоби. Всі раби звільнялися, будь-який маєток (чи то куплений, чи закладений; виняток становив будинок у місті, якщо місто було оточене стінами), повертався колишньому власникові (Лев. 25, 29 і наст.). Кожне коліно, кожний рід і родина мали отримати назад своє колишнє володіння (Чис. 36, 4). Святкування Ювілейного року для християнина є особливою нагодою для Таїнства Покаяння як духовного відновлення — повернення до благодатного стану, у якому він перебував, вступивши у Хрещенні у спадок нової обіцяної землі — у Христову Церкву, благодатний звʼязок з якою втрачає через свої гріхи. Ювілейний рік — це «сприятливий час» (пор. 2 Кор. 6, 2) для навернення і спасіння.
Ювілейний рік, — рік милосердя
У цей рік заохочувалася щедрість (Лев 25, 35–38), люди здобували свободу (Лев 25, 39–43), звільнялися від рабства (Лев 25,47–55), бо оскільки Бог викупив і звільнив людей, то вони тепер служать Господеві і не можуть належати один одному. Єврей міг бути змушений продати все своє майно і навіть себе, але він знав, що прийде рік, коли йому все буде повернуто. Святкування Ювілейного року для християн — особлива нагода чинити діла милосердя щодо душі й діла для усіх потребуючих.
Ювілейний рік, — рік відпочинку в Господі
У Ювілейний рік закон Мойсея звільняв від будь-якої землеробської діяльності (Лев 25, 4); від тягаря боргів, рабства (Лев. 25,10). Цього року не можна було ні сіяти, ні жати; тільки у разі потреби було дозволено зібрати з того, що виросло на полях (Лев. 25, 21 і наст.). Це був справжній відпочинок, припинення роботи, відновлення сил. Цей рік повинен був використовуватися для думок про Господа, для поклоніння Йому, вивчення Божого слова. Господь звільняє людей не для того, щоб вони жили в ледарстві, але для відновлення вірності собі. Ювілейний рік — особлива нагода для християнина відкласти «всяку житейську печаль» (Херувимська пісня на Літургії), припинити «життєву суєту», «марноту марнот» (Проп. 1, 2), щоби звернути більшу увагу на Бога — справжнього господаря свого життя. Це нагода для переоцінки пріоритетів, усвідомлення справжньої мети життя, духовно вдосконалення. У цей рік Божий народ насолоджується Його благодаттю (див. Вих. 16, 29).
Ювілейний рік, — рік довіри до Бога
У цей рік скарби і земні блага втрачали будь-яку цінність, а людина мала покладатися не на власні сили, а на вірність Господа (Лев. 25,21). Це справді випробування для віри. Це нагода для того, щоб демонструвати покору перед Господом. Ювілейний рік — нагадування про те, що Бог є Власником і Владикою всього, а людина підвладна Йому: «… бо земля моя. Ви ж приходні й комірники в мене» (Лев. 25, 23). Людина — лише тимчасово господарює у світі; його справжнім власником і господарем є Бог.
Ювілейний рік, — рік надії
Це — прообраз справжнього визволення, дарованого через Ісуса Христа. Для пророка Ісаї Ювілейний рік є символом «року Господнього благовоління», «днем відплати нашого Бога», коли засмучені втішаться, отримають замість попелу «вінець, єлей веселощів — замість жалобної одежі, хвалу замість пригніченого духу», коли буде сповіщено Євангеліє (Іс. 61,1 і наст.; пор. Лук. 4,17 і наст.). У Новому Завіті Ісус постає як Той, хто виконує старозавітний ювілей, проголошуючи «рік Господнього помилування» (Лк. 4, 19). Сповіщення Ювілейного року, яке було проголошенням свободи, прощення боргів, повернення землі й відновлення сімей, стає євангелієм — проголошенням Божого Царства. Христос прийшов, щоби принести справжнє визволення і надію для всього людства. Він сповнює сутність ювілею у своєму служінні: звільняє людей від гріха, зцілює хворих, відновлює справедливість і проголошує Царство Боже. У час свого прилюдного служіння Ісус неодноразово наголошує на визвольній силі Його місії: «Тож коли Син вас визволить, то справді станете вільні» (Ів. 8:36). Ця свобода, яку дарує Христос, — основа нашої надії навіть у найважчий час.
Ювілейний рік, — рік згадки про райський стан
Він був чимось на зразок відродженого втраченого з огляду на гріхопадіння Едему (Бт.2,8; 3, 23). У ньому усувалося прокляття, дане через гріхопадіння: «За те, що ти… їв з дерева, з якого я наказав тобі не їсти, проклята земля через тебе. В тяжкім труді живитимешся з неї по всі дні життя твого… В поті лиця твого їстимеш хліб твій» (Бт. 3,17–19). У Ювілейний рік про людину дбав Бог, живлячи її дарованою Ним поживою. У Новому Завіті християнин смакує райську поживу, споживаючи з «Дерева життя» — Господа нашого Ісуса Христа, який живить Божий народ своїм Тілом і Кровʼю у Пресвятій Тайні Євхаристії: «Хто тіло моє їсть і кров мою п’є, той живе життям вічним, і я воскрешу його останнього дня» (Йо. 6, 54).
Ювілейний рік, — рік передсмаку Божого Царства
Ювілейний рік був прообразом часу пришестя Месії (Іс. 61,1 і наст.; пор. Лук. 4,17 і наст.). Він предвіщав день остаточного звільнення, коли всі обітниці збудуться, бранці надії (тобто ті, хто з надією чекав на звільнення) будуть звільнені та труба сповістить звістку про мир (Іс. 27,13; Зах. 9, 11–14). Для християнина пришестя Господа завжди близьке. Якщо він справді вірний Господеві, то вимірюватиме все згідно з цим мірилом. Апостол Павло каже: «Час короткий. Тож нехай ті, що мають жінок, живуть, немов би й не мали, і ті, що плачуть, немов би й не плакали, і ті, що веселяться, немов би не веселилися, і ті, що купують, немов би не посідали, і ті, що користуються цим світом, немов би не користувались, бо проминає образ світу цього» (1 Кор. 7, 29–31). Преподобний Беда Достоповажний († 735) писав: «Оскільки п’ятдесятий рік у Законі ювілейний, який наказано називати відпускним чи змінним, коли народ відпочиває від усіляких праць і звільняється від усіх боргів, і раби стають вільними, то цей рік вирізняється особливими почестями та божественним прославленням порівняно з іншими. Тому цим числом позначається сам спокій вищого світу, коли, як каже апостол, при трубній останній трубі мертві повстануть і ми змінимося на славу: тоді припиняться труди цього віку і тяжкі борги за всі гріхи будуть скасовані. Тоді весь народ обраний у єдиному спогляданні Божественного відвідування зрадіє, виконуючи цей жаданий наказ Господа і Спасителя нашого: „Вгамуйтесь і пізнайте, що я — Бог“ (Пс 46,11)» (Беда Достоповажний, Гомілії на Євангелії). Ювілейний рік віщує Божому народу Христове зновупришестя і вічну спадщину Царства Божого.
Так старозавітні принципи та приписи Ювілейного року в Новому Завіті нагадують християнам про необхідність справедливості і милосердя, оновлення і звільнення через прощення боргів. Новозавітний ювілей — це час надії і відродження, повернення додому і відновлення сімей, оновлення своїх стосунків з Богом та ближнім, час довіри, подяки Богові і втіхи Його дарами. Він нагадує про милосердя Боже і здатність змінити все тоді, коли все здається безнадiйно втраченим; про те, що наше ставлення до ближніх повинно відображати ставлення Бога до нас.
Оргкомітет Ювілейного 2025 року Божого
