Судочинство в Українській Греко-Католицькій Церкві

Хоча Християнство звемо релігією Любові, однак, після гріхопадіння людині стало важко боротися проти спокус і негідної поведінки. Сам Христос надав владу церковній спільноті вирішувати спори між її членами (пор. Мт. 18: 15–18). Перші століття Церква розвивалася в умовах Римської імперії де на високому рівні існувало т. зв. «Римське право», яке Церква використала як основу свого канонічного права, яке в свою чергу було збагачене і розвинене Східними Церквами.

На даний час, судочинство на території Української Греко-Католицької Церкви можна поділити на три типи:

1. Трибунали Верховно-Архиєпископської Церкви;
   
   
2. Митрополичі трибунали;
   
   
3. Трибунали в єпархіях.
   

Згідно із Законодавством Східних Католицьких Церков, Синод Єпископів УГКЦ, із збереженням компетенції Апостольського Престолу, є найвищим трибуналом у межах території нашої Церкви. До цього трибуналу належить судити спірні справи єпархій чи єпископів, а також титулярних єпископів. З числа Єпископів, Синод вибирає Генерального Керівника управління справедливості, який разом із двома вибраними єпископами складають Трибунал. Генеральний Керівник справедливості, поміж іншими справами, має право наглядати за всіма трибуналами в межах території нашої Церкви (пор. кан. 1062 ККСЦ).

На даний час, актуальним Генеральним Керівником управління справедливості є Владика Ігор Возьняк, Архиєпископ і Митрополит Львівський.

Верховний Архиєпископ повинен утворити Трибунал Верховного архиєпископа, відмінний від єпархії Веховного Архиєпископа. Цей трибунал є апеляційним трибуналом у другому і в дальших ступенях усіх нижчих трибуналів, а також, першою і наступними інстаніціями, у справах екзархів і делегатів Верховного Архиєпископа, які не є єпископами, фізичних і або юридичних осіб, які безпосередньо підлеглі Верховному Архиєпископові, інститутів посвяченого життя папського права, настоятелів інститутів посвяченого життя папського права, які не мають у цих інститутах настоятеля, наділеного судовою владою, фізичних або юридичних осіб того самого інституту посвяченого життя — за винятком світських інститутів — в якому настоятелі наділені владою управління, якщо в його типіку, конституції або статуті не окреслено, перед котрим суддею або трибуналом слід вирішувати спір (пор. кан. 1063 ККСЦ та кан. 133 КПП УГКЦ).

Митрополичі трибунали не є відмінними від трибуналу єпархії Митрополита, є трибуналром другої інстаніції від вироків єпархіальних трибуналів суфраганних єпархій Митрополії, а також трибуналом першої інстанції для єпархії митрополита. На сьогоднішній день в Україні маємо чотири митрополичі трибунали: Трибунал Києво-Галицької Митрополії, Трибунал Львівської Митрополії, Трибунал Івано-Франківської Митрополії та Трибунал Тернопільсько-Зборівської Митрополії (пор. кан. 1064 ККСЦ).

В кожній єпархії і для всіх справ, які не є виразно вилучені на підставі права, суддею на першому ступені судочинства є єпархіальний Єпископ. Єпархіальний єпископ повинен іменувати судового Вікарія, який наділений звичайною судовою владою, а також єпархіальних суддів (пор. канн. 1066, 1086, 1087 ККСЦ).

Голова

Актуальним Головою Звичайного Трибуналу Верховного Архиєпископа УГКЦ є о. д-р Роман Шафран.

Судді

о. Роман Шафран
о. Віталій Токар
о. Роман Іванців
о. Петро Павліще
о. Василь Коваль
о. Степан Балагура
о. Роман Дзюбак
о. Роман Дутчак
о. Іван Любінський
о. Віталій Федун

Адвокати

о. Броніслав Гринишин
о. Микола Джиджора
о. Олег Каськів
о. Роман Дзюбак
о. Юрій Лукачик
о. Михайло Димид
о. Іван Любінський

Промотор справедливості

о. Олег Хортик

Захисники вузла

о. Іван Медвідь
о. Ігор Демків
о. Микола Джиджора

Нотарі

о. Андрій Джигалюк
о. Петро Проців
о. Роман Тереховський

Контактна інформація