Звернення Глави УГКЦ у 59-й день повномасштабної війни, 23 квітня 2022 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Сьогодні субота, 23 квітня 2022 року, і український народ переживає 59-й день всенародного спротиву військовому вторгненню росії на нашу рідну землю, війни проти нас і нашої держави.
Останній день та остання ніч були дуже жорстокими в Україні. Ворог атакує по всій лінії фронту, східна і південна частини України у вогні. Він невпинно наносить ракетні та бомбові удари по наших містах і селах. Створюється враження, що ворог полює на людей. Коли мова йде про окуповані території — жінок і дітей виловлюють і вивозять до росії, а чоловіків насильно мобілізують в російську армію і змушують воювати проти Батьківщини.
Ріки крові і море сліз… Страждання України, мабуть, доходить аж до небес. Але сьогодні Україна переживає особливий день — Велику суботу. У духовному, літургійному житті це день тиші, коли наш Господь і Спаситель спочиває у гробі і в такий дивний спосіб виконує закон Мойсея про суботній відпочинок.
Гріб запечатаний і біля нього стоїть військова сторожа. Усе стихло — на небі, на землі і під землею. Стих крик юрби, брязкіт зброї, замовкли окрики правителів, зойки тих, кого розпинали і вбивали. Своїм тілом Господь спочиває в гробі. Однак Його свята душа зійшла в глибини підземні, до країни мертвих, до аду, щоб там наповнити собою все. Хоч животворне Христове тіло спочиває у гробі, але воно не розлучилося із божеством, так само як і Його душа, носій Божого світла і життя, ламає двері аду і підкорює собою смерть. Син Божий зійшов до країни мертвих, щоб собою наповнити все, щоб тим, що у гробах, життя дарувати. Тому іконою цього дня є Зішестя Христа в ад, момент, коли Спаситель зустрічає померлих, бере за руку нашого прабатька Адама і праматір Єву, виймає їх із гробу і повертає назад у життя.
У цей святий день ми особливо думаємо і переживаємо за тих, хто справді перебуває в аді, але тут, на землі. Думаємо і молимося за українські міста і села, заблоковані окупантами, і просимо Господа Бога: «Там, де ми фізично не можемо прийти, щоб принести життєдайний порятунок нашим братам і сестрам, українцям, прийди Ти, зійди у підземелля „Азовсталі“ у Маріуполі. Порятуй жінок і дітей, які перебувають в аді і очікують Твоєї визвольної, животворної руки».
Ми сьогодні молимося за українське військо, яке бачить на власні очі цей смертоносний вогонь російської зброї, але своїми грудьми затуляє Україну. Завдяки їм, нашим захисникам, дівчатам і хлопцям, ми нині бачимо новий день і бодай на мить можемо відчути таїнственну тишу Великої суботи в інших частинах України.
Боже, Ти, що добровільно поклав себе у гробі, воскресни разом із нами! Благослови Україну, українську землю! Візьми усіх нас за руку і введи наш народ та нашу Батьківщину у Твою перемогу, у Твоє Воскресіння!
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.
