Звернення Глави УГКЦ у 351-й день війни, 9 лютого 2023 року
Христос народився!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Сьогодні четвер, 9 лютого 2023 року Божого, а в нас, в Україні, уже 351-й день великої, кривавої, повномасштабної війни.
Вчора, зокрема на Луганщині та Донеччині, йшли тяжкі бої. Із фронту повідомляють, що ворог намагається наступати. Наші воїни мужньо відбили атаки біля 19 населених пунктів. Зростає інтенсивність бойових дій і кількість використаної зброї. Плаче, стогне українська земля від російських ракет, бомб і снарядів.
За останню добу в різних частинах України загинуло і було поранено багато людей. Є загиблі і поранені, зокрема, на Чернігівщині. Українське прикордоння знову опинилося під масованим ударом. Від потужних обстрілів потерпають Сумщина та Харківщина. Вчора в селі Варварівці, що біля міста Чугуїв Харківської області, поранено п’ятьох мирних мешканців, серед них одну дитину.
Знову під важкими обстрілами опинився наш Херсон. Повідомляється про трьох загиблих і щонайменше чотирьох поранених. Таке відчуття, що ситуація починає загострюватися.
Ми хочемо зробити все можливе, щоб послужити Богові й нашому народові. Наші воїни біля Бахмута, Авдіївки та Кремінної просять про молитву. Прошу кожного з вас упродовж цього дня помолитися хоча би один раз «Отче наш» і «Богородице Діво» за тих, хто жертвує своїм життям і здоров’ям, щоб зупинити ворога, який хоче з новою потугою вдарити в тіло України.
Але незважаючи на всі ці труднощі й болі, ми дякуємо Господу Богу за те, що живі. Відчуваємо, що стійкість українського народу не зменшується. Навпаки, ми здатні до самоорганізації, бо голос нашого сумління кличе нас захищати Батьківщину. І ми вкотре кажемо на весь світ: Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!
Продовжуємо наші роздуми над тим, що таке покликання. Як нам відкрити таємницю про власне «я»? Як нам збагнути, яку життєву місію ми маємо здійснити в житті, щоб почуватися реалізованими, щоб бути щасливими? Ми говорили, що покликання завжди передбачає Бога, нашого Творця і Спасителя, який кличе, який дав нам життя, наше життєве завдання, а відтак допомагає нам його здійснити.
Святий Макарій Єгипетський, славний учитель духовного життя пустелі, порівнює людську душу із човном і каже: «Горе тому кораблеві, який не має стернового. Горе тій душі, яка не має справжнього капітана, що ним є Христос». Сам Господь хоче не просто допомогти нам почути напрямок руху, накреслити наш життєвий шлях, який ми маємо пройти до повноти життя і щастя, а, як стерновий на кораблі, як капітан, нас тим шляхом провести. Щасливою є та душа, яка має за свого провідника і капітана Бога, Христа, який сказав: «Я є дорога, істина й життя».
Ми отримуємо покликання від Бога зазвичай опосередковано. Господь приходить до нас через певні обставини. Він промовляє до нас через слово Священного Писання, через події, які відбуваються в нашому житті, через людей, яких ми зустрічаємо, через безліч інших моментів, на які ми часом мало звертаємо увагу. Трапляється, що Господь до нас говорить, а ми Його не зауважуємо і не чуємо, тому що Він кличе, а не кричить; запрошує, а не накидає свою волю.
Господь відкриває нам таємницю нашого «я», ми ж маємо це не просто збагнути, а прийняти як життєве завдання. Він ніколи не перестає звертатися до нас, запрошуючи нас іти в певному напрямку, водночас дає нам необхідну для цього благодать Духа Святого і силу. Тож Господь Бог хоче особисто повести нас туди, куди кличе.
Доволі часто поклики, які шле нам Бог, стосуються щоденних речей. Йдеться про запрошення до прощення, до акту довіри до Бога у важкій ситуації, до служіння комусь. Часом Господь кличе нас послужити людині, яку ми зустріли на своєму шляху і яка потребує допомоги. Можливо, ця людина і є тим Божим покликом, у якому ми можемо відкрити зміст власного життя і служіння. Господь Бог кличе нас до молитви, до спілкування з Ним. Особлива благодать — коли ми маємо духовного порадника, духівника, який допомагає нам розрізняти різні запрошення і знайти особисте покликання. Бо той, хто справді нас поважає і любить, найкраще може нам помогти збагнути особисте покликання.
Боже, ми знаємо, що Ти нас кличеш до повноти життя і щастя! Боже, допоможи нам здійснити особисте, громадське, християнське покликання навіть в обставинах війни! Боже, будь нашим стерновим, будь нашим капітаном навіть серед розбурханого життєвого моря бурі війни, яку ми сьогодні переживаємо! Боже, ми знаємо, що після бурі приходить спокій! Будь Ти нашим провідником до миру! Благослови нашу Батьківщину, наш народ Твоїм справедливим, небесним миром!
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.
Христос народився! Славімо Його!
