Звернення Глави УГКЦ у 29-й день війни, 24 березня 2022 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі у Христі брати і сестри!
Сьогодні 24 березня 2022 року і сьогодні якраз минає місяць, відколи розпочалася ця жахлива війна проти України, проти українського народу. Війна, яку ми вже називаємо вітчизняною, війна, яка уже забрала стільки життів, принесла стільки знищення і розрухи!
Цими днями мені доводилося відвідувати наших поранених захисників, спілкуватися з ними. І перше враження, яке мене по нині глибоко в серці зворушує, — це те, що ні в кого з них я не бачив сумного обличчя. Коли я вітався з ними, коли тримав у своїх руках оцю мужню руку, а решта все тіло, властиво, було зранено, цей солдат, ця особа, ця жінка, усміхаючись мені, говорили про перемогу України. І всі просили про молитву за те, щоб вони якнайшвидше могли повернутися у стрій і знову пліч-о-пліч зі своїми співсестрами, побратимами захищати нашу Батьківщину. Їхні обличчя, їхні очі, їхні прохання сяють для всіх нас надією, що правда переможе, що навіть зранений воїн захищає свою Батьківщину — молитвою, думкою, словом заохоти і підбадьорення для всіх тих, хто сумнівається чи, можливо, є розгублений.
Я дуже прошу всіх про молитву за всіх тих, хто зазнав поранень на цій війні. Ми навіть не знаємо їхньої кількості. Вони так потребують нашої уваги і підтримки!
Сьогодні я особливо хочу звернутися до України і світу, до усіх державних мужів світових держав, до очільників релігійних спільнот, Церков, конфесій: найбільшою біллю України є місто Маріуполь. Пригадуєте, кілька тижнів тому ми говорили про те, що нас вразили масові поховання мирних жителів, які ми побачили вперше після Другої світової війни і сталінських репресій. Отож сьогодні хочу вам сказати, що місто Маріуполь вкрите бездиханними тілами сотень, тисяч людей, яких уже немає кому хоронити.
Тому хочу підняти голос в імені цього героїчного, вмираючого міста: «Збережімо його! Захистімо життя!» Сьогодні це місто потребує гуманітарних кордонів. Потребує, щоб міжнародна спільнота допомогла пробити оточення і довезти гуманітарні вантажі, які ми маємо, до тих, хто сьогодні поволі вмирає з голоду. Ще минулого тижня ці люди виживали за рахунок снігу, який топили і могли мати питну воду. Сьогодні в Маріуполі снігу вже немає. Врятуймо це Місто Марії! Зробімо все для того, щоб це місто, яке сьогодні є місцем зіткнення добра і зла, місцем, де вирішується доля України, Європи і світу, було врятоване!
Маріє, Мати Божа, рятуй Україну! Рятуй Твоїх дітей! Маріє, поможи нам перемогти війну!
Благословення Господнє на вас з Його благодаттю і чоловіколюб’ям завжди нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
