Звернення Глави УГКЦ у 282-й день війни, 2 грудня 2022 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі брати і сестри!
Cьогодні п’ятниця, 2 грудня 2022 року, а в Україні вже 282-й день повномасштабної війни, яка принесла на нашу землю море сліз, ріки крові, гори трупів.
Знову минулої доби смерть принесла нові покоси на території нашої Батьківщини. На всій лінії фронту йдуть тяжкі бої, найбільші, як і в попередні дні, — на Донеччині. Але на всій лінії фронту не вмовкають вибухи, різного виду зброя продовжує вбивати і калічити наших мирних людей. Здригалася наша Харківщина. Місто Чугуїв стало жертвою російської ракетної атаки. Ворог поцілив у багатоповерхівку. Постраждали люди. Ведуться рятувальні роботи. Цієї ночі під обстріл знову потрапило наше славне місто Запоріжжя. Ворог навмисне нищить критичну інфраструктуру великих міст. Наш Херсон знову став мішенню невпинних російських обстрілів. У щойно звільненому місті від рук російських окупантів продовжують гинути люди. Ми не перестаємо молитися за Нікополь на Дніпропетровщині. Кожна ніч для цього міста перетворюється на пекло. Ми вже згадували про те, що більшість нікопольців боїться ночувати у своїх домівках, і той, хто має авто, виїжджає на ніч у поле. Ви собі уявіть, як це провести ніч в українському степу взимку, тому що твоя домівка є під прицілом російського окупанта!
Але Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!
І ми продовжуємо роздумувати над тим, як уже сьогодні будувати наше краще майбутнє, — майбутнє без війни і насилля, як нам забезпечити шкільний, навчальний і виховний процес для наших дітей, щоб те жахіття війни не вдерлося в їхній внутрішній, духовний світ, світогляд та в їхню уяву. Діти, які є найбільш вразливою групою суспільства, під час воєнного лихоліття потребують від нас усіх особливої уваги.
Сьогодні звернемо увагу на те, що під час війни загострюються деякі проблеми шкільної освіти і виховання. Усуспільстві, у якому панує культ насилля і в якому право сильного ламає силу права, навіть у дитячих середовищах часто трапляються випадки цькування, насильства, приниження одних дітей іншими. Тож нам треба докласти ще багато зусиль до того, щоб наші діти від шкільної лавки виховувалися в чіткому «ні насильству» у будь-яких його формах і проявах, щоб вони відкривали для себе велич і гідність людини, не маючи спокуси принизити іншого.
Як ми вже згадували, принципи побудови стосунківформуються в родині. Якщо діти в сім’ях потерпають від домашнього насильства, вони часто приносять свій досвід до школи і в ті товариства, які вони формують. Тому дужеважливо огорнути сучасних дітей увагою і любов’ю. Нам усім потрібно розуміти, що діти є дзеркалом своїх батьків, а дитячі колективи — дзеркалом ширшого суспільства, у якому діти живуть і розвиваються. Дуже важливо вчасно реагувати на всі ті серйозні виклики булінгу в школах на рівні місцевих громад, на рівні навіть наших парафіяльних спільнот.
Важливо, щоб наші законодавці на всіх рівнях справді подбали про те, щоб гідно і ефективно на законодавчому рівні можна було захистити гідність дитини від будь-якого виду насилля, щоб можна було на перше місце в нашому суспільстві поставити справжні людські цінності, які стоять на сторожі гідності людини. Такий клімат ми маємо творити внаших навчальних і виховних закладах.
Перед усіма нами постає велике завдання правильно і в позитивний, цікавий спосіб передавати моральні засади, щобдіти сприймали їх не як низку заборон, які обмежують їхнюсвободу чи не дають їм чогось здійснити. Ми повинні подбати про якісний контент на нашому телебаченні та радіо, тому що всі медійні обставини, у яких живуть наші діти, глибоко впливають на їхню уяву. Те, що пропонують масмедіа, має ставити собі за мету не тільки розвагу — наша інформаційна політика завжди повинна включати якісну виховну складову, заохочуючи глядача і слухача до високих зразків людяності, зокрема, під час війни.
Водночас потрібно захистити українську школу від різних людиноненависницьких ідеологій, які пропагують ненависть, зло, насилля і війну. Як багато ми трудилися, щоб з української школи викинули комуністичну ідеологію! І сьогодні, відповідно до українського законодавства, жодна з ідеологій не може становити основи будь-якої національної політики, зокрема в галузі освіти. Проте ми нині бачимо, що новітні ідеології, які викривлюють цілісну християнську антропологію, подекуди вриваються в наші навчальні тавиховні заклади. Ми повинні подбати, щоб гідність людини як Божого образу і Божої подоби все ж таки була в основі наших навчальних, виховних та інших заходів, аби ми дійсно могли виховати гідних громадян для нашої Батьківщини, які усвідомлюють власну людську гідність і поважають гідність усіх людей, незалежно від їх національного, етнічного, релігійного походження чи ідентичності.
Сьогодні хочу разом із вами ще раз подякувати Господу Богу за те, що знову 50 наших захисників учора булизвільнені з російського полону. Це наші захисники Маріуполяі ті, що боронили Батьківщину на Луганському, Донецькому та Запорізькому напрямках. Вони пройшли жахіття тюрми в Оленівці й нарешті повернулися до своїх рідних. Дякуємо Господу Богу за кожного звільненого і врятованого воїна.
Ми продовжуємо молитися за звільнення наших поневолених отців Івана і Богдана, які перебувають і надалі під російськими тортурами. Молимося за звільнення усіх військовополонених, бранців, заручників, які в ці хвилини переживають приниження, катування і насилля.
Боже, благослови Україну! Боже, благослови наших хлопців і дівчат на фронті, які ще раз подарували нам цей новий день, у якому ми можемо жити і славити пресвяте Боже Ім’я! Боже, благослови Україну Твоїм справедливим, небесним миром!
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.
