Звернення Глави УГКЦ у 218-й тиждень повномасштабної війни, 19 квітня 2026 року
Христос воскрес!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Цієї неділі минає вже 218-й тиждень великої війни, — війни, яка не припиняється ні на мить, навіть у світлі дні Пасхи. Попри оголошене з боку агресора так зване великоднє перемир’я, воно, на жаль, було цинічно зірване, зокрема через злочини проти людяності та грубі порушення міжнародного права.
Саме в день Пасхи поблизу селища Ветеринарного на Харківщині було жорстоко розстріляно чотирьох українських військовополонених. Водночас тривали систематичні атаки на медичні заклади, евакуаційні конвої та карети швидкої допомоги. Мирне населення, яке сподівалося бодай на коротке пасхальне затишшя, стало мішенню підступних і безжальних ударів.
Упродовж усього тижня, відповідно до ритму пасхалії, якої також дотримуються православні в росії, ми переживали Світлий тиждень. Проте і він був затьмарений одним із найпотужніших за останній час ударів росії по Україні в ніч із 15 на 16 квітня. Загинуло близько 20 осіб, понад 120 було поранено. Найбільших втрат зазнав Київ. У власному ліжку загинув 11-річний хлопчик Максим. Постраждали також мешканці Одеси, Дніпра, Запоріжжя, Харкова — фактично всієї України.
На тлі цієї ескалації ми хочемо висловити особливу вдячність Папі Леву XIV, який цими днями перебуває з візитом на Африканському континенті, за його пророчий голос Христової Церкви. Його чітке і сміливе «Ні війні!» звучить як заклик до сумління сучасного світу.
Коли сьогодні говорять про тиранів, часто згадують про інші конфлікти, зокрема про війну в Ірані. Та, на жаль, один із них, якого Папа теж, мабуть, мав на увазі, вже п’ятий рік веде війну проти України. Ми вдячні Леву XIV за відвагу промовляти Божим словом до тих, хто піддався ілюзії всемогутності та веде світ у вир руйнівної війни.
Особливо важливо було почути цей голос у світлі Пасхи Господньої ‒ свята перемоги життя над смертю, коли ми вітаємо між нами воскреслого Христа як князя миру. Підтримуючи Святішого Отця в цій боротьбі проти війни в сучасному світі, ми прагнемо, щоб увесь світ почув: Україна стоїть, Україна бореться, Україна молиться!
У ці пасхальні дні сталася ще одна болісна подія на тимчасово окупованих територіях. У місті Токмак, на Запоріжжі, у сам день Пасхи була здійснена наруга над греко-католицьким храмом Святих апостолів Петра і Павла. З особливим цинізмом було вигнано наших молільників, які, попри неможливість брати участь у богослужіннях через відсутність свого священника, цей храм доглядали, прибирали і відвідували його. Святиню захопили священнослужителі Російської Православної Церкви за участю військових формувань.
Ми висловлюємо глибокий біль із цього приводу та запевняємо наших вірних у цій багатостраждальній місцевості в нашій молитовній близькості. Підносимо молитву до Христа за тих, хто навіть у день Воскресіння не соромиться чинити акти агресії.
Попри все, цей тиждень залишається Світлим. У наших храмах і громадах лунало апостольське привітання: «Христос воскрес!» ‒ і наш народ відповідав: «Воістину воскрес!». Ми свідчимо про Воскресіння Христове не лише зі слів ‒ ми переживаємо живий досвід присутності воскреслого Спасителя серед нас.
Цієї неділі, яку називаємо Томиною, ми чули Євангеліє про те, як Христос увійшов до учнів крізь замкнені двері, ‒ увійшов до тих, хто перебував у полоні страху, сумнівів і непевності. Він приходить, щоб укріпити, розвіяти сумніви і вдихнути життя там, де панує тривога.
Сьогодні ми молимо воскреслого Христа, щоб Він подолав замки російських в’язниць, де утримують і катують наших людей.
Просимо, щоб Він пройшов крізь окопи і лінії фронту до тих, хто перебуває в страху і стражданні серед жорстокої реальності війни.
Нехай могутнє пасхальне «Христос воскрес!», яке лунає над Україною, стане нашою спільною молитвою за мир.
Ми просимо: Господи, Ти ‒ Князь миру, який знищив затвори адові, підняв людину з гробу і покликав її до життя. Благослови Україну Твоїм справедливим, небесним миром, який Ти передав апостолам і всім нам словами: «Мир вам!».
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і людинолюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Христос воскрес! Воістину воскрес!
