Звернення Глави УГКЦ у 215-й тиждень повномасштабної війни, 29 березня 2026 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Цієї неділі минає вже 215-й тиждень великої війни, — тиждень болю, крові, вогню та руйнувань, які щодня і щоночі приносить на українську землю російський окупант.
Ми вкотре дякуємо Господу Богу і Збройним силам України, нашим дівчатам і хлопцям на фронті, що ми живі. Цього тижня ми вистояли, відбили всі атаки ворога і продовжуємо жити, будувати наше майбутнє та мріяти про справжній і справедливий мир для України.
У різних регіонах країни ми переживали наслідки російських атак з повітря. Особливо співчуваємо Харкову, де безпілотники та ракети влучали в багатоповерхівки, житлові будинки, спричиняючи численні травми й руйнування. Болем торкнулися нас втрати в Одесі та на Одещині. Жахливо було спостерігати події в Запоріжжі.
Найбільше Україну і світ сколихнули удари російських дронів по історичному центру Львова, де постраждав архітектурний комплекс старовинного Бернардинського монастиря XVII століття. Повз нашу церкву Святого Андрія пролетіли ці дрони, і ударною хвилею було пошкоджено дзвіницю та вітражі.
У той самий день постраждав Івано-Франківськ, де ворог ударив по пологовому будинку. Завдяки професійності медиків вдалося вберегти багатьох жінок, які готувалися до пологів, від травм. Однак були й загиблі — батько та його 15-річна донька, які поспішали до пологового будинку до матері, що щойно народила дитину. Ці невинні жертви загинули просто на порозі закладу.
Ми вкотре звертаємося до світової громадськості і дякуємо ЮНЕСКО за засудження цього злочину проти культурної спадщини. Ми наголошуємо на неприпустимості ударів по музеях, архівах, об’єктах культури, які є не лише українською, а й світовою спадщиною. Абсолютно неприпустимо, щоб російські дрони влучали в заклади охорони здоров’я, зокрема пологові будинки.
Висловлюємо нашу солідарність і співчуття родинам загиблих. Однак навіть у полум’ї цієї війни ми прагнемо, щоб голос з України почув увесь світ: Україна стоїть, Україна бореться, Україна молиться!
На тлі цих злочинів проти культури та людяності особливо знаковою була цього тижня зустріч із віцепрем’єркою України з гуманітарних питань і міністеркою культури України пані Тетяною Бережною. Ми обговорювали роль Церкви у збереженні національної культурної спадщини, згадуючи праведного митрополита Андрея Шептицького, який заснував Національний музей у Львові.
Під час розмови йшлося про роботу Комісії у справах культури та сакрального мистецтва Патріаршої курії, а також про співпрацю з державними структурами для збереження культурної спадщини навіть під час війни. Окремо наголосили на значенні державно-церковних стосунків щодо святинь київської княжої доби. Вони слугують символами єдності, нагадуючи про єдину і неподілену Київську Церкву, та платформою для єднання всіх християн України. Ми підкреслили важливу арбітражну роль держави, яка повинна гарантувати рівні права всіх конфесій і можливість звершувати молитву в цих пам’ятках нашої єдності.
Цього тижня християни, які живуть за ритмом західної пасхалії, уже святкують Квітну неділю. В Україні, відповідно до ритмів східної пасхалії, ми разом із нашими православними братами завершили п’яту неділю Великого посту. Наші громади, які живуть у різних країнах світу, готуються до Страсного тижня.
Попри різні ритми літургійного життя, ми всі в молитві вглядаємося в одного і того самого Спасителя, якого зустрічаємо в тілі нашої Церкви у Святих Таїнствах. Христос, про якого читаємо у Євангелії, приходить до нас сьогодні саме в Таїнствах Христової Церкви.
Готуючись до Пасхи, запрошуємо всіх до Таїнств Покаяння, Сповіді та Причастя Тіла і Крові нашого Спасителя. Дорослі катехумени готуються до Таїнства Хрещення, яке традиційно звершується в пасхальну ніч як Таїнство народження з води і Духа людини в Христі. І це той час і простір, коли сила Божа зміцнює людську неміч і відкриває дорогу до життя і воскресіння.
Також цього тижня ми згадували рішення нашого Виборчого Синоду Єпископів, який відбувся 15 років тому. Ми з вдячністю згадували світлої пам’яті папу Венедикта XVI, який підтвердив вибір нового очільника нашої Церкви.
Дякую всім, хто надіслав численні вітання на моє ім’я з різних країн світу. Хоча я не можу відповісти кожному особисто, прийміть мою вдячність за добрі слова, пам’ять та молитву. Нехай Господь сторицею винагородить усіх, хто молиться за нашу Церкву, зокрема за її Главу, підтримує її та сприяє зростанню в Христі, святості та єдності.
Боже, благослови наш народ і нашу Церкву! Боже, зупини цю страшну війну! Боже, обдаруй наш народ, нашу Церкву та землю Твоїм справедливим, небесним миром!
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і людинолюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Слава Ісусу Христу!
