Звернення Глави УГКЦ у 208-й тиждень повномасштабної війни, 8 лютого 2026 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Цієї неділі минає вже 208-й тиждень жахливої повномасштабної війни. Ця війна ввійде в історію людства як святотатство і як один із найбільших злочинів проти людства третього тисячоліття, — злочин також проти нашого милосердного Бога, який є любов’ю.
Минулий тиждень, один із найхолодніших цієї зими, зокрема в Центрі, на Сході та Півдні України, став часом боротьби за людяність, тепло і світло. На всій лінії фронту тривають запеклі бої. Ворог посилює тиск, зокрема на південному напрямку. Кілька днів поспіль Запоріжжя перебувало під безперервними інтенсивними обстрілами. Є загиблі, багато людей отримали поранення.
Щоночі українські міста й села зазнають атак російських ракет і дронів різних типів. Попри численні заклики міжнародної спільноти та осуд злочинів проти людяності, який чинить Росія, знищуючи населені пункти України, ці злочини не припиняються.
Цього тижня ми пережили масовану ракетну атаку на Київ. Було зруйновано теплоелектроцентралі — головні об’єкти, що забезпечували мешканців столиці теплом, світлом і водою. Цілі багатоповерхові будинки залишилися без опалення та водопостачання, перетворившись на холодні пастки для своїх мешканців.
Потужних ударів зазнали міста і села Заходу України. У ніч на 7 лютого ворог атакував Івано-Франківську та Львівську області. Цілеспрямовано завдає ударів по об’єктах генерації електроенергії, лініях електропередач і розподільних станціях — по всьому, що становить основу енергетичної системи України.
Водночас ми стали свідками особливого знаку солідарності з боку польського народу. За результатами збору, оголошеного в усіх парафіях Краківської архидієцезії на заклик його еміненції кардинала Ґжеґожа Рися, було зібрано 5 740 000 польських злотих. За ці кошти до України спрямовано гуманітарні конвої з електрогенераторами різної потужності, засобами обігріву, продуктовими наборами та іншим необхідним обладнанням для облаштування центрів незламності при греко-католицьких і римо-католицьких парафіях.
Висловлюємо щиру вдячність його еміненції за цю ініціативу, яка об’єднала польське суспільство в допомозі Україні. За прикладом Кракова подібні акції вже проводять інші дієцезії та міста Польщі. Сьогодні такий збір пожертв відбувається в парафіях Варшави.
Складаємо подяку всім, хто сьогодні рятує життя в Україні. Завдяки міжнародній солідарності наш народ демонструє незламну стійкість. Дякуємо нашим добродіям, Господу Богу, Збройним силам України, воїнам протиповітряної оборони, енергетикам і рятувальникам. Разом із вами ще раз засвідчуємо: Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!
Цього тижня ми стали свідками також двох радісних подій — світлих променів Божої надії серед суворої воєнної зими. Перша подія — відбувся обмін військовополоненими, внаслідок якого додому повернулися 157 українських захисників.
Особливо зворушливою стала історія воїна зі Львівщини, який вважався зниклим безвісти і загиблим на Куп’янському напрямку ще у вересні 2022 року. Пана Назарія вважали загиблим у день його народження: було проведено ДНК-ідентифікацію і навіть організовано похорон. Проте він повернувся з полону живим до своєї матері, дружини та родини. Ця подія є свідченням того, що навіть у безнадійних обставинах надія не згасає. Ми дякуємо Господу Богу за збереження життя нашого захисника і тішимося, що він нині може бути прикладом, що навіть у безнадійних обставинах завжди є надія.
Друга подія — у Львові відбулася 102-га сесія Архиєрейського Синоду Єпископів України. Головною її темою стала «Катехизація в умовах війни». Ми відчули, що в драматичних обставинах сьогодення зростає спрага за Богом, за Святим Письмом і за правдою церковного вчення. Катехитичні спільноти, біблійні гуртки і товариства та Катехитично-педагогічний інститут нашої Церкви зросли за ці роки в десятки разів. Пошук відповідей на найглибші екзистенційні питання спонукає багатьох українців до глибшого пізнання вчення Церкви і Святого Письма.
Ми прагнемо, щоб наша Церква виконала свою місію як мати і вчителька, забезпечуючи навіть в умовах війни належну катехитичну опіку дітям, молоді та людям різного віку. Ми й надалі розвиватимемо мережу катехитичних шкіл, спільнот і апостоляту Божого слова, щоб кожен, хто шукає Бога, міг зустріти Його у спільноті живої Церкви, якою є наша Українська Греко-Католицька Церква.
На завершення звертаюся з особливим проханням підтримати «Живе телебачення» — офіційний інформаційний ресурс нашої Церкви, який допомагає нам залишатися єдиним Божим народом, розсіяним по всій Україні та світу. Його подальше існування значною мірою залежить від підтримки кожного з вас. Сподіваємося, що служіння «Живого телебачення» буде належно оцінене й підтримане вірними, хоч би де вони перебували в цей непростий час.
Боже, благослови Україну! Боже, зглянься на Твоїх дітей, які щодня дивляться в обличчя смерті, але вірою в Тебе перемагають її! Боже, зупини війну в Україні, надихни могутніх світу цього думками про мир і наповни їх Духом Твоїм Святим! Боже, підтримай тих, хто падає, і надихни надією тих, хто впадає у відчай!
Боже, благослови нашу Батьківщину і наш народ Твоїм справедливим, небесним миром!
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і людинолюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Слава Ісусу Христу!
