Звернення Глави УГКЦ у 203-й тиждень повномасштабної війни, 4 січня 2026 року
Христос народився!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Цієї неділі, уже в новому 2026 році, ми знову продовжуємо відлік тижнів великої війни в Україні. Минає 203-й тиждень повномасштабного російського вторгнення.
Цей тиждень був часом, коли радість і смуток взаємно перепліталися. Ворог невпинно, кожної ночі, завдавав ударів по наших мирних містах і селах. На всій лінії фронту тривають важкі бої. Наші захисники героїчно обороняють Запоріжжя біля Гуляйполя, Донеччину біля Покровська, Харківщину біля Куп’янська. Також бороняться мирні мешканці на прикордонні Сумщини і Чернігівщини.
Щоночі ворог обирає нову ціль і концентрує всю потугу своєї зброї на конкретному населеному пункті. Цього тижня Запоріжжя зазнало одного з наймасованіших ударів. Майже щодня страждає Одеса і Одещина, зокрема портова інфраструктура. Найбільш цинічними залишаються атаки на лікарні та будинки для людей похилого віку — для тих, хто найбільше потребує допомоги.
Ми знову відчули, як багатьом українцям бракує тепла і світла. Цієї різдвяної пори температура в Україні різко знизилася. Вночі вона опускалася нижче від 10 градусів морозу. У таких умовах виживати особливо важко. А ворог навпаки посилює удари по критичній інфраструктурі, щоб занурити країну в темряву.
Але ми намагалися підтримати одне одного. Коли було найважче, найбільше виявлялися героїчні риси та християнський характер українського народу. У новорічну ніч ми відчули велику солідарність. Київське метро колядувало, а ця наша коляда стала маніфестом нашої стійкості. Цього тижня ми це всі глибоко пережили. Я дякую всім колядникам, які з вифлеємською зорею заходили до кожної домівки, що сумувала, проповідуючи і оспівуючи присутнього між нами народженого Спасителя.
Особлива подія відбулася цього тижня для нашої молоді: делегація з-понад тисячі юнаків і дівчат приїхала на новорічну молитву Тезе до Парижу. Перед тим відбувся візит братів Тезе до України для підтримки й солідарності.
Українська молодь молилася за мир. У молитві об’єдналися молоді люди з України, Франції, Німеччини, Італії та інших країн Західної Європи. Ця різдвяна сила, радість і присутність новонародженого Спасителя серед обставин війни додавали нам відваги, оптимізму й надії. Підсумовуючи цей тиждень, ми вкотре кажемо: Україна стоїть, Україна бореться, Україна молиться!
Першого січня, коли весь світ святкує перший день нового року, Католицька Церква відзначає Всесвітній день миру. Того дня ми особливо слухали голос Папи Лева XIV, який промовляв до сердець і сумління сучасного людства словом, що несе мир.
Ми ввійшли в новий період часу. Українці відчувають його по-своєму. Відчуття часу під час війни зовсім інше, ніж у мирних обставинах. Для когось час зупинився з початком повномасштабного вторгнення. Для інших він зламався, коли вони втратили домівку чи рідних — сина, чоловіка або батька на фронті.
Ми ввійшли в новий час, але Україна відчуває його особливо. Людство завжди розуміло час по-різному. У класичних міфах греко-римського світу він поставав як ворожий бог, що пожирає своїх дітей, — Хронос, який руйнує все. Час, наповнений страхом і непевністю прийдешнього дня, майже відчуттям приреченості.
Але ми, християни України, відчуваємо його по-християнськи. Ми називаємо цей момент «кайрос» — час, коли серед нас присутній Бог. Те, що для інших є холодниим і страшним часом, перетворюється на дар. Господь дарує нам нагоду і можливість жити.
Ми вступили в новий рік із вірою в час сприятливий. «Ось це час сприятливий, ось час спасіння», — нагадує святий апостол Павло Господні слова. Ми прагнемо відчути Божу повноту в цей момент спасіння, який відкритий для всіх нас, як добру нагоду творити добро — не боятися холодного часу, а перетворювати його на шанс служити Богові й людям.
Ми підсумували Рік надії у 2025 році, але ця надія не залишилася в минулому. Вона, як насіння в яслах у новонародженого Спасителя, крокує з нами в новий рік.
Тому ми вітали одне одного з Новим роком, бажаючи миру і Божого благословення. Ми прагнули відкрити потенціал Божого часу, моменту спасіння, і перетворили його на конкретні справи, вчинки, плани. Будувати мир, простір життя, майбутнє Церкви і народу, майбутнє нашої України.
Україна вітає світ з Новим роком і ділиться змістом своєї надії. Просімо: Господи, у час сприятливий, момент спасіння, рятуй Україну! Захисти наших дівчат і хлопців від пожираючого ока російського агресора! Надихни серця й уми могутніх світу цього думками миру і поваги до людської гідності!
Боже, у новому році поблагослови нашу Батьківщину, наш народ і дітей нашої землі Твоїм справедливим, небесним миром, бо Христос народився! Славімо Його!
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і людинолюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
