Звернення Глави УГКЦ у 149-й тиждень повномасштабної війни, 22 грудня 2024 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Завершуємо 149-й тиждень великої святотатської війни, яку російський агресор приніс на мирну українську землю.
Цей тиждень знову був позначений трагедіями в різних частинах України. У п’ятницю під масованим ракетним ударом упинився наш золотоверхий Київ. Щонайменше одна людина загинула і близько десяти осіб було поранено. Було пошкоджено посольства чотирьох країн — Португалії, Аргентини, Північної Македонії та Чорногорії. Постраждав відомий костел Святого Миколая в центрі столиці. Співчуваємо всім постраждалим, огортаємо любов’ю і увагою родини загиблих.
Під масованим артилерійським вогнем опинився наш Херсон. Численні руйнування були в Кривому Розі та Харкові. Інтенсивного обстрілу та ударів з повітря зазнало містечко Золочів на Харківщині: була пошкоджена наша парафія.
Проте ми дякуємо Господу Богу та Збройним силам України, що цього недільного вечора ми живі і можемо сказати собі, одне одному та світові: Україна стоїть, Україна бореться, Україна молиться!
Буквально за кілька днів Україна разом зі всім світом святкуватиме одне із найбільших християнських свят — народження в людському тілі Божого Сина, Різдво Христове.
Цього року ми в Україні вже втретє переживатимемо це свято в умовах жорстокої війни. Особливою рисою цього Різдва буде темрява і холод. Ворог робить усе для того, щоб забрати в українців світло і тепло. Але з нами Бог, Його сила, світло і тепло любові. Українці вітатимуть одне одного з цим святом, висловлюючи побажання небесної радості й миру, які приходять не від людей, а від Бога. Ми нині вкотре кажемо собі, що, коли довкола згущується темрява, те світло, яке ми носимо в собі, сяє найяскравіше.
Сьогодні ми запалюємо різдвяну свічку віри, надії та любові. Зігріваємо одне одного теплом цієї любові, християнської солідарності й тих різдвяних звичаїв, які наш народ плекає упродовж своєї історії. Лунає прабатьківська коляда. Ми ділимося за святковим столом кутею та іншими стравами з усіма, хто потребує нашої уваги й підтримки.
Напередодні Різдва, 24 грудня, Святіший Отець Франциск урочисто відкриє Ювілейний 2025 рік, називаючи його «роком надії», і відчинить ювілейні двері в базиліці Святого Петра у Римі. І ми, святкуючи Різдво, входимо в новий рік як паломники надії.
Християнська надія — це не почуття, це не сподівання на здійснення того, що є непевне, можливо, примарне. Християнська надія — це чеснота, бо ми вже маємо в зародку те, на що надіємося в його повному вияві. Її змістом є Господь наш Ісус Христос, як навчає нас апостол Павло: «Надія не засоромить, бо любов Бога влита в серця наші Святим Духом, що нам даний» (Рим. 5, 5).
Наша Церква в Україні та на поселеннях разом з усією Вселенською Церквою входить у цей рік надії. Наступної неділі ми відчинятимемо ювілейні двері в наших катедральних соборах і паломничатимемо впродовж усього року як носії цієї надії, що прямують до її звершення в сучасній історії українського народу.
В Україні надія набирає героїчних образів. Коли ми бачимо наших воїнів, які, долаючи втому, вкотре встають, щоб навіть покласти власне життя, але не віддати України, тоді наша Батьківщина приймає обличчя воїна.
Коли наші рятувальники, енергетики щоразу під’єднують наші міста й села до системи електрозабезпечення, відновлюють світло в наших домівках, хоч знають, що, можливо, завтра нова ракета зруйнує їхню працю, тоді в Україні надія приймає обличчя енергетика і рятувальника.
Сьогодні в Україні надія приймає обличчя української молоді, яка більше буває на похоронах, аніж на весіллях своїх однолітків, але яка вміє любити, створює нові сім’ї, народжує дітей, захищає Батьківщину, — надія в Україні має молодече обличчя.
Тому ми хочемо, щоб упродовж Ювілейного року надія плодоносила в нашому житті. Найбільшою молитвою паломників надії в Україні є молитва за справедливий мир, за завершення цієї жорстокої війни, за те, щоб увесь світ, засудивши агресора, стримав його вбивчі дії.
Ми вступаємо в новий рік, надіючись на небесний Христовий мир, який новонароджений Спаситель принесе із собою з небес. Бо це сьогодні ангели співають: «Слава во вишніх Богові, і на землі мир у людях Божого благовоління».
Вітаю усіх вас зі святом Різдва Христового! Бажаю вам бути носіями Христової християнської надії, світити її світлом, зігрівати одне одного силою Його небесної любові!
Боже, благослови Україну Твоєю надією і любов’ю! Благослови нашу Батьківщину, наш багатостраждальний народ Твоїм справедливим, небесним миром!
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і людинолюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Слава Ісусу Христу! Христос народився! Славімо Його!