Звернення Глави УГКЦ у 147-й день повномасштабної війни, 20 липня 2022 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Сьогодні середа, 20 липня 2022 року, і український народ уже 147-й день стоїть і стримує повномасштабну російську навалу, війну, з якою ворог прийшов на нашу землю.
Знову упродовж останньої доби здригалася українська земля в різних її частинах. Особливо сьогодні ми молимося за Запорізьку і Дніпропетровську області. У Запорізькій області ворог жорстоко обстріляв центр міста Гуляйполе, загинуло багато людей. На Дніпропетровщині місто Нікополь вкотре стало осердям потужного ракетного удару, також є, на жаль, загиблі й поранені.
Найбільш інтенсивні бої точаться на Луганщині та Донеччині. Молімося за місто-мученик Краматорськ, яке знову було обстріляне потужною російською зброєю, є багато загиблих і поранених. Палає наша Харківщина, палає прикордоння в Сумській і Чернігівській областях.
Але Україна стоїть. Україна бореться. Україна молиться. Ми дякуємо Господу Богу і Збройним силам України за те, що дожили до цього ранку, бачимо світанок, світло денне і можемо стояти в молитві перед Божим обличчям.
Сьогодні ми продовжуємо нашу подорож дорогами християнської мудрості, цієї науки перемагати зло. Ми знаємо, що особливою зброєю християнина супроти диявола є молитва. Вчора ми говорили, що є два найважливіших види християнської молитви: спільна літургійна та особиста. Ми говорили, що найсильніша молитва, яку Господь Бог дарував людині, — це Божественна Літургія, Його безкровна жертва, під час якої сам Христос молиться в нас, із нами і за нас, як Глава своєї Церкви.
Сьогодні я б хотів роздумати над головними засадами і правилами особистої молитви. В особистому духовному житті важливо плекати дух молитви. Отці Церкви називали молитву диханням душі. Якщо людина не дихає, то це ознака, що вона вмирає або вже померла. Так само з християнином, який не молиться: його духовне життя завмирає і він стає не здатний навіть до найпростішого виду духовної боротьби, чи цієї невидимої брані із злом.
Тому особиста молитва є начебто продовженням літургійної молитви, особливим виявом присутності в особі християнина Святого Духа. Святий Ігнатій Богоносець, єпископ-мученик ранньої Церкви, говорив, що Дух Святий журчить у нього в серці і кличе його назад додому, вчить його спілкуватися з нашим милосердним Богом.
Приклад особистої молитви дав нам сам Ісус Христос, коли усамітнювався для молитви, коли день і ніч проводив у спілкування зі своїм Небесним Отцем у різних обставинах свого земного життя. Бачачи, як Спаситель молиться до Отця, учні просили Його: «Господи, навчи нас молитися».
Щоб навчитися глибоко, по-справжньому молитися, потрібні час, зусилля уваги і вміння. До молитви передусім потрібно підготуватися. Традиційно підготуванням до особистої молитви ми називаємо момент, коли необхідно поставити себе в Божу присутність. Для цього слід відкласти земні турботи, думки про цей світ, про дочасне, про інших людей чи якісь речі та всю свою увагу скерувати до Бога. Така хвилина тиші перед особистою молитвою має велике значення для усвідомлення, перед ким я стою, до кого звертаюся, із ким починаю спілкування.
Заохочую всіх вас упродовж наступного дня провести таку хвилинку тиші підготування і концентрування духовної уваги, перш ніж почати промовляти будь-яку молитву. Уміймо поставити себе в Божу присутність, незалежно від обставин, місця і часу. Відчуймо, що ми покликані жити, діяти в присутності живого Бога.
Сьогодні запрошую вас до особливої молитви за тих, хто терпить муки і страждання від цієї війни в Україні. Багато наших дівчат і хлопців утримується у ворожому полоні. На окупованих територіях численні сини і дочки України перебувають у несправедливому ув’язненні, їх катують, з них знущаються. Їхній крик ніхто з людей не хоче почути… Але Господь Бог бачить їхні муки. Тримаймо в молитві, зокрема цього дня, тих, хто перебуває у фільтраційних, концентраційних таборах російських окупантів, тих, кого ведуть на допити, катують, імітують страти, розстріли, знущаються фізично, духовно і психологічно.
Боже, Ти, що страждав у людському тілі, Ти, що страждаєш у тілі всіх тих, хто сьогодні страждає від війни в Україні, — рятуй Твій народ і Твоїх дітей! Боже, благослови Україну!
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.
