Звернення Глави УГКЦ у 128-й день війни, 1 липня 2022 року
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Сьогодні п’ятниця, 1 липня 2022 року, і Україна стримує вже 128-й день повномасштабне військове вторгнення росії, російської армії на територію нашої Батьківщини.
Ми дякуємо цього ранку Господу Богу і Збройним силам України за те, що ми живі, за те, що пережили ніч і можемо бачити цей світлий, сонячний київський ранок.
Упродовж минулого дня та останньої ночі Україна знову палала. Україною течуть ріки крові. Україну заливає море людських сліз.
Найгарячішими були бої на Луганщині та Донеччині. Проте вся лінія фронту, протяжністю майже три тисячі кілометрів, є лінією великого людського страждання, невпинних бомбардувань, авіаційних артилерійських обстрілів…
Але найбільше потрясла Україну цієї ночі трагедія містечка Сергіївка на Одещині. Цієї ночі ракетними ударами ворог знищив дев’ятиповерховий будинок і базу відпочинку на цьому причорноморському узбережжі. На цю мить відомо, що загинуло близько 18 людей, із них троє — діти, майже 40 осіб постраждало.
Коли ми вдивляємося в заплакані очі батьків і матерів, у понівечені обличчя тих, кого вийняли з-під завалів, у нашому серці зроджується крик молитви до Господа Бога: Боже, чому? Боже, зупини це насилля, це безумство!
Будь-яке лихо, зло, що сьогодні в Україні набирає видимого знаку присутності, тобто матеріалізується, починається з лихих думок. І для того щоб збагнути цей духовний вимір невидимої боротьби людини зі злом, ми вчора розпочали роздуми над словами Івана Дамаскина про те, як починається напад злого на людину і як ми, християни, маємо з ним боротися. Якщо ми приймаємо лихі думки, які навіює нам ворог людського роду, то починаємо грішити. Тож початком кожного гріха є прийняття лихої думки, бажання втілити її в життя.
Ті злочини проти людяності, свідками яких ми щодня стаємо, — це ніщо інше, як втілення в життя злочинних думок і намірів російського агресора. Як цьому протистояти?
Учителі і Отці Церкви говорять, що атака на людину починається з навіювання, із того, що злий дух намагається представити нам зло у вигляді якогось добра. Таке навіювання може мати різні образи, фантазії, спогади, якісь матеріальні речі, обставини. Воно намагається привернути нашу увагу, волю. Іноді зло настирливе, лихі думки можуть супроводжувати нас певний час. Що ж нам робити, щоб побороти спокусу, щоб вона була лише атакою і не стала нашою провиною? Учителі Церкви вчать: потрібно взяти приклад з Ісуса Христа, який у пустелі поборює спокуси диявола. Якщо це навіювання не відкинути, якщо дозволити йому проникати в наше серце, дозволити, щоб лихі думки стали моїми думками, тоді зло почне проникати в наше серце.
Сьогодні хочу звернути увагу всіх, хто нас чує, на те, як оця російська пропаганда спокушає уми і серця людей в усьому світі. Ми бачимо, що російське суспільство зазнає спокус, що молодих хлопців вербують, щоб вони йшли вбивати людей в Україні. Війну в Україні не просто виправдовують, зокрема й з релігійних мотивів, а представляють як добру нагоду щось заробити, навіть щось вкрасти і принести додому.
Нехай ці лихі думки одразу отримують з нашого боку рішучу відсіч. Нехай лихі думки, наміри, плани ніколи не запанують над нашим серцем. Нехай силою молитви і Божого слова будуть далеко відігнані від наших сердець, від нашої волі. Будьмо переможцями гріха відразу, бо тільки-но дозволимо йому проникати в наше серце, наші сили почнуть слабнути.
Ми просимо, Господи, поможи нам Твоїм словом, Твоєю силою перемогти диявола і його спокуси! Поможи нам побороти навіювання ворога, яким Він хоче налякати, спаралізувати волю всіх тих, які обстоюють гідність людини, її право на життя та існування! Боже, благослови захисників України, її дітей, усіх тих, хто протистоять злу!
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.