EN

Відбулася щорічна проща до мощей блаженної Едіґни

8 липня 2024, 20:30 87

6 липня в Апостольському екзархаті для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії відбулася традиційна щорічна проща до м. Пух, де в місцевому храмі зберігаються мощі блаженної Едіґни, внучки київського князя Ярослава Мудрого.

Відбулася щорічна проща до мощей блаженної Едіґни

Про це повідомляє пресслужба Апостольського екзархату.

У храмі Святого Себастіана паломників зустрів о. Володимир Війтович, адміністратор катедрального храму Покрову Пресвятої Богородиці м. Мюнхен, який очолив Божественну Літургію, а по завершенні молитви благословив людей мощами блаженної Едіґни.

З духовним словом до українців звернувся під час проповіді о. Мирослав Лопух, який наголосив на мудрості розпізнання важливих пріоритетів у житті людини. Зокрема, проповідник застановився над постаттю блаженної Едіґни, що присвятила своє життя служінню людям, яким являла через свою молитву та цілительні здібності Божу любов.


Нагадуємо, що Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав проголосив оновлений Місяцеслов УГКЦ, затверджений на Синоді Єпископів УГКЦ, що проходив у Римі 3–13 вересня 2023 року. «До оновленого Місяцеслова були внесені деякі святі, наприклад свята Едіґна, внучка Ярослава Мудрого, що була пошанованою в латинській традиції. Вона — блаженна цілої Католицької Церкви і шанована, особливо в Німецькому екзархаті, що є частиною нашої Церкви. Тому свята Едіґна тепер внесена в календар і буде популяризуватися», — прокоментував подію владика Андрій Хім’як, Секретар Синоду Єпископів УГКЦ.

Довідка

Блаженна Едіґна — онука київського князя Ярослава Мудрого. Вона є спільною святою для України, Франції та Баварії. За легендою, не бажаючи вийти заміж за нелюба, у 1074 році Едіґна вирішила втекти до Києва і, прямуючи на Схід, залишилася в баварському селі. Протягом 35 років вона жила в дуплі велетенської липи біля місцевої церкви, молилася, займалася цілительством, учила людей грамоті. Едіґна відійшла у вічність 1109 року, а 1600-го була беатифікована Церквою як блаженна.

Після її смерті з липи текла цілюща олія, але вона висохла, коли її намагалися продати за гроші. Реліквії Едіґни перебувають у скляній вітрині на лівому вівтарі у храмі Святого Себастіана. Вперше вона письмово згадана в 1347 році в документі про смерть імператора Людвіга IV, який загинув біля Пуха. У 1624 році єзуїт Маттеус Радер написав історію її життя після огляду її тіла. Паломництвом опікувався монастир у Фюрстенфельдбруку.

Стара 1000-літня липа біля церкви на цвинтарі в Пуху, як кажуть, належала Едіґні. У 1970-х роках парафіяльну церкву було відремонтовано; кістки, знайдені у фундаменті вівтаря, ідентифіковали як кістки Едіґни. А що 10 років у містечку ставлять п’єсу «Edigna».

В іконографії блаженну Едіґну зображають на возі з волом або в липі. Також вона є покровителькою при захворюваннях худоби й оберігає від злодійства.

Департамент інформації УГКЦ

Локації

Дивіться також