Упокоїлася в Бозі мама єпископа Аркадія Трохановського
28 жовтня після тривалої та важкої недуги на 85-му році життя упокоїлася в Бозі Ольга Трохановська з дому Канюк, мама владики Аркадія Трохановського, єпископа Ольштинсько-Гданського УГКЦ.

Про це повідомляє Перемишльсько-Варшавська архиєпархія УГКЦ.
Архиєпископ Євген Попович, митрополит Перемишльсько-Варшавський, разом із духовенством і вірними висловив співчуття владиці Аркадію та його рідним, запевнивши їх у молитовній пам’яті за упокійну. «Нехай Господь Бог скріпить родину покійної та допоможе перейти цей трудний і сумний час. Вічна пам’ять!».
Розпорядок похоронних богослужінь
Четвер, 29 жовтня
18:00 — Парастас
П’ятниця, 30 жовтня
11:00 — Божественна Літургія
Після Літургії відбудеться Чин поховання на кладовищі у Шпротаві.
Місце богослужінь: Церква у Шпротаві, ul. Koszarowa 13, 67–300 Szprotawa.
Місце поховання: Кладовище у Шпротаві, ul. Warszawska 3, 67–300 Szprotawa.
Біографічна довідка
Ольга Трохановська народилася 22 липня 1942 року у Вафці, поблизу Фльоринки, у родині Марії та Штефана Канюків. Її дитинство, як і долі тисяч лемків, було позначене примусовим виселенням.
У 1947 році, коли Ользі було п’ять років, разом із рідними, братами та сестрою її примусово виселили в межах операції «Вісла» до Дзьєцьмяровиць поблизу Шпротави, на західні землі Польщі.
Там вона закінчила сільськогосподарський технікум у Шпротаві, після чого багато років працювала в сільськогосподарських організаціях. Також займалася власною господарською діяльністю.
Важливе місце в її житті посідали віра, церковна спільнота та служіння Українській Греко-Католицькій Церкві. Упродовж десятиліть Ольга Трохановська була активною парафіянкою греко-католицької парафії у Шпротаві, брала участь у релігійному та суспільному житті місцевої громади, єпархіальних з’їздах жінок і парафіяльних заходах. Особливо долучилася до робіт із пристосування будівлі під греко-католицьку церкву у Шпротаві, підтримуючи створення місця молитви та зустрічей для місцевої спільноти.
Попри роки життя далеко від рідних сторін, Ольга Трохановська ніколи не втрачала зв’язку з Лемківщиною. Вона згадувала її з любов’ю, теплотою і тугою та охоче поверталася на землю своїх предків, до місць, пов’язаних із дитинством та історією родини.
«Особливе місце в Її серци занимала Лемківска Ватра в Ждинi, котра била для неї не лем святом лемківской культури, але тіж символом повороту до своіх коренів, стрічи з близкими і спільнотом, з котром през ціле житя чула ся звязана», — згадують у дописі Об’єднання лемків (Zjednoczenie Lemków).
Життя Ольги Трохановської було частиною історії покоління лемків, які пережили примусове виселення, але зберегли свою ідентичність, віру, традиції та пам’ять про предків, попри розлуку з рідною землею.
Департамент інформації УГКЦ




