EN

У Софійському соборі в Києві презентували перших 30 томів стотомника «Київське християнство»

16 червня 2023, 19:56 740

У музеї «Будинок митрополита» Національного заповідника «Софія Київська» у п’ятницю, 16 червня, відбулася презентація непересічного видання — перших 30 томів науково-дослідницької серії «Київське християнство», виданих упродовж 2013–2023 років. Презентація відбулася під патронатом Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава. Співорганізатори заходу — Український католицький університет та Відкритий православний університет святої Софії-Премудрості.

У Софійському соборі в Києві презентували перших 30 томів стотомника «Київське християнство»

Подія розпочалася спільною молитвою за Україну та її захисників. Серед запрошених були: екзарх Вселенського Патріарха в Києві архиєпископ Михаїл Аніщенко, ректор Відкритого православного університету святої Софії-Премудрості о. Георгій Коваленко, перший заступник Державної служби етнополітики і свободи совісті Віктор Войналович. Серед доповідачів — автори монографій видання, зокрема доктор філології, професор Житомирського університету Віктор Мойсієнко, який із перших днів повномасштабного вторгнення пішов захищати Україну, нині молодший сержант ЗСУ.

«Те, що ця презентація відбувається на десятий рік війни і у другий рік повномасштабного вторгнення — свідчення Божого провидіння, яке чуває над нашим народом: те, чого, на думку наших північних сусідів — росії, ніколи б не мало бути, є і відбувається, — сказав модератор події, декан філософсько-богословського факультету УКУ о. Юрій Щурко. — Сама ця серія „Київське християнство“, яку ми сьогодні презентуємо, деміфологізує наративи, які нам пробують нав’язати ззовні: вона не тільки висвітлює нашу тисячолітню історію, а й говорить про унікальний фундамент християнської спадщини, на якому будується і тисячу років стоїть наша держава».

Ініціатором і патроном цієї серії, до якої долучилися багато потужних українських і не тільки мислителів був і є Глава УГКЦ Блаженніший Святослав, а базою — філософсько-богословський та гуманітарний факультети Українського католицького університету.

«Подія, яку ми сьогодні переживаємо, особлива з багатьох причин, — сказав у вступному слові Глава УГКЦ. — Цією конференцією ми хочемо подякувати Господу Богу за перші 10 років існування цілісного багатогранного наукового проєкту, який уже відомий як в Україні, так і у світі як „Київське християнство“.

Ще 10 років тому в багатьох наукових дискурсах не існувало навіть самих понять Київської Церкви і Київського християнства. Мій попередник, блаженніший Любомир Гузар, першим почав розвивати цю ідею колись єдиної Київської Церкви — тої Церкви, яка покликана шукати єдності між усіма своїми дітьми, тої Церкви, яка народилася в Києві, у хрещальних водах святого князя Володимира.

Можливо, той біль та страждання наших попередників десь і зродили цей науковий проєкт. Якщо існувала Київська Церква, але не існувало відповідного наукового терміна чи поняття, значить ця Церква має сьогодні цей термін і поняття народити. І ось сьогодні це сталося: на 10 рік існування цього проєкту ми урочисто презентуємо перші 30 томів наукових праць на тему Київського християнства.

Хочу сказати, що з висоти першого десятиліття цей проєкт показав себе не тільки фахово науковим, а й дуже широким та інклюзивним. Сьогодні ці наукові томи можна побачити не тільки в українських наукових бібліотеках, а й у бібліотеках Рима, найкращих університетів Європи, Північної та Південної Америки. Публікації — не тільки українською та англійською, а й багатьма іншими мовами. Учасниками цього проєкту стали науковці не тільки УГКЦ, а й наші православні брати, дослідники з різних країн та народів світу. І ми дякуємо Господу Богу, що ті 10 років цього проєкту, які збіглися з 10 роками війни, були роками плідної глибокої міжнародної наукової праці».

Особливі слова вдячності Глава УГКЦ та інші учасники події адресували професору УКУ Ігорю Скочилясу (1967–2020), який був першим керівником проєкту. Предметами досліджень професора були, зокрема, домодерна релігійна культура в Україні, еклезіальна традиція східного християнства, унійна ідея та інституційна історія Київської митрополії.

«Сьогодні хочу особливо подякувати і згадати людину, науковця, християнина, вірного сина своєї Церкви, якого, на жаль, сьогодні з нами немає — блаженної пам’яті пана Ігоря Скочиляса, — сказав Блаженніший Святослав. — Коли я, як Глава Церкви, шукав людину, науковця, якого можна було б запалити цією ідеєю, який би першим відповів на цю екзистенційну потребу Церкви, серед усього пантеону науковців Ігор Скочиляс був першим, який відповів, повірив і почав інтенсивно працювати. Він не лише сам працював, а створив команду, яка сьогодні продовжує його працю. Пам’ять про нього хочу скласти сьогодні на руки його дружини, Ірини Скочиляс, яка є членом цієї команди. Хочу подякувати спадкоємцю справи Ігоря Скочиляса, який перебрав цю естафету наукової праці — доктору Іванові Альмесу. Що цікаво, він — син православного священника, який очолив науковий проєкт, що здійснюється в лоні УКУ. Це виглядає як символ відкритості цього проєкту, його важливості для усіх синів і дочок Київської Церкви та Київського християнства. Хочу подякувати всім, що ця праця буде продовжуватися, що незважаючи на те, що на Україну і Київ летять балістичні ракети, наука живе далі. А це означає, що б’ється серце, працює мозок Київської Церкви тут, у цій таїнственній тіні нашого історичного собору Святої Софії в Києві».

Окрему подяку здобув Мирослав Сеник — представник меценатів, завдяки яким здійснюється цей проєкт. Рішенням Постійного Синоду Єпископів УГКЦ Мирослав Сеник удостоєний найвищої нагороди УГКЦ — Ордена митрополита Андрея Шептицького. «Цей науковий проєкт здійснений за українські гроші: сьогодні дивно може звучати, що українці можуть самі фінансувати такі наукові проєкти, але ось — чуда здійснюються, — наголосив Блаженніший Святослав. — Мирослав Сеник — це, можна сказати, староста кола наших жертводавців, які повірили, що українське християнство потребує документа про своє існування, документа про те, що Київська Церква була, є і з Божою поміччю буде».

З вітальним словом виступив екзарх Вселенського Патріарха в Києві архиєпископ Михаїл Аніщенко: «Робота, яка почалася з початком військової агресії росії в Україні та продовжується в часі повномасштабного вторгнення, дуже знакова: це лише перші 30 томів, робота продовжуватиметься, а це означає, що є потреба, ресурси й бажання підняти та закарбувати поняття Київського християнства в історії. Ми неодноразово стикалися з тим, що українську мову, культуру, історію, богослов’я — поняття України як таке намагалися викреслити з історії. Для цього робили все — говорили, що такого не було, нищили й вивозили культурні та церковні пам’ятки, щоб довести, що Київське християнство не має такого глибокого коріння. І це видання у часі, коли намагаються знищити наш народ, нашу державність, українськість, є одним із кроків фіксації, вивчення й усвідомлення нашого історичного спадку, всебічного висвітлення тисячолітньої історії Української держави, української культури й Української Церкви, потужної історії, яка має бути закарбованою назавжди в історії людства».

Декан гуманітарного факультету УКУ доктор Андрій Ясіновський говорив про свого попередника, колегу і засновника серії Ігоря Скочиляса, на честь якого в УКУ створено Центр релігійної культури його імені: «Він був справжнім, не кабінетним ученим-дослідником, був організатором наукової діяльності в міжнародному масштабі, а також візіонером. Його величною й амбітною метою було видати 100 томів наукових праць та архівних публікацій, які би відкрили світові глибину й духовний скарб традицій Київських Церков. На його думку, це — один із дієвих способів формування українського порядку денного у світі».

Наступник професора Скочиляса в науковому керівництві проєкту, доктор Іван Альмес, пояснив значення цих досліджень для розуміння тяглості української історії і культури: «У 2017 році, коли була презентація 12-го тому, пан Ігор сказав таку фразу: „Сучасні виклики, з якими стикається Україна, зокрема потреба зшивання країни, неможливо зрозуміти без розуміння ролі християнства, яке впродовж тисячоліття забезпечувало тяглість української культури“.

Завдання цієї програми — критичне дослідження богословських, канонічних і соціокультурних джерел життя Київської митрополії у порівняльному контексті універсальних християнських традицій Візантії, Латинського Заходу та Східних православних спільнот. Це — міждисциплінарне вивчення сформованої на цивілізаційному пограниччі християнського Сходу й Заходу Київської традиції.

Київська Церква — еклезіальна категорія чи, як любив говорити пан Ігор, еклезіальна мрія, термін, яким більше послуговуються церковні особи. Київське християнство — це категорія релігійної культури, це не так про Церкву, як про культуру. Про яку культуру йдеться? Професор Ігор Скочиляс дуже чітко обгрунтував цей коцепт у категоріях еклезіального підходу: це регіональна субкультурна модель із сімома маркерами окремішності: Літургія, слов’яно-візантійський обряд, спільна територія — Київська митрополія, спільна пам’ять, церковно-слов’янська мова, оригінальна богословська думка і духовність.

Кодифікованість цього варіанту християнства централізовано утримувалася з Києва — духовного й політичного центру, який не завжди міг бути центром адміністративним. Сукупно всі ці елементи творили тяглість культури, а в модерну добу уможливили формування національної ідентичності».

Оксана Козак,
Департамент інформації УГКЦ

Персони

Дивіться також