«У Бога ніхто не забутий і ніщо не забуте», — Глава УГКЦ із нагоди 80-річчя початку депортації українців із Закерзоння
8 вересня 2024 року в Україні спогадують 80-ті роковини початку депортації українців з етнічних земель Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини в 1944–1951 роках. Із цієї нагоди Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви звернувся до голови Всеукраїнського товариства «Лемківщина» й учасників меморіальних заходів для вшанування пам’яті депортованих предків.
У листі Блаженніший Святослав наголосив на сумі та скорботі, які цей день приносить українському народу на фоні війни з російським окупантом. Він зауважив, що хоча ця трагічна дата сьогодні відзначається на державному рівні через встановлений Верховною Радою України День пам’яті українців — жертв примусового виселення, важливо незабувати про численні жертви цих страшних подій.
«Як віруючі люди, ми завжди пам’ятаємо незмінну істину — у Бога ніхто не забутий і ніщо не забуте. Якщо людина може випустити з уваги якусь важливу подію або її змушують це зробити, то Господь ніколи», — закцентував Предстоятель.
«Сьогодні в наших храмах в Україні і за кордоном ми стоїмо перед вічним Богом, щоби згадати в молитві сотні тисяч українців — невинних жертв депортації за часів „тюрми народів“, як назвали історики срср, — зазначив Глава УГКЦ і додав: — Молитва об’єднує нас у переконанні, що злочинні дії мають бути виявлені, а постраждалі — належно вшановані».
Лист Блаженнішого Святослава зачитав о. Олекса Петрів, керівник Департаменту зовнішніх зв’язків УГКЦ в Україні, під час меморіальних заходів у храмі Святого Василія Великого в Києві на Львівській площі.
Отець і Глава УГКЦ побажав усім учасникам щедрих Божих дарів і сили від Святого Духа для гідного проведення заходів на вшанування пам’яті депортованих предків.
«Хай „щедрий і милосердний Господь, довготерпеливий і многомилостивий“ (Пс. 102, 8), благословить усі ваші добрі починання», — додав Блаженніший Святослав, завершивши лист архиєрейським благословенням.
Довідка
Офіційно депортація українського населення почалася 9 вересня 1944 року. Внаслідок Угоди між Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським комітетом національного визволення «Про евакуацію українського населення з території Польської Республіки і польських громадян з території УРСР» та Договору між срср і ПНР «Про обмін ділянками державних територій» від 15 лютого 1951 року примусово було переселено понад 700 тис. українців-автохтонів.
Це була наймасштабніша депортація українського етносу, що вважається найтяжчою формою політичних репресій і прирівнюється до етноциду.
Постановою Верховної Ради України від 8.11.2018 року № 8603 «Про відзначення на державному рівні 75-х роковин початку депортації автохтонних українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, Західної Бойківщини у 1944–1951 рр.» для вшанування жертв примусової депортації з українських земель Верховна Рада України постановила: установити в Україні День пам’яті українців — жертв примусового виселення, який відзначати щороку у другу неділю вересня.
Департамент інформації УГКЦ
