EN

Цієї суботи в УГКЦ вшановують пам’ять абортованих дітей

11 березня 2023, 12:00 438

Від 2009 року, згідно з постанов 46-ї сесії Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ (Архиєрейського Синоду УГКЦ) щодо протидії абортам в Україні, було вирішено щорічно у другу суботу Великого посту відзначати в Українській Греко-Католицькій Церкві День пам’яті абортованих дітей. Цього року цей день припадає на 11 березня.

Цієї суботи в УГКЦ вшановують пам’ять абортованих дітей

Цьогоріч таке вшанування їхньої пам’яті проходитиме, як, зрештою, і все життя українців після початку широкомасштабної війни з боку Росії, під звуки виття сирен повітряної тривоги, розриви снарядів і ракет та тріскотню кулеметних черг і автоматних пострілів.

І такий хід подій є, напевне, цілком справедливим…

Ми — часто з розбитим серцем і «розірваною» душею — волаємо до Бога через жахіття війни, безжалісної, як і кожна війна, у численних виявах справжнього людиноненависництва й засадничої антигуманності.

І ще більший жаль ятрить наше єство від того, що Бог, як нам здається, чомусь не чує нас навіть у наших, здавалося би, найсправедливіших проханнях, адже ця війна, якій не видно ще кінця і краю, попри звитягу наших воїнів і геройський чин наших цивільних, підтримуваних політичними урядами, економічними потугами й особистою жертвою людей доброї волі практично всього світу, і досі не припиняється.

Проте для людей віри, якими, без сумніву, є кожен із наших вірян, такий стан справ аж зовсім не мав би бути незбагненним.

Задля спасіння тих, кого Він насправді безмежно та самовіддано любить, Бог — справедливий Суддя — іноді «карає» за їхні провини тим, що дає, бодай у якійсь частині, відчути наслідки їхніх проступків. А головно — тих смертних провин, коли, наситивши вповні утробу землі, кров синів і дочок нашого народу невинно вбитих руками наших же, українських батьків і матерів, взиває в молитві до неба, просячи про припинення кровопролиття аборту.

І Бог чує це волання крові невинно убієнних, тож промовляє до наших жорстоких сердець, сповнених справді страшної злоби, облуди, лукавства, грошолюбства, підкупу, брехні, ненависті, байдужості, легковажності, прокляття…

Бог нас любить, можемо бути стовідсотково певними.

Однак Його милосердя — в Його справедливості.

То ж питання: а чи любимо Його ми — Його заповідь, дар, спасіння… дар Його життя і Його Самого, справді Живучого, «Того, Який Є» в кожному образі і подобі Його?

На жаль, на це запитання і досі ми не можемо ствердно відповісти, адже дійсність наших сьогоднішніх днів є невмолимим та безмовним свідком того, що наша відвага й мужність у протистоянні нашому зовнішньому ворогові ніяк не «конвертувалася» у сміливість прийняти справедливий закон захисту підставового для кожного Божого творіння, а тим більше людини, права на життя, а самопожертва мільйонів «заради перемоги на фронті» дуже часто є сублімованим бажанням толерувати справу довершення справжнього геноциду «в тилу».

На жаль, зі сумом доводиться констатувати, що ми вже давно «розпаралелили» дійсність геройства та праведності…

Зараз не час мірятися кількісними показниками смертей від війни та статистикою абортів у мирний час і тепер.

На що зараз точно час — так це на те, щоб нарешті «взятися за розум» і визнати цей страшний гріх нашого народу, а відтак, визнавши його перед Богом, покаятися і більше так не грішити!

Нехай якнайшвидше наступить той день, коли ті, хто з людської злої волі так і не народився для захисту і майбутньої розбудови нашої рідної землі, нарешті об’єднаються в молитві з нами, простивши нам таки наші проти них злодіяння!

Також просимо додати до Сугубої Єктенії:

  • Ще молимося Тобі, Боже, за просвічення наших потьмарених розкошами цього світу умів та зцілення наших нечулих від злоби сердець, щоби бути прощеними з беззаконь наших і гріха людиновбивства, єдиний Чоловіколюбче; так молимося Тобі: скоро вислухай і милостиво помилуй!

  • Ще молимося Тобі, Владико живих і ненароджених, щоби прощеними нам стати від невинно убієнних руками нашої безбожної байдужості синів і дочок наших та щоби взиваючий до Тебе із глибин землі голос їхньої крові не був нам на смерть і засуд, але на щасне життя у дарованому Тобою спасінні; так молимося Тобі: скоро вислухай і милостиво помилуй!
Департамент інформації УГКЦ
за матеріалами Комісії душпастирства охорони здоров’я УГКЦ

Дивіться також