«Церква в Україні та на поселеннях нарешті була об’єднана»: 35-та річниця повернення кардинала Любачівського
30 березня 1991 року Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви кардинал Мирослав-Іван Любачівський урочисто прибув до свого осідку у Львові після десятиліть вимушеного перебування в еміграції. Це повернення стало не просто особистою подією, а символом виходу УГКЦ із підпілля та відновлення її повноцінного життя в Україні.
Після смерті патріарха Йосифа Сліпого в 1984 році Мирослав-Іван Любачівський очолив УГКЦ, а вже наступного року папа Іван Павло ІІ увів його до Колегії кардиналів. Він став четвертим кардиналом в історії УГКЦ. У той час блаженніший Мирослав-Іван Любачівський перебував поза межами України й довгі роки не мав можливості повернутися на Батьківщину. Навіть у 1988 році, під час святкування 1000-річчя Хрещення Русі-України, він не зміг приїхати до підрадянської України і брав участь у святкуваннях у польській Ченстохові разом з українцями з Польщі.
Лише тоді, коли радянська система почала втрачати свій вплив, а УГКЦ виходила з підпілля, стало можливим повернення її Глави до Львова. Сталося це 30 березня 1991 року — подія, яка фактично завершила тривалий період виходу УГКЦ із підпілля і стала знаком, що Церква повертається додому.
Читайте також:
Авіарейс Рим—Львів, що змінив історію: як Глава УГКЦ повертався додому
Цікаво, що сам патріарх очікував цієї зустрічі з людьми з великим хвилюванням і навіть острахом.
«Не знаю, як я там поведуся, — зізнався Мирослав-Іван Любачівський. — Тому що не знаю людей — 53 роки не був з ними. Вони вважають, що я щось надзвичайне зроблю, забувають, що я є звичайною людиною, до того ще старою — я вже нині маю 77 років. Тому я задумуюся, чи зможу задовольнити їхні бажання і сповнити їхні сподівання щодо мене. Дав би Господь, щоб я міг. Я буду старатися все робити, що зможу».
Та, попри ці переживання, зустріч у Львові стала надзвичайною. Очевидці згадують, що люди виходили зустрічати його цілими сім’ями, гуртувалися вздовж дороги, біля собору Святого Юра, на вулицях міста. Той приїзд багато хто порівнював із в’їздом Ісуса до Єрусалима — настільки урочистою і зворушливою була ця зустріч. Люди плакали, молилися, вітали свого патріарха, який повертався додому разом зі своєю Церквою.
Зустріч львів’янами патріарха Мирослава-Івана Любачівського
Митрополит Філадельфійський Борис Ґудзяк, який супроводжував кардинала в подорожі повернення, згадував: «Важко забути чи переоцінити важливість цього історичного моменту. Кардинал Любачівський повертався додому, до „своїх“, Церква в Україні і на поселеннях нарешті була об’єднана».
Перше, що зробив очільник УГКЦ після повернення з еміграції, — поїхав до рідного дому в Долині. А згодом розпочав велику працю над відродженням Церкви в Україні: заснував архиєпископську курію, створював нові єпархії, реорганізовував структури духовенства, висвячував нових священників, налагоджував стосунки із православними, багато уваги приділяв освіті та молоді.
У 1992 році він відкрив перший Синод Єпископів УГКЦ в Україні, у 1994 році відновила діяльність Львівська богословська академія (тепер — Український католицький університет), було відкрито Дрогобицький єпархіально-катехитичний інститут і Дрогобицьку духовну семінарію. За час його служіння було створено нові єпархії, висвячено сотні священників, розбудовано структури, без яких сьогодні важко уявити життя Церкви.
Велику увагу кардинал приділяв також благодійності — саме тоді у Львові відновили Лічницю митрополита Андрея Шептицького, а в Україні почали діяти відділення міжнародної благодійної організації «Карітас».
Повернення кардинала Любачівського до Львова стало не лише його поверненням додому. Це було повернення Церкви до свого народу, повернення з еміграції, з підпілля, з розділення. І тому для багатьох людей той день справді виглядав як великий і світлий вхід — після довгих років очікування їхній патріарх повертається до свого народу.
Ця подія разом з атмосферою очікування, дорогою повернення та зустріччю у Львові збережена в документальному фільмі «Вітаю тебе, український народе», створеному пресслужбою УГКЦ спільно з BBC.
Департамент інформації УГКЦ
