«Це — плід зрілості Церкви»: У Мюнхені презентували німецький переклад Катехизму УГКЦ
25 травня 2024 року в Мюнхені відбулася презентація німецького перекладу Катехизму УГКЦ «Христос — наша Пасха». Подія відбулася за участю Отця і Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава й академічної спільноти Католицького університету Айхштету в межах відзначення 65-річчя Апостольського екзархату для українців у Німеччині та країнах Скандинавії.
Модерував презентацію професор Українського католицького університету Олег Турій. Він ствердив, що Катехизм німецькою мовою — це плід зрілості Української Греко-Католицької Церкви і певна рефлексія над тим, яку віру сповідують греко-католики, які постанови виконують та як втілюють це в життя.
Безсумнівно, поява Катехизму УГКЦ «Христос — наша Пасха» у 2011 році була знаком остаточного утвердження УГКЦ після десятиліть переслідувань і відбудови структур у зв’язку з легалізацією. А його переклад допоможе жити і керуватися ним у житті відтепер і німецькомовним греко-католикам.
Про значення Катехизму, працю над перекладом, а також про розуміння цієї праці в ширшому контексті учасникам презентації розповів професор Католицького університету Айхштету, працівник Інституту богослов’я християнського Сходу, фахівець з історії та богослов’я Східних Церков д-р Томас Кремер.
о. Томас Кремер
Професор зауважив, що цим перекладом його команда зробила доступним Катехизм для людей, які не є сильними в українській мові. Він відзначив унікальність цієї праці Церкви, якою є наголос на літургійності. Також подякував Блаженнішому Святославові за довіру та своїй команді за спільно скоординовані зусилля у праці над цією книжкою.
«Праця над Катехизмом була особливою радістю та богословським збагаченням», — ствердив о. Томас.
Професор розповів, що перекладати Катехизм німецькою мовою розпочали о. Степан і п. Марія Шарко з Мюнстера. Відтак до цього процесу долучилася команда працівників і студентів кафедри Українського католицького університету Айхштету, яку він очолює.
Микола Витівський
Докторант Католицького університету Айхштету Микола Витівський, який перекладав третю частину Катехизму і додатки та літургійні тексти, зауважив, що ця праця була дуже цікавим і творчим богословським завданням.
«Часто в німецькій мові немає відповідника, і ми шукали, як ці чи інші терміни адаптувати до німецької мови. Текст повинен відповідати за змістом і духом, але водночас бути зрозумілим для німецькомовного читача», — зазначив він.
«У цьому процесі ми щодня відчували глибокий сенс. Оскільки є сім’ї, де вже багато хто краще читає німецькою, ніж українською, переклад Катехизму буде великим внеском у пасторальне служіння нашого екзархату», — переконаний Микола Витівський.
Про те, у який спосіб те, що у праці над перекладом Катехизму могло видатися теорією теорій, є пов’язане з життям Церкви, на презентації розповів перекладач першої і другої частин Катехизму о. Геннадій Аронович.
«Це був найважчий іспит, який мені доводилося складати після завершення богословських студій. Час покаже, чи ми склали його добре. Нашим завданням було не відійти від тексту, щоб не було інтерпретацій, а якомога досконаліший переклад, який би не був чужим для німецького вуха. Тому команда була сформована з німців та українців», — поділився священник.
Іван Слюбик, який відповідав за пошук уже наявних перекладів святоотцівської та літургійної літератури німецькою, поділився думками, що такий досвід може дати в майбутньому нашій Церкві. Найважливіше, на його думку, мати людей, які зможуть перекладати церковні тести сучасною мовою, яка швидко модернізується. «Така праця для богослова є будуючою, бо розумієш, що цей проєкт, над яким працюєш, є надбанням цілої Церкви», — поділився він.
Віра і Церква
УГКЦ боролася за право бути помісною Церквою, а стала навіть глобальною. Якою Церквою нам бути, щоби зберігати нашу віру? У що вірять греко-католики? Ці питання модератор презентації скерував Блаженнішому Святославові.
На переконання Предстоятеля, презентація Катехизму німецькою мовою — це історична, духовна й інтелектуальна подія. Позаяк Катехизм — це систематичний і повний виклад віри Христової Церкви. Це не щось тимчасове, а те, що належить до певної віри Церкви Христової.
Блаженніший Святослав відзначив унікальність Катехизму УГКЦ «Христос — наша Пасха», який є цілком іншим від попередніх, авторських катехизмів, які мала Церква. «Ми — помісна Церква. Ознаками помічності є власне богослов’я, літургійне життя та канонічне право. Тому наша Церква повинна сказати своє слово ісповіді віри до своїх людей і світу. Це ознака великої зрілості Церкви», — ствердив Глава УГКЦ.
Патріарх розповів, що був учасником перших пошуків того, яким би мав бути Катехизм УГКЦ, а згодом відповідав за написання третьої частини. Блаженніший Святослав вважає період праці над цієї книгою Церкви найкращою частиною свого особистого життя.
«Цей Катехизм має бути літургійним — таку заповідь ми одержали свого часу від владик Синоду УГКЦ», — розповів Предстоятель.
Бачення, яким має бути літургійний Катехизм, за його словами, підказав американський священник, богослов, літургіст, дослідник східно-християнських літургійних обрядів і традицій Роберт Тафт: «Літургійний катехизм не повинен бути написаний через якусь літургійну схему. Літургія — це момент служіння Бога людині. Це — Божа дія, тому й називається Божественною. Це — момент, коли сам Бог, наш Творець і Спаситель приходить до нас, щоб нам послужити».
Блаженніший Святослав розповів, що Катехизм був запропонований у трьох частинах. Перша частина — догматична, впровадження у Літургію, яка пояснює, кого ми зустрінемо під час Божественної Літургії: хто такий Отець, Син і Дух Святий; як вони до нас зближаються в історії спасіння. Центральна, тобто друга, — розкриває таїнство зустрічі людини і Бога під час Божественної Літургії. А третя — морально-аскетична: що стається після того, як я зустрічаю Бога і Він мене торкнеться — людське життя зміниться назавжди. Третя частина — наше життя, наша відповідь Богові. Якщо Бог нам послужив, то ми маємо йти і робити так само. За словами Глави Церкви, ця третя частина має кілька кіл: перше коло — про мою особисту боротьбу з гріхами, християнську родину, суспільство й екологію.
Назва «Христос — наша Пасха»
«Пасха — це зустріч із Воскреслим. Нашою Пасхою є Ісус Христос, який розкриває горизонти і каже, що людське життя є набагато більшим, ніж земне. Народ, який вірить у воскресіння, непереможний. Силою нашого народу і секретом стійкості є воскреслий Христос, якого ми зустрічаємо під час кожної Божественної Літургії», — прокоментував Глава УГКЦ.
На завершення Блаженніший Святослав розповів, що переклад німецькою мовою — це вже шостий переклад Катехизму іноземною мовою. Раніше його вже було перекладено російською, англійською, португальською, іспанською та італійською.
«Всі захоплюються, якою багатою є віра греко-католиків. Ми — Церква не просто з тисячолітньою традицією, але є живою і мудрою Церквою, яка наділена даром П’ятдесятниці, бо це Святий Дух дозволяє промовляти різними мовами», — підсумував Глава УГКЦ.
Варто зазначити, що у Мюнхені запрезентували не уже готовий Катехизм німецькою мовою, але перші результати його перекладу, видрукувані у кількох пілотних примірниках. Праця над виданням готового Катехизму УГКЦ «Христос — наша Пасха» німецькою мовою триває.
У другій частині зустрічі було презентовано український переклад книжки «Бог не покинув Україну» Кшиштофа Томасіка і Блаженнішого Святослава.
