Синод Єпископів УГКЦ завершує 10-річну працю над Кодексом канонів УГКЦ
Робочі засідання Синоду Єпископів УГКЦ 8–9 липня 2026 року були присвячені канонічним питанням. Праця владик увінчалася історичною подією — затвердженням Кодексу канонів УГКЦ у третьому читанні.
Про це повідомляє пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ.
Блаженніший Святослав, Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви, назвав Кодекс канонів Української Греко-Католицької Церкви «головним законодавчим текстом нашої Церкви». Глава Церкви підкреслив, що цей Кодекс канонів підсумовує тисячолітню канонічну історію розвитку Київської Церкви, починаючи від кормчих книг, закінчуючи рішенням помісних соборів упродовж останнього тисячоліття і аж до сучасних законодавчих адміністративних актів.
Митрополит Євген Попович нагадав, що в 2015 році на Синоді Єпископів в Івано-Франківську було прийнято рішення про утворення Робочої групи, завданням якої було переосмислення нашого Партикулярного права й утворення Кодексу. «Кодекс — це збір всіх законів нашої помісної Церкви. Тож, можна сказати, що ця довга праця, яка тривала понад 10 років, вчора увінчалася успішним завершенням», — додав архиєпископ Перемишльсько-Варшавський.
Як розповів владика Михайло Квятковський, на попередньому Синоді було обрано групу єпископів, які є знавцями канонічного права та мали завдання доопрацювати Кодекс канонів УГКЦ. До неї увійшли митрополит Євген Попович як голова робочої групи, митрополит Теодор Мартинюк, владика Володимир Ющак, владика Давид Мотюк, владика Михайло Бубній, владика Андрій Рабій, владика Богдан Дзюрах і владика Михайло Квятковський. За словами єпископа Михайла, це було дуже цікаво, адже владики представляли різні точки світу. «Ми мали зустрічі у форматі онлайн. Мабуть, я був змушений прокидатися найраніше, бо зустрічі розпочиналися о 06:00 год. ранку, коли в Україні був післяобідній час. Це справді були дуже цікаві розмови та дискусії, у яких нам також допомагали два секретарі — о. Віталій Токар та о. Роман Тереховський. На найбільш дискусійні запитання було звернено особливу увагу єпископів Синоду під час цьогорічних робочих засідань», — додав він.
Владика Михайло також підкреслив, що йдеться не просто про чергові закони. «Доволі часто люди вважають, що церковне право — це лише закони. Вони вказують нам що можна, а що не можна робити, тобто певним чином обмежують. Але я скажу навпаки, що церковне право організовує життя Церкві, забезпечує права людям, показує шляхи розвитку, реалізації себе, розвитку різних рухів у Церкві. Це дуже позитивно», — мовив він.
У свою чергу, Блаженніший Святослав відзначив, що йдеться про розвиток Церкви: «Цей Кодекс канонів є ознакою зрілості нашої Церкви, ознакою того, що наша Церква зробила ще один рішучий ривок у напрямку до розвитку патріарших структур і патріаршої гідності нашої Церкви».
«Він дарує нам надію на наступні роки та етапи розвитку Церкви», — додає владика Михайло.
Упродовж 10 років над Кодексом канонів УГКЦ працювали: владика Євген Попович, владика Теодор Мартинюк, о. Роман Шафран, о. Віталій Токар, о. Андрій Танасійчук, о. Олег Хортик, о. Олег Барбуляк, о. Роман Дудчак, о. Петро Павлище, о. Роман Тереховський, о. Сергій Стесенко, о. Андрій Кулієвич, о. Томас Немет, п. Хельмут Прее та п. Андрій Ханас.
Наприкінці Глава УГКЦ Блаженніший Святослав висловив вдячність усім тим, які упродовж десяти років працювали над цим історичним документом. «Ми в останніх тижнях святкували 30-річчя Конституції України. Щось подібного сталося і цього тижня в нашому Синоді, тому що ми прийняли цей основний закон, яким буде жити сьогодні наша Церква не тільки в Україні, але теж у цілому світі. Ми вдячні нашим владикам, експертам, які працювали над цим важливим текстом. І ми дякуємо Господу Богу, що наша Церква росте, дозріває і служить Богові і українському народу в Україні і в різних країнах світу», — мовив він.
«Тепер чекатимемо на офіційне проголошення цього Кодексу, акту, який зарезервований для Глави нашої Церкви», — розповідає митрополит Євген Попович. «З моменту проголошення закону, згідно з рішенням наших владик, буде надано ще пів року часу, щоб всі зацікавлені особи ознайомилися з ним. Бо насправді йдеться не про один листок. Це великий документ, який нараховує понад 720 канонів. Після того періоду, який називаємо вакансіологічним періодом, цей закон увійде в життя. Тож я маю надію, що це вже станеться з початком наступного року», — додав він.
Департамент інформації УГКЦ
