Синод Єпископів УГКЦ завершує 10-річну працю над Кодексом канонів УГКЦ
Робочі засідання Синоду Єпископів УГКЦ 8–9 липня 2026 року були присвячені канонічним питанням. Праця владик увінчалася історичною подією — затвердженням Кодексу канонів УГКЦ у третьому читанні.
Про це повідомляє пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ.
Блаженніший Святослав, Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви, назвав Кодекс канонів Української Греко-Католицької Церкви «головним законодавчим текстом нашої Церкви». Глава Церкви наголосив, що цей Кодекс канонів підсумовує тисячолітню канонічну історію розвитку Київської Церкви: починаючи від кормчих книг, закінчуючи рішенням помісних соборів упродовж останнього тисячоліття і аж до сучасних законодавчих адміністративних актів.
Митрополит Євген Попович нагадав, що в 2015 році на Синоді Єпископів в Івано-Франківську було прийнято рішення про утворення Робочої групи, завданням якої було переосмислення нашого Партикулярного права й утворення кодексу. «Кодекс — це збір всіх законів нашої помісної Церкви. Тож, можна сказати, що ця довга праця, яка тривала понад 10 років, вчора увінчалася успішним завершенням», — додав архиєпископ Перемишльсько-Варшавський.
Як розповів владика Михайло Квятковський, на попередньому Синоді було обрано групу єпископів, які є знавцями канонічного права та мали завдання доопрацювати Кодекс канонів УГКЦ. До неї ввійшли: митрополит Євген Попович, голова робочої групи, митрополит Теодор Мартинюк, владика Володимир Ющак, владика Давид Мотюк, владика Михайло Бубній, владика Андрій Рабій, владика Богдан Дзюрах і владика Михайло Квятковський. За словами єпископа Михайла, це було дуже цікаво, адже владики представляли різні точки світу. «Ми мали зустрічі у форматі онлайн. Мабуть, я був змушений прокидатися найраніше, бо зустрічі розпочиналися о 6-й ранку, коли в Україні був післяобідній час. Це справді були дуже цікаві розмови та дискусії, у яких нам також допомагали два секретарі — о. Віталій Токар та о. Роман Тереховський. На найдискусійніші запитання було звернено особливу увагу єпископів Синоду під час цьогорічних робочих засідань», — додав він.
Владика Михайло також зауважив, що йдеться не просто про чергові закони. «Доволі часто люди вважають, що церковне право — це лише закони. Вони вказують нам, що можна, а що не можна робити, тобто в певний спосіб обмежують. Але я скажу навпаки, що церковне право організовує життя Церкви, забезпечує права людям, показує шляхи розвитку, реалізації себе, розвитку різних рухів у Церкві. Це дуже позитивно», — мовив він.
Блаженніший Святослав відзначив, що йдеться про розвиток Церкви: «Цей Кодекс канонів — ознака зрілості нашої Церкви, ознака того, що наша Церква зробила ще один рішучий ривок у напрямі до розвитку патріарших структур і патріаршої гідності нашої Церкви».
«Він дарує нам надію на наступні роки й етапи розвитку Церкви», — додає владика Михайло.
Упродовж 10 років над Кодексом канонів УГКЦ працювали: владика Євген Попович, владика Теодор Мартинюк, о. Роман Шафран, о. Віталій Токар, о. Андрій Танасійчук, о. Олег Хортик, о. Олег Барбуляк, о. Роман Дудчак, о. Петро Павлище, о. Роман Тереховський, о. Сергій Стесенко, о. Андрій Кулієвич, о. Томас Немет, п. Хельмут Прее та п. Андрій Ханас.
Наприкінці Глава УГКЦ Блаженніший Святослав висловив вдячність усім, хто впродовж 10 років працював над цим історичним документом. «Ми в останніх тижнях святкували 30-річчя Конституції України. Щось подібного сталося і цього тижня в нашому Синоді, тому що ми прийняли цей основний закон, яким житиме сьогодні наша Церква не тільки в Україні, а й у всьому світі. Ми вдячні нашим владикам, експертам, які працювали над цим важливим текстом. І ми дякуємо Господу Богові, що наша Церква росте, дозріває і служить Богові й українському народу в Україні та різних країнах світу», — мовив він.
«Тепер чекатимемо на офіційне проголошення цього кодексу — акту, який зарезервований для Глави нашої Церкви», — розповідає митрополит Євген Попович. «З моменту проголошення закону, згідно з рішенням наших владик, буде надано ще пів року, щоби всі зацікавлені особи ознайомилися з ним. Бо насправді йдеться не про один листок. Це — великий документ, який нараховує понад 720 канонів. Після того періоду, який називаємо вакансіологічним, цей закон увійде в життя. Тож я маю надію, що це вже станеться з початку наступного року», — додав він.
Департамент інформації УГКЦ
